Хурсенко В’ячеслав

Сайт

Фотоальбом

Дискографія

Відеозаписи

Публікації

В’ячеслав Володимирович Хурсенко (1 червня 1966, Дніпропетровськ – 8 вересня 2009, Луцьк ) — український співак з дивовижним голосом, композитор з цілком неповторним авторським почерком у піснях. Автор відомих пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Тато, тато», «Віра, Надія, Любов», «До рідного дому», «Крик белых журавлей», «Не виню».

Народився у м. Дніпропетровську. У трирічному віці батьки розлучились, тому малого Славіка перевезли на Ковельщину, де в подальшому вихованням займались дід з бабою. Талант до музики проявився ще у малому віці. У 4 роки він легко міг відтворити сучасні твори на гармоні, яку подарував дідусь. Початкову освіту отримав у Ковелі. Після одруження матері вдруге сім’я переїздить до Луцька.

З 1973 р. живе у м. Луцьку, де навчається (1973-1981 рр.) у школі № 17, відвідує дитячу музичну школу №2 (1976-1981 рр.) по класу віолончелі, яку успішно закінчує. У нього був абсолютний слух. Згадуючи про учня, викладач музичної школи скаже: «ніяк не могла зрозуміти, чому малий хлопець хотів, щоб я заграла заданий твір. Виявилось, що він по нотам лінився читати і відтворював все на слух». У 8 років мама подарувала гітару, на якій навчився грати самостійно. Пізніше згадуючи про себе, він скаже: «мама купила гітару, а потім сама порвала струни, тому що мої пальці були всі в ранах, а це заважало заняттям в музикалці, де я грав на віолончелі і фортепіано».

У школі приймав участь у всіх концертах, був солістом у хорі. Перші пісні почав писати у 14 років, але нікому про них не розповідав. Паралельно займався спортом і став чемпіоном Волинської області зі штанги серед юніорів. До дев’ятого класу його не взяли, бо всі свої проблеми вирішував кулаками. У сім’ї відносини з вітчимом складалися все важче, тому вирішує вступати до Ковельського медичного училища.

1981-1985 рр. навчається в Ковельському медучилищі. Отримав спеціальність фельдшера. Після закінчення йде в армію. З гітарою не розлучався і там. Як пізніше розповість Хурсенко, саме в армійські роки його знову потягне творити пісні. Там він напише цілу збірку пісень.

У 1987 році повертається додому. Вирішує вступати до Львівської консерваторії, але зустріч з другом Валерієм Ленартовичем, який на той час працював у групі «Край», змінює його наміри. Починає працювати в групі. Пізніше запросили працювати до луцького вар’єте. Під гітару співав свої пісні.

У 1988 р. знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Олею. Через пів року відгуляють весілля. У 1990 р. народилась донька Марія. У ті роки В’ячеслав повністю займається творчою кар’єрою, пише багато пісень, які з часом вийдуть у світ (тільки після смерті) альбомом під назвою «Моя найперша…» (допоможе у цьому його товариш, який на той час працював звукорежисером волинського радіо – Юрій Вегера). Невдовзі групі «Край» запропонували роботу у Волинській філармонії, з приходом до неї Лариси Конарської гурт став називатися «Рандеву». В.Хурсенко спочатку працював на бек-вокалі, далі пародистом – відтворював Антонова, Кузьміна, Родриго Фомінса і це у нього вдавалось. З часом знову повертається працювати у ресторан, так як гастролі починають виснажувати. Паралельно пише пісні. Зокрема все тій же Конарській.

1989 р. разом з групою «Рандеву» виступає в новорічній програмі. Приймає участь на «Пісенному вернісажі». Знайомиться з художнім керівником ансамблю «Світязь» Дмитром Гершензоном. Дмитро повністю змінює творче бачення В’ячеслава. Працюючи з ним, Хурсенко починає думати про кар’єру професійного виконавця. Цього ж року відбувається дебют на радіо в ефірі “Промінь”.

У 1991 р. брав участь у фестивалі “Оберіг”.

