Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Олександр Білаш
Вірші: Михайло Ткач
Виконує: Олександр Таранець
Запис 1969 р.
До вікна мойого теплий промінь ластиться,
Синьооке небо в шибку загляда.
Прилетіла ластівка голубою ласкою |
До моєї хати, до свого гнізда. | (2)
Ластівка щебече під моєю стріхою,
Від зорі до ночі човником снує.
Весняною втіхою і любов’ю тихою |
Облітає серце молоде моє. | (2)
Дівчинонько горда, глянь, як промінь ластиться,
Вже останню кригу понесла вода.
Прилетіла ластівка голубою ласкою |
До моєї хати, до свого гнізда. | (2)
Не лишай так скоро мого двору, ластівко,
Ти, холодний вітре, не тривож села.
Дай напитись ласкою, дай нажитись казкою, |
Та не дай зазнати літа без тепла. | (2)
Яка краса!!!
Цій пісні немає не має ціни…….
ласт1вка прилет1ла так зустр1чав мене тато коли я поверталась додому….
Яка гарна наша мова!!!!
Найспівучіша мова в світі, найкраща країна в світі – моя Україна… Мені мама співала в дитинстві цю пісню…
Дуже вдячний вам за цей сайт!
В мене є до вас прохання. Я сам граю трохи на гітарі і співаю пісень для своїх близьких та друзів. Підкажіть будь ласка сайт на якому є слова та акорди для акустичної гітари українських пісень. Дуже буду вам вдячний. З повагою.
Гляньте тут:
http://www.pisni.org.ua/
Із самого дитинства ми чули цю пісню на вулиці села, де ми всі народилися у наших батьків. Ця пісня завжди лунала на наших сімейних святах на протязі майже шести десятиліть. Всією сім’єю ми співали – хто як міг: тато на гармошці, мама – своїм високим співочим голосом, і ми з нашимим дітьми та онуками підсппівували батькам. А тепер, коли не стало високого співочого голосу в нашій сім’ї, ця пісня лунає в наших серцях. Ця пісня не має кінця, бо вона лунає в наших серцях та нагадує завжди нашу кохану та лагідну матусю.
Знайомий попросив знайти гарну пісню, не знаючи виконавця, але запам’ятав слова ластівку. Довелось мені прослухати цю пісню теж. Була приємно здивована, і водночас збентежена, що нам постійно нав’язували “совдеповську естраду”, а в нас були такі гарні пісні. Думаю, є що надолужувати.
Неначе в дитинство повернувся… Проникає до глибини душі! Отаку ми любимо нашу Україну. Це наше! І його в нас ніколи, ніхто і нічим не відбере!!!
Сльози на очах. Дитинство, спогади, витерець, сонечко, поле, бабусина хата и моя ридня. На сьогодни майже никого не залишилось, а писня живе и так за серце бере….Вдячна за таки спогади..