Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Володимир Верменич
Вірші: Дмитро Луценко
Виконує: Костянтин Огнєвий
Запис 1964 р.
Зорі в небі цвіли
Білими сережками,
Ми з тобою ішли |
Луговими стежками. | (2)
Полонила мене
Ти косою русою,
Напоїла мене
На біду спокусою.
На знайомі стежки,
Де колись ходили ми,
Впали з неба зірки
Голубими крилами.
Нам зустрітися знов
Мабуть не судилося.
Де ж ти, де ж ти, любов, |
Де ти заблудилася? | (2)
Чудова мелодія. Чи час був інший, чи які другі причини, але зараз такі пісні
ніхто не пише.
Ще трохи пишуть, але вже дуже мало. Хто зна, які причини? Подуріли, мабуть, від незалежності.
І справді подуріли :)
Подуріли, але не від незалежності, а навпаки від віків рабства. Іще не скоро людьми станемо.:(