1991 р. на фестивалі “Червона рута” у Запоріжжі за виконання власного твору «Тато, тато» поділяє друге місце із Жанною Бондарук. Першого місця журі не присуджувало нікому. Співпрацює на студії «Олекса» з Дмитром Гершензоном. Виходить ціла низка пісень: «Я тебе розлюбив», «До рідного дому», «Сповідь», «Постели рушники», « На острові чекання». Знайомиться з Миколою Амосовим, який працював заступником директора творчих програм каналу «Україна», з його легкої руки починають крутитись пісні В’ячеслава на цьому каналі.

Першим його продюсером стає Микола Тарасенко. В’ячеслав переїздить до Києва, де працює у творчому об’єднанні «Ангажемент». Виходить перший кліп «Соколята». Продюсер організовує перший і єдиний сольний концерт, який відбувся у столичному театрі імені Лесі Українки.

1996 р. на фестивалі “Золотий шлягер” у Могильові виборов ІІ місце.

1998 р. – отримав гран-прі на «Пісенному вернісажі» від президента України. Виходить російськомовний альбом «Я вернулся». Аранжування пісень зробили Бебешко, Борисов, Гершензон. У цьому ж році також виходить альбом «Соколята». Після участі в проекті «Бери шинель», де він разом з Євгенією Власовою виконав знаменитий «Случайный вальс», знайомиться з Віктором Дорошенком, який пропонує Хурсенку співпрацю. Їх успішному альянсу не судилось бути.

1999 р. – перемога пісні “Не виню” на фестивалі “Шлягер року”. На цю ж пісню виходить кліп.

2000 р. – перемога пісні “В плену твоих красивых глаз” на фестивалі “Шлягер року”. Композиція «Соколята» увійшла до диску «Частина 1» великого видавничого проекту «Шлягери ХХ століття». Ця ж пісня стала однією з найпопулярніших композицій на хвилі «Радио России» в рамках проекту «Співаюча Україна». Працює над третім альбомом «Крик белых журавлей». В ті роки співпрацює з групою «Лесоповал», яка виконує дві його пісні, з Наталією Сенчуковою, в репертуарі якої теж з’являються пісні Хурсенка.

2001 р. – перемога пісні “Крик белых журавлей” на фестивалі “Шлягер року”.

Після 2004 року практично перестав працювати на естраді, як виконавець, так як захворів на цукровий діабет, і на сцені йому було важко. Повністю переїздить до Луцька і працює над створенням пісень. Пише зіркам української і російської естради. Готує четвертий альбом, аранжуванням якого займається Андрій Кирющенко з Дніпропетровська. 13 пісень були практично готовими до випуску нового альбому. Помер у віці 43 роки 8 вересня 2009 році внаслідок діабетичної коми. Вже після смерті був виданий останній незакінчений альбом «Это не сон» у 2011 році.

На музичному конкурсі молодих талантів «Нова хвиля-2009» в Юрмалі український співак Владислав Левицький виконав головний хіт В.Хурсенка — пісню «Соколята». Часто учасники вокальних шоу, таких як: «Голос країни», «Х-Фактор», виконують твори В’ячеслава. Пісні В.Хурсенка звучать у фільмах режисера Оксани Байрак «Жіноча інтуїція» та «За два кілометри до Нового року».

Матеріал взято з сайту пам’яті В’ячеслава Хурсенка за сприяння і підтримки Марії Хурсенко.

Всі доступні записи пісень у виконанні В’ячеслава Хурсенка (70):
(Якщо не вказано інакше – автор В’ячеслав Хурсенко)

