Забашта Любов

Любов Василівна Забашта (1918-1990) — поетеса, драматург, прозаїк — народилася в місті Прилуки на Чернігівщині. З дитинства дівчинка полюбила поезію, пісню і, будучи третьокласницею, вже почала складати вірші. Уперше вірші Любові Забашти були надруковані в газеті «Правда Прилуччини» (1935).
Свого часу, в середині 1930-х років, майбутню поетесу підтримав П. Г. Тичина, що окрилило дівчину. На обласній нараді молодих літераторів у Чернігові виступала і сімнадцятирічна Люба. Вона читала вірші про квіти і дівочі мрії. Це було доволі несподівано, оскільки переважно тодішні початківці присвячували свої поезії розвитку сільського господарства і промисловості, ударництву. Але Павло Григорович, який був почесним гостем наради, похвалив молоду авторку і сказав, що від квітів не треба відвертатися і варто вміти бачити красу природи.
Після закінчення школи Л. Забашта навчалася в Одеському водному інституті, потім працювала інженером-кораблебудівником.
Поетеса наполегливо готувала свою першу збірку, але почалася війна, тому і не вдалося її видати. У роки війни Любові Василівні довелося пережити трагічні й тяжкі випробування (загинув чоловік, з яким прожила всього рік).
У повоєнний час без відриву від виробництва Любов Забашта навчалася на літературному факультеті Київського педагогічного інституту ім. М. Горького.
Видала збірки “Нові береги” (1950), “Калиновий кетяг” (1956), “Квіт папороті”(1960), “Пісня і хліб”(1961), “Скрипка Страдіваріуса”(1964), “Незабудки”(1966), “Земля Антеїв”(1971), “Берег надії”(1974), п’єси “Весілля в Тернах” і “Троянди на камені” (обидві – 1963); повість “Крила Арсена Дороша” (1968); роман “Там за рікою – молодість” (1970). Перша збірка віршів для дітей «Паляниця білолиця» була опублікована в 1963 році. Пізніше вийшли друком збірки віршів для малят «Коли я виросту», «По гриби», «Пісня зеленого лісу», повість «Будинок мого дитинства».
У 1968 році була надрукована драматична поема «Дівчина з легенди» (про легендарну народну піснярку Марусю Чурай), поставлена згодом на сцені Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Відома й інша драматична поема поетеси — «Тернова доля» (про великого Кобзаря). Любов Василівна була дружиною і соратницею поета Андрія Малишка. Творчий доробок Л. Забашти нараховує декілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями («Ой вербиченько», «Червона ружа», «Криниця мого дитинства», «Квіт папороті», «Засихає в степу материнка» та інші).

Всі доступні записи пісень на слова Любові Забашти:

Берізка (муз. В.Толмачова) – В.Купріна
Вечірня пісня (муз. С.Сабадаша) – Р. і Д. Руденко
Візьміть у мене все (муз. Ф.Надененка) – В.Заболоцька
Жоржини (муз. Л.Височинської) – В.Шинкаренко
Засихає в степу материнка /Пісня про любов/ (муз. О.Сандлера) – С.Живанкова
Квіт папороті (муз. В.Верменича) – В.Купріна
Криниця мого дитинства (муз. О.Білаша) – Л.Остапенко; гурт “Краяни”
Летіли гусоньки (муз. Е.Бриліна) – О.Гетьманська
Люби мене (муз. Е.Бриліна) – Р.Руденко
Люблю тебе (муз. П.Глушкова) – К.Мельник
Маю іншу любов (муз. В.Філіпенка) – Д.Цибак
Ой вербиченько (муз. І.Шамо) – Хор ім. Г.Верьовки; анс. “Черемош”
Степовичка (муз. В.Філіпенка) – М.Христян
Червона ружа (муз. І.Шамо) – Леся Забашта
Червона хустина (муз. І.Шамо) – О.Таранець і П.Ретвицький

Квіт папороті (муз. В. Верменича) – Валентина Купріна

Ой вербиченько (муз. І. Шамо) – Хор ім. Г. Верьовки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *