Душі криниця

Прослухати:

[audio:http://www.uaestrada.org/wp-content/uploads/2012/02/Dushi-krynytsya.mp3|titles=Dushi-krynytsya]

Музика: Олександр Морозов
Вірші: Андрій Демиденко
Виконує: Іво Бобул

Висиха душі криниця,
І життя як не було,
Якщо раз чи два на місяць |
Не поїду у село. | (2)

Приспів:
Як побачу рідну хату –
Завеснію, наче цвіт.
Здрастуй мамо, здрастуй тату, |
І мого дитинства світ! | (2)

Сяду з вами на порозі,
Поклонюся я землі.
Стану справжнім, як природа, |
Як вечеря на столі. | (2)

Приспів.

І хоч так мені привітно,
Та щемить душа сама.
Я ще літо, я ще літо, |
А батьки уже зима. | (2)

Приспів.

Скачати аудіо

9 Responses to Душі криниця

  1. Эвген1я коментує:

    Чудова п1сня. Я саме це в1дчуваю, коли при1жджаю до м1ста предк1в мо1х, родич1в у Кринички Дн1пропетровсько1 обл.
    Вклоняюся 1 дякую за вашу п1сню.

  2. людмила коментує:

    Чудово,наслухатись і наплакатись неможливо…Дуже вдячна

  3. Олександр коментує:

    чудова пісня

  4. дмитро коментує:

    Потрібно плакати і тому, що на сьогодні нема села в Україні

  5. Ирина коментує:

    Приїзжате частіше додому сини та донечки….. Вони нас чекають.

  6. Володимир коментує:

    Раніше з піднесенням і радістю чекав поїздки в село до батьків. а тепер нідокого їхати. слухаю цю душевну пісню і сльози мимоволі набігають на очі. В ній і сум, і радість зустрічі і скороминущість усього земного. Цінуймо батьків, цінуймо і марнуймо життя.

  7. Володимир коментує:

    Вибачте, будь ласка, за неуважність і помилку в передостанньому слові – не марнуймо життя. Воістину – поспішиш, людей насмішиш. нехай наша пісня звеселяє і підтримує нас у важку годину.

  8. Василь Долінський зСічеславщини коментує:

    Я живу далеко від села, де я народився, але ця пісня подумками переносить мене в моє рідне село Ліски, що на Коломийщині. Цю пісню сам співаю і час від часу слухаю її по радіо з великим задоволенням. Чудові слова, задушевна мелодія, прекрасне виконання!Щиро вдячний всім, хто створив цю пісню.

  9. Василь Долінський з Новомосковська, що на Січеславщині коментує:

    Хочу ще трошки додати до написаного.Давно не має моєї хатини, де пройшло моє дитинство, шкільні роки і трохи юності, не має вже і тата і мами, але хатину край села не забуваю, часто бачу її увісні.Коли приїжджаю в рідне село, прийду на те місце, де була наша оселя і в моїй пам “яті пропливають картини прожитого мого життя.Хотілося б побачити рідну хату і тата і маму, як співається в пісні, але… .Діти, в кого є хата, тато, мама, не забувайте їх, провідуйте допоки вони є.

    х

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *