Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Іван Карабиць
Вірші: Борис Олійник
Виконує: Віктор Тіткін
Батьки і діти! Діти і батьки!
Нерозділиме і одвічне коло.
Ми засіваємо житейське поле,
І не на день минущий — на віки.
Між нас не ляжуть вирвами роки,
Бо ваша кров пульсує в нашій долі…
Батьки і діти… Діти і батьки…
Нам нічого ділить на спільнім полі.
Оцих тополь приречений кортеж
Довічно супроводить Україну,
І традиційні верби, і калина —
Все батьківське, але й синівське — теж!
Одне воно, як матір в нас одна.
Як перше слово — і останнє слово.
Як шабля незагублена Сіркова
І Лисенкова дума неземна.
Я зрозумів тривогу ваших душ:
Чи діти спадок збережуть великий?
Але — повірте! — краснодонський шурф
Вивчає і мене крізь лінзу крику.
І я по горло — в льодовий Сиваш,
І я за бруствер вириваюсь раптом,
Коли комбат жбурляє в небо прапор,
Так само — мій, як і по праву — ваш!
Все наше — од дощинки на вікні
До вічної Тарасової муки —
Передаю синам своїм і внукам,
І не на день минущий — на віки!