Белая песня
В городе моём
Віра, Надія, Любов
Все про нас
Все, що є на світі
Всё не так (з С.Беліною)
Где ты и с кем
Давайте повторимся
Дай нам Бог
Де ти (сл. В.Герасименка)
Дельфины
До рідного дому
Добре є
Запела осень
Зима
Зоря
И не надо слов
Как забыть тебя
Ковток вина
Кохаю
Крик белых журавлей
Мажор
Маме (сл. В.Герасименка)
Мои распахнутые окна
Мой весенний ручеёк
На киевском вокзале
На острові чекання
На чужбине вдали (сл. В.Герасименка)
Не верю
Не виню
Не надо меня жалеть
Не уходи
Негаснущий костёр
Неужели
Океан любви
Она
Остров
Падал снег
Панує ніч
Песня солдата
Пока ещё не важно (з Н.Гурою)
Последнее лето любви
Последний миг
Постели рушники, моя мамо
Почему
Пусть поможет вам Бог
Романс
Рыбалка
Самолёт
Светит луна
Село
Серце із криги (сл. В.Герасименка)
Случайный вальс (М.Фрадкін-Є.Долматовський)
Соколята
Сповідь
Счастье было
Счастье моё
Тато
Ти моя найперша
Ты как и прежде
Ты простишь меня
Чорнобривці (В.Верменич-М.Сингаївський)
Шалений час
Это было
Это не сон
Эхо любви
Я вернулся
Я люблю корабли
Я не помню день
Я тебе розлюбив

Пісні В’ячеслава Хурсенка у виконанні інших співаків:

Віра, Надія, Любов – дует “Світязь”
Где ты и с кем – Марія Хурсенко
День рождения мамы – Лариса Дмитрієва
На острові чекання – Марія Хурсенко
Не виню – Кирило Каплуновський
Осень – Наталія Сенчукова
Помни – Лариса Дмитрієва
Последний миг – Марія Хурсенко
Рыбалка – група “Дюна”
Соколята – Владислав Левицький
Счастье было – Марія Хурсенко
Тысяча долгих дней – Марія Хурсенко
Я в твоих мечтах – Наталія Сенчукова
Я по тебе скучаю – Наталія Сенчукова

Скачати

15 Responses to Хурсенко В’ячеслав

  1. Вікторія коментує:

    На превеликий жаль пісня Вячеслава обірвалась недоспіваною, недонесеною, але в наших серцях він вічно житиме у відображенні криштальної сльози, що не скотилась…а лише на мить затрималась і навіки залишилась….

  2. Лариса коментує:

    Боже, ну чому його так мало транслюють по телебаченню та радіо? Один з кращих мелодистів і поетів України, чудна людина і співак з неповторним тембром. Сумно та прикро за наших редакторів, вони лишають молодь поетичного та музичного прикладу.

    • Татьяна коментує:

      Приходите на концерт памяти Вячеслава Хурсенко в Киеве!
      18 ноября 2016 года, Жовтневый дворец.
      Воспоминания друзей, лучшие песни Славы, 7 лет готовили этот концерт. Приходите, пожалуйста!

  3. Ігор Олійник коментує:

    28-го червня 2016р. на телеканалі “Тоніс” демострувався фільм-реконструкція, прив’ячений пам’яті Вячеслава Хурсенка. Враховуючи те, що цей жанр для ут – новий, телепродукт виглядав непоган. Зрештою, бракувало слів Висиля Зінкевича, якому, власне, і присв’ячена чудова пісня “Соколята”. По-суті. це – лебедина пісня В’ячеслава, хай земля йому буде пухом…
    Ігор Олійник, м.Тернопіль

  4. валентина коментує:

    дуже збентежена , шаную ,не знала що помер,ВИБАЧТЕ!

  5. Михайло коментує:

    Справді дуже гарний баритон.

  6. В.Ленартович. коментує:

    Я не Славин однокласник. Я його друг. Його однокласник мій брат – Сергій Ленартович, якого теж вже нема на цьому світі.
    А пісня називається – “Не виню”))

  7. Юрій Токарєв коментує:

    Унікальний композитор і виконавець! Було би не зайвим у списку творів зазначити авторів віршів (чимало належать В’ячеславові).

    • uaestrada коментує:

      Ви мабуть неуважно читали: “Якщо не вказано інакше – автор В’ячеслав Хурсенко”.

  8. Олена коментує:

    Дуже, дуже подобаеться i за життя i зараз. Вважаю це найкращiй спiвак як для мене. Слухаю його пiснi завжди.

  9. Віктор Герасименко коментує:

    пісня “На чужбине вдали” – слова Віктора Герасименка

  10. Віктор Герасименко коментує:

    пісня “Де ти” – на слова Віктора Герасименка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *