Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Володимир Домшинський
Вірші: Вадим Крищенко
Виконує: Іван Мацялко
Запис 2005 р.
Кришталяться люстри, виблискує зал,
І Ви щось сказали, і я щось сказав,
Не чулося слів, лише погляд очей,
Здавалося, наскрізь мене пропече.
Ваш профіль привітний і дотик руки,
Чекав його довго, напевно, віки,
І я зрозумів не підвладне словам,
Що іншому Вам я уже не віддам.
Приспів:
Жінко із блакитними очима,
Нащо Ви зустрілися мені?
Щоб забув я про душі спочинок
І горів у білому вогні.
Жінко із усмішкою Джоконди,
Що неначе вроду з неба п’є,
Я навіки бранець тої вроди,
Добре, що такий на світі є!
Здавалось мені, ми удвох, лиш удвох
І наше єднання освячує Бог.
В людському вертепі, на жаль, все не так,
Я цього не відав, наївний дивак.
Я ставив шампанське на повні столи,
Та щезли Ви раптом от так, як прийшли,
Та все ж не серджусь, не викрешую гнів,
Що я Вас побачив, в цім залі зустрів.
Приспів (2).
Ja tilky siohodni tut popaw. Duze potribnyj sajt, czudowi pisni.
Szlu szczyri vitannija.
Stefan