Голяк Іван

Іван Голяк – талановитий композитор, автор хітів “Чаклунка гір”, “Шовкова косиця”, “У горах синіх палає ватра”. Народився 5 липня 1946 року у селі Золотарьово на Закарпатті.

1973 року до Києва на гастролі приїхала популярна сербська співачка Радміла Караклаїч. І випадково, а скоріш за все, невипадково, по радіо, яке в народі звалося ”брехунцем”, у готельному номері почула незнайому їй пісню українською мовою. Лише догадалася, про що йдеться в ній. Але не давала спокою музика, яка дихала Україною. Виконував твір ВІА ”Смерічка” Левка Дутковського.
Співачка зателефонувала на Українське радіо.
”Я страшенно насторожився, коли за мною з Києва прислали машину, думав, викликають до КДБ, дізналися про наших родичів в американському Брукліні…”, — розповідав композитор про цей епізод рідним.
”Спеціально до мене тоді приїхав скромненький, трошки сумнуватий хлопець, — згадувала цю зустріч Радміла Караклаїч. — Мені багато українських авторів пропонували свої пісні. Але якось з ними нічого не складалося. А ось закарпатець Іван Голяк зумів мене звабити своєю піснею. Коли послухала, то відразу відчула в ній запах України. Я ж понад усе люблю оригінальні речі. І тоді, й досі в моді залишився етнос. Відразу поїхала на радіо. З живим оркестром (у складі 30 чоловік) зробила запис. Правда, важко давався мені український текст, але Іван уперто вчив мене правильно робити наголоси. Так за якусь годинку я записала “Шовкову косицю”: ”Між горами ходить легінь,
а дівчині сниться, що зайшов за хмари і найшов він чари — Шовкову косицю…”
Того ж 1973 року популярна співачка на фірмі ”Мелодія” записала велику платівку ”Радміла Караклаїч”, де серед 12 пісень була „Шовкова косиця” Івана Голяка на вірш Володимира Кудрявцева. Правда, якщо назви решти пісень були зрозумілими, то навпроти ”Шовкової косиці” на обкладинці в дужках був, буцімто, переклад на російську — ”Цветок верности”. Платівка Р. Караклаїч мала таку велику популярність, що її перевидавали тричі. Безперечно, що був це й успіх українських авторів.

На початку 1970–х ”Смерічка” мала неймовірну популярність. “Хто з авторів лише не пропонував нам свої пісні, — каже засновник ВІА Левко Дутковський. — 1973 року до мене в Києві звернулися композитор Іван Голяк і поет Володимир Кудрявцев з проханням взяти до нашого репертуару їх нову пісню, яка мала назву ”Шовкова косиця”. Я не заперечував. Твір підходив до того стилю, яким співала наша солістка Алла Зборлюкова (на жаль, нині покійна). Вона виконувала твори в народному прочитанні, ми додавали в них звучання народних інструментів. До речі, пісню ”Чорна я си чорна” в естрадному варіанті першою заспівала саме Алла. Що ж до ”Шовкової косиці”, я не прогадав. Пісня прикрасила наш репертуар. А згодом ми її записали на платівку”.

Наступна спільна робота Івана Голяка з В. Кудрявцевим теж вцілила в ”десятку”. ”Чаклунку гір” взяв до свого репертуару, а згодом і записав на платівку московський ВІА ”Пламя”.

Пісня Івана Голяка на слова Володимира Кудрявцева “Золотава липа” була виконана на дуже престижному в 70-ті роки Міжнародному пісенному конкурсі в польському місті Зелена Гура співаком з Миколаєва Віктором Андросовим, вона зайняла престижне І місце.

Тема Карпат була провідною у творчості Івана Голяка. Композитор пише на народні слова пісню “У горах синіх палає ватра”. Вже багато років її виконують різноманітні самодіяльні колективи і весільні гурти, популярна вона й зараз. А на початку 80-х співак Василь Бокоч записує на радіо пісню І. Голяка на вірш Вадима Крищенка “Добрий день, моя родино”:

Чарівні Карпати, дорога до неба,
Це ви научили, як жить мені треба,
Це ви научили, як треба кохати,
Мережані дивом, Карпати, Карпати.

У планах поета–пісняра Володимира Кудрявцева та композитора Івана Голяка було чимало задумів. Вже народилися цікаві тексти, щоб Іван міг створити і написати таку ж гарну музику. А він умів це робити. Готували нову пісню й для Радміли Караклаїч…
Кудрявцев мешкав у Києві, де на його столичній квартирі частенько зустрічалися композитори та відомі виконавці. Володимир Олексійович славився як вишуканий майстер пісенного слова. А Іван працював баяністом в одному із санаторіїв пристоличного містечка Ірпінь. Якось (це був 1993-й рік) Іванові захотілося організувати свій творчий вечір, подібне тоді стали робити багато українських митців. Запросив у гості Володимира Кудрявцева. Домовилися про зустріч на міському вокзалі. Поет припізнився того злощасного дня. А Івана вбили. Йому йшов 47–ий…

Всі доступні записи пісень Івана Голяка:

Добрий день, моя родино (сл. В.Крищенка) – В.Бокоч
Квіти кохання (сл. В.Крищенка) – Н.Яремчук
У горах синіх (сл. народні) – А. Мамченко, А. Шутько, С. Петрова
Чаклунка гір (сл. В.Кудрявцева) – ВІА “Пламя”
Шовкова косиця (сл. В.Кудрявцева) – ВІА “Смерічка”; Р.Караклаіч; ВІА “Музики”

Добрий день, моя родино (сл. В. Крищенка) – Василь Бокоч

У горах синіх (сл. народні) – А. Мамченко, А. Шутько, С. Петрова

Чаклунка гір (сл. В. Кудрявцева) – ВІА “Пламя”

Шовкова косиця (сл. В. Кудрявцева) – ВІА “Смерічка”

3 Responses to Голяк Іван

  1. Юрій Токарєв коментує:

    Було би непогано тут розмістити “Шовкову косицю” у виконанні Р. Караклаїч.

  2. Василь коментує:

    а де це його вбили ? якщо в кишені були знайдені пігулки? і 20000 купонів?

  3. Михайло Іванович, Мельничук коментує:

    Дуже прикро, що ім’я видатного українського композитора Івана Михайловича Голяка повністю обійшли своєю увагою Українська Вікіпедія, ЕСУ та інші поважні довідкові видання. До чого ми дійдемо, докотимось, опустимось, коли будемо пропускати (чи забувати) такі імена?

Залишити відповідь до Юрій Токарєв Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *