Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Інші назви – “Мелодія”, “Спогад”
Музика: Олександр Білаш
Вірші: Борис Олійник
Виконує: Дмитро Гнатюк
Заболю, затужу,
Заридаю в собі, закурличу,
А про очі людські
Засміюсь, надломивши печаль.
Як роса, припаду
До твого чарівного обличчя,
І зоря покладе
На мовчання моє печать.
Забіліли сніги,
Забіліли на цілому світі.
Опадає листок,
Як зів’яле чаїне крило,
Там, де ми відбули, |
Там, де наше відтьохкало літо, – |
Забіліли сніги, забіліли сніги… |
Замело… | (2)
Я для інших одцвів,
Я під серцем сховав свої квіти.
Я від ока чужого
Туманом осіннім укривсь.
Але якось вночі |
Підійди і торкни мої віти – |
Я тобі засвічусь, |
Як нікому іще не світивсь! | (2)
Забіліли сніги,
Забіліли на цілому світі.
Опадає листок,
Як зів’яле чаїне крило,
Там, де ми відбули, |
Там, де наше відтьохкало літо, – |
Забіліли сніги, забіліли сніги… |
Замело… | (2)
надзвичайно прониклива, щемка і хвилююча пісня
Кожного разу, коли заходжу на сайт, слухаю цю пісню і не наслухаюся.
Чув її ще в дитинстві, а по справжньому вона хвилює тепер.
Років 20 тому по радіо чув цю пісню у виконанні чоловіка під гітару. У тому варіанті вона значно ліричніша, без академічного пафосу. Імені виконавця, на жаль, не пам’ятаю. Дуже хотілося б знайти той варіант, але у публікаціях лише Д.Гнатюк.
Прекрасна пісня.Чудова мелодія, слова та виконання.
Шкода , що зараз немає , ні ТАКИХ виконавців, ні ТАКИХ поетів, ні ТАКИХ
композиторів.
Таких душевних пісень вже не буде ніколи. Коли наші артисти співали його пісні в АТО ми плакали. Земля Йому пухом.
Комбат ЗСУ.
Будуть пісні та й люди неймовірні будуть!
Хоча… немає ще неспіваних пісень
Та й слів зовсім не мовлених немає в світі цьому
Бо входячи у кожен новий день
Когось і щось повторюєм ми в ньому…
Були вже диваки й до нас
Що зорі в калабанях споглядали променисті
Та варто вірити, що враз
Ти ще змигнеш на дивовижному спіральнім часу вістрі…
…і зорі в калабанях серед руїн Гостомеля і Бучі–все буде, буде Україна неминуче…!