Олексій Юхимович Семенов – відомий композитор, автор багатьох популярних пісень, серед яких “Звучи, рідна мово”, “Ніченька-циганка”, “Запитай у серця”, “Я дивлюсь”, “Кохати час”, “Пісня чистого поля”, “Вареники”, “Пісня любові”.
Народився 27 листопада 1929 р. в селі Козловка Балашовського району Саратовської області (Росія). В 1964 р. закінчив Київську консерваторію за класом композиції К. Ф. Данькевича и Б. М. Лятошинського. У 1956 р. – концертмейстер і педагог Дніпропетровського технікуму підготовки культосвітніх працівників. Викладач музичних училищ в Кривому Розі (1962—1967) і Дніпропетровську (1967—1970). В 1970—1972 рр. – художній керівник легендарного жіночого вокального ансамблю “Мрія”. Потім Олексій Семенов жив і працював у місті Боярка під Києвом, де й закінчив свій вік. Творив музику різних напрямків, але найбільшого успіху досяг на пісенній ниві. Декілька пісень композитора стали окрасою репертуару Раїси Кириченко. Серед інших виконавців творів Олексія Семенова – Назарій Яремчук, Валентина Купріна, Тамара Міансарова, Юлія Пашковська, Лідія Відаш, Костянтин Столяр, тріо Мареничів, ансамблі “Кобза” та “Вікторія”.
Всі доступні записи пісень Олексія Семенова:
Вареники (сл. В.Крищенка) – Р.Кириченко
Запитай у серця (сл. В.Кудрявцева) – ВІА “Кобза”; Н.Яремчук
Звучи, рідна мово (сл. А.Демиденка) – Р.Кириченко
Київська весна (сл. В.Кудрявцева) – К.Столяр
Кохати час (сл. О.Вратарьова) – ВІА “Кобза”; ВІА “Вікторія”
Ніченька-циганка (сл. В.Крищенка) – тріо Маренич
Пісня любові (сл. М.Сингаївського) – Л.Відаш; анс. “Мальви”
Пісня чистого поля (сл. О.Вратарьова) – Р.Кириченко
Україно, любий край (сл. М.Сингаївського)
Я дивлюсь (сл. Ю.Рибчинського) – Т.Міансарова
Запитай у серця (сл. В. Кудрявцева) – ВІА “Кобза”
Звучи, рідна мово (сл. А. Демиденка) – Раїса Кириченко
Київська весна (сл. В. Кудрявцева) – Костянтин Столяр
Кохати час (сл. О. Вратарьова) – ВІА “Вікторія”
Ніченька-циганка (сл. В. Крищенка) – тріо Мареничів
Коли з’явиться детальна біографія Олексія Семенова?
На жаль, ми більше нічого не знаємо про цього композитора. Коли знайдеться нова інформація – відразу розмістимо!
Олексій Юхимович жив, приблизно з 1970-71 року, і завершив своє земне життя у м. Боярка Київської обл., був моїм сусідом. У квартирі, де він мешкав, зараз живе його донька. Можливо вона може надати більше інформації про батька
28 листопада 2016 року о 13.00 відбудеться відкриття меморіальної дошки відомому українському музиканту, композитору, педагогу Семенову Олексію Юхимовичу на будинку, в якому він мешкав за адресою: м. Боярка, вул. Маяковського, 35. Також в Боярському краєзнавчому музеї можна детальніше познайомитись з його біографією.
Дякую Вам, Галино, за інформацію.
Додано фото і коротку біографію Олексія Семенова.
І мені доля подарувала шанс познайомитись і, навіть, попрацювати деякий час з Олексієм Юхимовичем. Це були мої студентські роки ( 1975-1979) в Київському політехнікумі зв”язку. Прекрасний композитор, закоханий в музику, педагог, і просто добра і чуйна людина. Залишились тільки найкращі спогади.
Я горжусь, что сосед и живу через стенку в этом же доме)) моя бабушка была с ним знакомы и дедушка. Дружу с его дочкой
Семенову Олексію Юхимовичу
Історія – штука корисна й цікава,
із неї впізнаєш, буває, й таке:
наприклад, спочатку нам Музика грала,
а потім було вже і слово людське.
Бо людям лиш Музика дивна спроможна
заграти таке, щоб до серця дійти.
Таке, що про нього мовчати не можна,
і слова потрібного не віднайти.
Над вічністю душі вона піднімає
І вічності велич дає осягнуть,
Вона, немов ніжна імла, розливає
По долу душі зачаровану суть.
Пісні материнські рясними дощами
Влилися у душу на довге життя.
І він полюбив назавжди, до нестями
Абетку таїнства душі й почуття.
Хлопчина відчув, як в душі проростає,
Піднесене щось, неосяжне, як світ.
Як гімни життю кожна квітка співає,
А місяць виводить нам зоряний хіт.
Як Музика, мов та чаклунка, скликає
Минулого тіні, такі дорогі,
Серпанком таємності їх сповиває,
Хоч наміри кожного чисті й благі.
Відгомін далекого світу гармоній.
Зітхає в душі його ангел святий.
Приглушені ноти розп’ятих симфоній
В пустелі жорстокості стогнуть «не вбий».
Обійми і слово упали у відчай,
А очі в тумані непроханих сліз.
За грати грудей заповзли протиріччя,
І туга сердешна, і збуджена злість.
У душах людських, у серцях полум’яних
Лиш Музика висікти здатна вогонь,
Не дасть голосити, мовляв, іще рано,
Не дасть залишитися десь осторонь.
О, Музико славна, надай всім наснаги
Послати акорди один одному
Крізь стіни й кордони, крізь зони й гулаги,
Щоб стогони громом злетіли в пітьму.
28.11.2016