Ігор Богдан: Блукаюча зоря України

З раннього дитинства в мене залишились спогади про концерт у Шевченківському гаю у Львові за участю Ігоря Богдана, куди мене взяли з собою батьки. Великий стадіон, всі сидять в рядах, багато люду, який залюбки слухає улюблених виконавців. В мене навіть як маленької дитини склалося гарне враження про виступ цього чудового артиста, який протягом життя і батьки, і я неодноразово згадуємо.

Сьогодні, шукаючи про Ігоря Богдана інформацію в Інтернеті – знаходжу її дуже мало, недостатньо біографічних фактів, лише декілька інтерв’ю і трохи більше пісень та відео, а ще багато посилань на поета Ігоря-Богдана Антонича… Хоча співак 19 років і не проживає в Україні (але так як його люблять і пам’ятають в Україні, він часто приїжджає з концертами до рідної землі та виступає як у Канаді, так і в Америці, і про нього, звісно ж, пишуть у друкованих виданнях), в світовій павутині про нього мало би бути набагато більше інформації, зокрема і українською мовою. Це прогалина в журналістській діяльності, яку ми трішки і постараємось заповнити. Адже деяким нездарам сучасного українського шоу-бізнесу ЗМІ ледь не виспівують дифірамби. На жаль, хто платить – той і замовляє музику. Але не все так погано, і народ не обманути. Кожна нормальна доросла людина вміє відрізнити якісну українську музику від ширпотребу. Вслухаючись в пісні Ігоря Богдана, розумієш, чому, часто навіть переслухавши різні стилі та напрямки, так тягне до рідної, такої прекрасної і мелодійної музики. До речі, пісні, які живуть не одне десятиліття, особливо потрібно рекомендувати слухати українській молоді, яка виховується часто на непотребі, виробляючи в себе неправильні смаки, шкодячи цим в першу чергу собі ж, і, відповідно, загалом українцям як нації. Сьогоднішній молоді теж колись ставати батьками, то що кращого вони передадуть нашим наступним поколінням, якщо самі не знатимуть, що таке краще?
Отож, Ігор Богдан – відомий український співак, колишній соліст ВІА «ВАТРА» та Гурту Олега Кульчицького, Заслужений артист України, великий син українського народу. 2011 р.святкує 35-річчя перебування на професійній сцені.
Народився 4 червня 1954 р.
Початок співочої кар’єри припав на кінець 70-их років. В той час Ігор Богдан був учасником ансамблю «ВАТРА» п/к Ігоря Білозіра, який дав змогу спалахнути багатьом талановитим артистам.
Після розпаду ансамблю (цитата) «разом зі скрипалем Олегом Кульчицьким ми створили новий гурт, який мав би називатися «Рекрут», але в силу обставин радянської дійсності нам довелось прийняти назву «Гурт Олега Кульчицького» на честь його головного завсновника. Я вважаю, що якраз з Олегом Кульчицьким в мене був дуже плідний час, тому що це були вже часи піднесення – 1989 рік, коли ми – вперше за історію української естради – створили такі прекрасні програми, як «Козацькому роду нема переводу», «Ще не вмерла Україна», «Славіте Його». Вперше з гуртом Кульчицького ми створили шевченківську програму, у якій показали молодого Тараса Шевченка в естрадному жанрі. Після гурту Олега Кульчицького я створив свій колектив «Галичани», у якому були зібрані найкращі музиканти Львова і не тільки. Наприклад, зі «Світязя» ми забрали прекрасного музиканта Михайла Мусієнка – вокаліста, клавішника, виконавця «Місячної дороги». І так склалося, що з «Галичанами» (яка згодом стала групою «Гетьмани») ми поїхали до Канади, де я зустрів свою майбутню дружину і, одружившись через два роки, ми вирішили жити в Канаді.»
Розумом та тілом артист влився у масовий потік тих, кого доля закинула далеко від рідної землі, проте думкою та серцем він назавжди залишається вірним сином України, яку, не дивлячись на політичні інтриги та економічну кризу, кохає до болю.
Отож, з 1992 р. разом із сім’єю Ігор Богдан мешкає у Канаді. Має чудову сім’ю: дружину Катерину і трьох дітей з красивими подвійними іменами: 15-річну Роксолану-Оріанну, 13-річного Марка-Миколу і 11-річну Вікторію-Анну.
Його дружина Катерина є президентом Спілки української молоді у Калґарі, де вони проживають. Сам співак заробляє на життя, працюючи на кількох роботах. Зазначає, що прожити з української пісні в Канаді неможливо. Співати ж англійською п. Ігор не надто рветься, вважаючи, що там свій шоу-бізнес, свої зірки, і вже запізно розпочинати власну пісенну кар’єру на американській естраді. Тому так як старається «тримати форму артиста», однак доводиться працювати і в інших галузях. (цитата) «Викладаю українську мову в суботній школі. Працюю також у великому торговому центрі, власником якого є українець. Контролюю там ціни на продукцію: автозапчастини, засоби чищення для дому… Така офіційна робота добра ще й тим, що частково покриває витрати сім’ї, скажімо, на стоматолога. Співпрацюю також із великою канадсько-українською компанією «Міст». Маю в її складі невеличку фірму: пересилаємо в Україну, Росію, Білорусь, Молдову гроші, запрошення, одяг…»
Артист змушений був покинути терени батьківщини не лише через одруження, але і з банальних причин, як це зробили тисячі українців: через економічні проблеми України. Нова батьківщина стала вже досить рідною для Ігоря Богдана, але в разі покращення становища України співак радо би повернувся на рідні землі, до яких так лине його душа. Хоча найближчим часом, судячи зі складної політичної та тієї ж таки економічної ситуації в нашій країні, це малоймовірно. Тому Україна і досі втрачає своїх кращих синів і дочок: талановиті люди й сьогодні, як і в 90-их роках, за можливості виїжджають за кордон, де їм пропонують кращі умови прожиття. Нашим же можновладцям на це глибоко плювати…
Живучи в Канаді, виконавець старається приймати запрошення на усі фестивалі, які відбуваються на другій батьківщині, а також в Америці, Австралії, Україні, зокрема, у рідній Галичині. Так склалося, що живе в Калгарі і колишній музичний керівник «Галичан» Михайло Мусієнко. Відтак, разом стараються створювати нові програми та самостійно організовувати тури по Канаді. І все ж таки Ігор Богдан, звісно, приділяє більше уваги Україні. Щокілька років повертається додому – чи влітку, чи на Різдво, і старається виходити до своєї публіки, яка його пам’ятає та завжди радо приймає.
Під бурхливі оплески глядачів взимку співак завжди виконує ряд традиційних українських колядок, серед яких: «В глибокій долині», «На небі зірка», «Небо і земля», «Нова радість стала», «Коляда, коляда». На особливу увагу заслуговує колядка-реквієм «Сумний Святий вечір в сорок шостім році», яку п. Ігор виконує в пам’ять полеглих за волю України. На завершення творчих різдвяних вечорів він любить віншувати усім присутнім композицією «Сієм, сієм, посіваєм».
Артист виконує і улюблені народні та естрадні пісні, яким підспівує увесь зал: «Покохала», Ой заграйте, музиченьки», «I love you – Я кохаю, я люблю», «А зі мною буда мила», «Гей, друзі», «Чуєш, зрадлива дівчино», «Зачаруй», «Святкова», «Струни серця», «Блукаюча зоря»… На прохання глядачів Ігор Богдан неодноразово погоджується виконувати пісню, яка стала першою сходинкою в його творчій кар’єрі – «Не сип, мила, скла», а також одну з найулюбленіших пісень львів’ян «Там за лісом, за лугом». Переплітаючи ліричні мотиви із запальними танцювальними ритмами, артист вміє залучити до співу усю без винятку глядацьку аудиторію.
Знаходячись далеко від Батьківщини, п. Ігор все ж постійно підтримує стосунки з музикантами та друзями, з якими я працював до того, як опинитися в Канаді, через телефон та інтернет. Зокрема, він знаходиться у дуже гарних відносинах з Оксаною Білозір. (цитата) «Таке враження, що я живу в Україні. Я не відчуваю себе емігрантом, навіть після довгих років в Канаді я не можу перебудувати себе на канадський спосіб життя. В нашій хаті – українська мова, українські звичаї, але все таки моя душа, мої думки – там, з тими людьми, які (і це є Божа ласка!) кожного року приходять на мої концерти. Тому я вирішив, що більшу частину мого часу я проводитиму саме над створенням нових проектів в Україні. Я є частинка України.»
Також Ігор Богдан є членом «Четвертої хвилі», яка існує в Канаді та США. Люди, які туди належать, хочуть бути корисними своїй рідній Батьківщині і об’єднуються задля цього. Хвиля гуртує наших співвітчизників, щоб разом відчути себе силою, здатною підтримати українську справу у світі. Заснувавши свої громадські структури, Четверта хвиля добре вливається в такі організації, як Світовий Конгрес Українців, Український Конгресовий Комітет Америки та Канади, стає частиною діаспори, і у такий спосіб оновлює її, дає свіжу енергію та зміцнює її. Адже сильна діаспора, за словами артиста, все ще дуже потрібна як Україні, так і своїй громаді у місцях поселення задля збереження тих неоціненних багатств, які створили попередні хвилі еміграції.
Окрім пісенної діяльності в Україні, Ігор Богдан займається ще й благодійною: відвідує дитячі будинки, підтримує зв’язок з дитячими клінічними лікарнями, організовує доброчинні концерти. (цитата) «Маємо у Калгарі традицію: щонеділі збираємося, ліпимо вареники, готуємо голубці – і після Служби Божої усе це продаємо біля церкви. За півроку таким чином заробили уже 15 тисяч канадських доларів. Додав до цієї суми й виручку із двох своїх концертів» – і готова поїздка канадських дітей в Україну, – ділиться пан Ігор.
Чимало родин українських емігрантів, залишаючи Україну, покидають і свої традиції, мову, культурну спадщину. В нових домівках звучить чужа мова, діти ототожнюють себе з іншим суспільством. Ігорю Богдану та його дружині все ж таки вдається плекати приналежність до рідного у своїх дітей.
Хоча дружина виконавця народилася в Канаді, куди її батьки емігрували після Другої світової війни, їхня родина залишилась тими патріотами, які кажуть, що в своїй сім’ї є своя маленька Україна. Звичайно, процес збереження рідного в умовах чужої держави є нелегким, та все залежить саме від родини, в тім числі й від того, якою мовою спілкуватися в авто, в своєму будинку… Тому, зі слів Ігоря Богдана, дуже прикро, коли багато молодих сімей, які не так давно приїхали з України із дітьми в 3-річному віці, через 5-7 років втрачають все – мову, Україну… А стається так тільки тому, що батьки не хотіли цього зберегти. На еміграції вони прагнули стати канадійцями чи американцями, і в цьому є наша українська трагедія, – вважає співак.
До слова, діти Ігоря Богдана теж унаслідували батьківський талант: (цитата) «у Вікторії – абсолютний слух і прекрасний голос. Вона грає на скрипці, а останнім часом захопилася ще й футболом. Футболом займається і Марко. Роксолана любить малювати і мріє бути модельєром-дизайнером. Хочу познайомити її з Роксоланою Богуцькою, яка буде працювати над нашими різдвяними костюмами, і з Оксаною Караванською, аби ввести доньку у світ високої моди.»
Коли народилися діти, артист прагнув вберегти все те українське, що передали батьки його дружині, та що сам привіз із Галичини. Якомога більше часу вони віддавали дітям, а сьогодні, коли нащадки вже підросли, і з’явилося більше часу та можливостей творити мистецтво саме на рідній землі, п. Ігор із дружиною стараються показати дітям Україну на власні очі, беручи їх з собою. Він, незважаючи на всі повороти долі, таки залишився щирим свідомим українцем і сьогодні мріє розвинути свою професійну творчу діяльність саме на рідній землі.
Ігор Богдан – один з тих людей, тих чинників, що поєднують українців з-за океану зі своїми співвітчизниками, які об’єднують культури різних країн однією атмосферою. Окрема подяка тим людям, хто спричиняється до організації концертів Заслуженого артиста України Ігоря Богдана, гуртуючи цим українську громаду та даруючи неповторні хвилини свята і духовного піднесення, які єднають серця людей в любові до української пісні та землі, що нас зродила.
Музика у виконанні неповторного Ігоря Богдана тішить слух, даруючи слухачам незабутні враження. Отож за можливості обов’язково завітайте на концерти артиста, щоби проникнутись неймовірною атмосферою істинної пісні.

Зоряна Заходило