Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Платон Майборода
Вірші: Андрій Малишко
Виконує: Костянтин Огнєвий
Супровід: інструментальний ансамбль п/к О. Осадчого
Запис 1977 р.
Сонечко встає і шумить трава.
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.
Вчителько моя, зоре світова, |
Звідки виглядати, де тебе знайти? | (2)
На столі лежать зошитки малі,
Дітвора щебече золота, золота.
І летять–летять в небі журавлі,
Дзвоник ніби кличе в молоді літа.
Двох синів твоїх узяли фронти,
Воювали, не лічили ран, тяжких ран.
В партизанську ніч посивіла ти,
Як в морози сиві непожатий лан.
Знов приходить юнь і шумить трава,
Пізнаю тебе я при вогні в наші дні.
Вчителько моя, зоре світова, |
На Вкраїні милій, в рідній стороні. | (2)
мабуть, ніщо не зможе стерти слова цієї пісні із моєї памяті. я навіть памятаю ту світлість, яку в ті дитячі роки дарувала ця пісня. і зараз…
так , саме світлість дарує ця пісня .
Пісня зігріває душу і мислі спрямовує у світле дитинство, рідну школу… і згадуєш свою сиву, кривеньку качечку… Низький уклін…