Пам’яті Богдана Янівського

Опубліковано у Янівський Богдан. Додати до закладок постійне посилання.

One Response to Пам’яті Богдана Янівського

  1. Ярослав Любінець коментує:

    Вітаю шановні. Я вже тепер Ярослав Йосифович (як і батько Богдана). Не був близьким приятелем Богдана,але зустрічались часто і з Богданом і пізніше з батьком Богдана, який передав мені посаду вчителя співів і музики в 34 СШ м. Львова., можливо навіть за порадою Богдана,це був 1976рік, і з такою роботою,та ще у Львові… було не легко. А познайомився я з Богданом в 1966, після закінчення 34 СШ м.Львова,але на той час там вчителем мизики і співів працював( також відома династія музикантів) Кокотайло Роман Романович. В цей рік я не поступив до львівського муз -пед.училища, то влаштували мене слюсарем на війсковий авіаремонтний завод ,його називали 117.Так, як за плечима була дитяча музшкола, то на роботі я зразу подався до художньої самодіяльності.(Що не кажіть,якщо відкинути тематику,це була дуже хороша справа в СССР, і кожне підприємство знаходило на це гроші).А керівником оркестру був Богдан Янівський. Напевно друзі знали про його ” халтуру” на 117-му. І ось тут, жартуючи,не погоджуюсь з паном Миколою. Бо пристрасть до вуличного футболу в Богдана не пропала з часом. Майже після кожної репетиції,я пацан, а вони вже для мене, як дорослі після війська,брали сціально зроблений мяч,і грали до переможноґо гола -3 чи5, а потім йшли на вечерю в “Домову Кухню”. Зі Скнилова ми їхали дві зупинки трл.7 виходили і там на впроти цієї їдальні проводили ці матчі. То треба було бачити, як часом Богданове пальто серед вулиці замість штанги(бо не було чогось під руками).Часом були і болільники,люди зупинялись, дивилися.Знали би вони,хто основний бомбандир, а ґрав Богдан насправді добре.Пізніше, після армії закінчив мизпедучилище(в цей час вчилися Білозіри), потім будучи в своїй школі на практиці познайомився з Богдана батьком, часто зустрічав Богдана в місті,вже пізніше познайомився з боснійською родиною Гереч, в них Богдан зупинявся, коли їздив в тодішню Югославію, і робив для украінської громади обробки колядок.Просили передавати йому найкращі вітання.Останній раз зустрів Богдана у львівській опері на святкуванні Польської культури у Львові,на виступі ансамблю “Мазовше”.Хай спочиває з Богом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *