Пушик Степан

Степан Пушик (26 січня 1944 — 14 серпня 2018) – письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника і Київського національного університету ім. Т. Шевченка, лауреат державної премії ім. Т. Шевченка, премій ім. В. Стефаника, П. Чубинського, Мирослава Ірчана, О. Копиленка. Член Спілки письменників України та Українського ПЕН-клубу. Заслужений працівник культури України.
Місце народження: с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області.

Закінчив Тлумацький сільськогосподарський технікум (1964) і Літературний інститут ім. Горького у Москві. Навчався у докторантурі. У 60-х роках працював бухгалтером у Яворові, Довгополі, а згодом журналістом у Косові, кореспондентом газети “Прикарпатська правда”, головою ради Клубу творчої інтелігенції, керівником літературної студії. Був обраний депутатом до Верховної Ради України першого скликання і очолював підкомісію з питань національних меншин.

Професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім.В.Стефаника. Досліджував міфологію слов’ян, фольклор та історію краю, писав про відомих українських культурних діячів. Автор багатьох поетичних та прозових збірок, фольклорних записів, книжок для дітей, літературознавчих та краєзнавчих праць, серед яких поетичні “Молоді громи”, “Золотий Тік”, “Писаний Камінь”, “Задума гір”, “Головиця”, “Луни”, “Галич”, “Заплаканий промінь”, “Хмаролом”, “Тайна”, “Сенети”; романи “Страж-гора”, “Галицька брама”, повісті, оповідання, новели “Перо Золотого Птаха”, “Славетний предок Кобзаря” (розвідка про карпатське коріння Т. Шевченка), “Ключ-зілля”, “Дараби пливуть у легенду”, “Ватра на Чорній горі”; публіцистичні та краєзнавчі видання “Івано- Франківщина”, “На верховині тисячоліть”, “Місто на Бистрицях” (фотоілюстрації В. Пилип’юка), “Українці в Тюмені”, “Де шум потоків і смерек”; п’єси “Земле моя” (у співавторстві), “Заплакані вікна”, 6 моновистав; збірки віршів для дітей “Маленьке шпаченя”, “Золотий човник”, “Зелена борода”, “Новинкар”, казки “Чарівне горнятко”, “Казки Підгір’я”, “Золота вежа”, “Срібні воли”; збірки пісень (спільно з композиторами О. Білашем, А. Кос-Анатольським, В. Івасюком та ін.) “Співають гори”, “Любисток”, “Над горою місяць повен”. Автор двотомного дослідження з української міфології “Бусова книга”, дослідження про “Слово о полку Ігоревім”, багатьох наукових праць з давньої української літератури, історії, краєзнавства, фольклористики, етнографії; записувач і видавець легенд, казок, пісень, прислів’їв та приказок.

Степан Пушик – автор багатьох чудових пісень: “Я ще не все тобі сказав”, “Любисток”, “Треба йти до осені”, “Над горою місяць повен”, “Пісня про матір”, “Співають гори”, “Карпатська ніч”, “Шумить пшениця, як Дунай” та ін.

Пісні на слова Степана Пушика:

А яблука падали (муз. О.Гавриша) – В. та С. Білоножки
Вершини (муз. В.Кулицького) – О.Дорош
Дві колії поза містом (муз. О.Білаша) – ВІА “Кобза”; Т.Русова
Карпатська ніч (муз. Б.Буєвського) – В.Андросов і ВІА “Корабели”
Козак гуляє (муз. М.Литвина) – ВІА “Кобза”
Любисток (муз. О.Білаша) – Д.Гнатюк; М.Кондратюк; А.Мокренко
Над горою місяць повен (муз. О.Білаша) – Д.Гнатюк; М.Кондратюк
Пісня про матір (муз. В.Їжака) – М.Сливоцький
Рідна сторона (муз. Є.Бондаренка) – М.Кривень
Солов’їний день (муз. Г.Котика) – М.Сливоцький
Сопілонька журилася (муз. В.Санькова) – ансамбль “Росинка”
Співають гори (муз. Б.Шиптура) – М.Сливоцький
Течія /Нічия/ (муз. Р.Іщука) – ансамбль “Росинка”
Треба йти до осені (муз. О.Білаша) – Д.Мухарський; Д.Гнатюк
Шумить пшениця (муз. В.Івасюка) – ансамбль “Росинка”
Я ще не все тобі сказав (муз. В.Івасюка) – В.Шпортько; І.Калиній; Н.Яремчук

Вершини (муз. В. Кулицького) – Олег Дорош

Дві колії поза містом (муз. О. Білаша) – Тетяна Русова

Карпатська ніч (муз. Б. Буєвського) – Віктор Андросов

Пісня про матір (муз. В. Їжака) – Михайло Сливоцький

Рідна сторона (муз. Є. Бондаренка) – Михайло Кривень

Солов’їний день (муз. Г. Котика) – Михайло Сливоцький

Співають гори (муз. Б. Шиптура) – Михайло Сливоцький

Треба йти до осені (муз. О. Білаша) – Гуцульський ансамбль пісні і танцю

Шумить пшениця (муз. В. Івасюка) – ансамбль “Росинка”

Я ще не все тобі сказав (муз. В. Івасюка) – Віктор Шпортько

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *