І люблю, і сміюсь, і печалюсь

Прослухати:

 

Музика: Вадим Ільїн
Вірші: Андрій Демиденко
Виконує: Василь Бокоч
Запис 1986 р.

І люблю, і сміюсь, і печалюсь,
Заквітаю у веснах, мудрію у літі, тужу восени,
І все менше вокзалів і більше причалів, |
Чим по ближче літа до зими — сивини. | (2)

Ні не вмруть мої дні, у цьому людському огромі,
Бо весь світ у мені, у мені а я скрізь і в усьому. | (2)

І люблю, і сміюсь, і печалюсь,
За водою веслую і проти потоку талану-ріки,
Щось щоднини стрічаю, щомиті втрачаю, |
І надії в мені, мов ясні рушники. | (2)

І люблю, і сміюсь, і печалюсь,
Завжди діти й онуки від мене й до мене, як птиці, спішать.
Від весни і від літа у осінь причалю, |
А на зиму моя не поверне душа. | (2)

Ні не вмруть мої дні, у цьому людському огромі,
Бо весь світ у мені, у мені а я скрізь і в усьому.
Ні не вмруть мої дні, у цьому людському огромі,
Бо весь світ у мені, у мені а я скрізь і в усьому.

Скачати аудіо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *