Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: гурт “Гуцули”
Вірші: Тарас Шевченко
Виконує: гурт “Гуцули”
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало.
Як свою дитину?
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас —
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве.
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу…
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних.
Як свою дитину.
Є на світі доля, а хто її знає?
Є на світі воля, а хто її має?
Є люди на світі – сріблом-злотом сяють,
Здається, панують, а долі не знають.
Ні долі, ні волі,
З нудьгою та з горем,
Жупан надівають,
А плакати — сором.
Візьміть срібло-злото
Та й будьте багаті,
А я візьму сльози
Лихо поливати.
Затопчу неволю
Босими ногами,
Затоплю неволю
Дрібними сльозами.
Небесна музика. Вперше слухав “Думи” в Косові у виконанні “Гуцулів” y далекому 1977 році (будучи на той час студентом Львівського університету).
Незабутні відчуття і враження. Зігрівають мене в Канаді, далеко від рідного дому. Справжня музика невмируща! І не замішана на великих грошах.
Я був і залишаюсь жителем Косова. У 80тих роках часто бував на турбазі “Карпатські зорі”, а такж у ресторані “Водограй” . “Гуцулів” сприймав як належне, насолоджувався їхньою грою. Але аж тепер до мене приходить прозріння, що це було, і є на сьогоднішній день круто. Часто ми не цінуємо те , що поряд з нами… Вдячний долі, що я ГУЦУЛ !