Зуєв Олександр Іванович — видатний український композитор, художній керівник ансамблів “Кобза” і “Калина”. Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1978) й Третього фестивалю молоді України (1979).
Народився 30 серпня 1950 р. в Макіївці Донецької обл. Закінчив композиторський факультет Київської консерваторії (1974, клас Ю. Іщенка). Був керівником та учасником ансамблю “Кругозор”, потім – першим керівником ВІА “Кобза”, концертмейстером Київського естрадно-циркового училища (1970—1976).
Під час керування ансамблем “Кобза” записав з ним платівку, що стала першим диском-гігантом серед українських ВІА. Через незгоду з позицією колективу щодо подальшого напрямку роботи “Кобзи” покинув ансамбль. Очолив у Черкаській філармонії ВІА “Калина, який у 1977 році випустив платівку-міньйон з трьома піснями.
Олександр Зуєв – автор музики до хронікально-документальних і телевізійних фільмів. Член Національної спілки композиторів України.
Його пісні крім “Кобзи” і “Калини” виконували Раїса Кириченко, Костянтин Огнєвий, Микола Гнатюк, Тетяна Русова, Лідія Михайленко, Олександр Сєров, Михайло Сливоцький, ансамблі “Медобори”, “Краяни”, “Мальви”, югославський ВІА “Лідери Белграду”. Іноді виступав у ролі соліста – записав пісні “А ми удвох” (з Олександром Лисенком), “В парі линуть голуби” Івана Карабиця на вірші Миколи Сома (з тріо “Золоті ключі”) та ін.
Останнім часом Олександр Зуєв жив у злиднях, відкинутий на узбіччя життя, важко хворий на психічну недугу. Хворів давно, “повертався” зі стану хвороби і знову потрапляв до неї у пастку… 31 жовтня 2006 року він трагічно помер і похований як бомж.
Його пісні залишаються з нами – “Чого квіти не в’януть”, “А ми удвох”, “Якщо поруч ти”, “Безсмертник”, “Три дороги” та багато інших. Він мав талант від Бога, тонко відчував мелодію, плідно працював у різних жанрах. Олександр Зуєв став одним з кращих творців сучасної української пісні, його безсмертні твори назавжди увійшли до золотого фонду національного пісенного мистецтва.
Всі доступні записи пісень Олександра Зуєва (26 творів):
А ми удвох (сл. В.Кудрявцева) – ВІА “Калина”; ВІА ”Кобза”
Безсмертник (сл. М.Сингаївського) – К.Огнєвий; Р.Кириченко; М.Гнатюк
Боярка – БАМ (сл. Л.Татаренка) – В.Удовиченко
В твоих глазах (сл. Г.Коршака) – М.Сливоцький; В.Удовиченко
Дорога спадщина (сл. Д.Луценка) – Р.Кириченко
Журавлина вірність (сл. А.Демиденка) – Р.Кириченко; Т.Нерезенко
Зайчик (інстр.) – ВІА “Кобза”
Київ, моє ти кохання (сл. Д.Луценка) – В.Удовиченко
Крылья удачи (сл. О.Вратарьова) – Л.Артеменко; Т.Міансарова
Лісова пісня (сл. А.Навроцького) – ВІА “Кобза”; гурт “Самоцвіт”
Моє рідне село (сл. А.Демиденка) – Л.Михайленко; гурт ”Краяни”
Ольха (сл. А.Поперечного) – гурт “Краяни”
П’є журавка воду (сл. І.Зінченка) – Р.Кириченко; анс. “Ватрівчани”
Приснилась мне любовь (сл. А.Поперечного) – гурт “Краяни”
Пробач нам, мамо (сл. В.Крищенка) – А.Кудлай
Серце сміється (сл. М.Гаврилюк) – гурт “Мальви”
Спогад дитинства (сл. А.Демиденка) – В.Білоножко; Ф.Мустафаєв
Три дороги (сл. Ю.Рибчинського) – анс. “Медобори”
Трубадури (сл. В.Курінського) – ВІА “Світязь”; ВІА “Калинка”
Чарівниця (сл. В.Голікова) – ВІА “Кобза”
Часу не гай (сл. О.Вратарьова) – Т.Русова
Чого ж ти, калино (сл. А.Демиденка) – Р.Кириченко; Л.Михайленко
Чого квіти не в’януть (сл. І.Бердника) – гурт ”Краяни”; Т.Русова
Чуканець (сл. О.Вратарьова) – ВІА “Грані”
Як тебе знайти (сл. І.Бердника) – анс. “Медобори”; анс.”Марічка”
Якщо поруч ти (сл. В.Крищенка) – О.Сєров
Привіт. Знайшов ноти до пісні “З дороги далекої” Зуєва. слів знайти не можу. ти не чув про таку?
Скажіть де можна купити нотний збірник Олександра Зуєва?
Нові навряд чи друкувалися, а старі можна пошукати у великих бібліотеках.
Добрий день,є у вас пісня Трубадури у виконанні українських артистів?
Відправлено Вам на пошту. А взагалі, список всіх наявних записів українських ВІА дивіться тут:
http://www.uaestrada.org/rizne/spysky-pisen
Я отак людина може загубитися?…..
Шиза скосила(((
Побільше б такої музики, яку писав Олександр Зуєв . Нехай земля йому буде легким пухом. Співайте прекрасні пісні і пам,ятайте милу,щиру ,сердечну і таку нелегкої долі прекрасну людину!
Спершу хочу сказати п. Ігореві (бо він, мабуть, представник молодшого покоління), що будь-яка людина може загубитися і зараз… Але в той час, запевняю всіх Українців, для цього було набагато більше причин ! Це – трагедія Митця О.І Зуєва. Але це й трагедія сучасної України, яка, інколи, воздає славу сумнівним героям, а справжніми – нехтує! 70-річчя Митця промайнуло безслідно!!! Коли наближалось 65-річчя, пішов із листом (до Макіївки) на пошту – працівниця, моя гарна приятелька, розвела руками: ніяк не дійде! Я ж певен, що в Макіївці хоч хтось із рідних мусив би залишитись! Між іншим, є й інші версії подальшого нещасливого буття нашого геніального Пісняра. Певен також, що одна-єдина дошечка на школі (чи будинку) в Макіївці – це бальзам на душу всіх свідомих українців і всіх нормальних людей землі !