Олександр Миколайович Пляченко – український та російський композитор і аранжувальник.
Народився у 1956 році в Україні в співучій Черкаській області. Навчався у Кам’янській ДМШ ім. П. І. Чайковського по класу баяна. У 6-му класі написав першу пісню на слова М. Ісаковського «Слава народу».
Закінчив Черкаське музичне училище та Кіровоградський педагогічний інститут (музично-педагогічний факультет), отримав диплом дирижера та композитора. Професійно грає на акордеоні, фортепіано, гітарі.
У 1976 році по всесоюзному радіо ВІА «Сябры» виконали пісню О. Пляченка «Баллада о товарище», яка стала переможцем всесоюзного конкурсу пісень, присвячених війні 1941-1945 рр.
У студентські роки створив 3 самодіяльних ВІА, які в Україні отримали звання «Народний».
У 80-ті роки працював музичним керівником групи «Свято» під керівництвом Народного артиста України Миколи Гнатюка при Хмельницькій обласній філармонії, де отримав тарифікаційну ставку артиста 1 категорії.
У 1988 році у складі групи М. Гнатюка брав участь у культурній поїздці з концертами перед обмеженим контингентом радянських військ в Афганістані.
У 90-ті роки написав пісні практично для всіх зірок Української естради, і всі вони удостоєні звання «Шлягер року», в 1994 році на «Пісні року» в м. Києві отримав диплом «Кращого аранжувальника України». В цей період написано понад 300 пісень, у тому числі і Зонг-опера «Любов, любов…» За мотивами казки Г. Х. Андерсена «Стійкий олов’яний солдатик», прем’єра якої відбулася на Київському телебаченні та в м. Торонто (Канада). Найвідоміші україномовні пісні – “Моя зорина”, “Розлука”, “Все буде добре”, “Поклич мене”, “Душі не все одно”. Твори митця виконували Іван Мацялко, Іво Бобул, Лілія Сандулеса, Микола Гнатюк, Надія Шестак та ін. виконавці.
Олександр Пляченко занесений до списку світового каталогу композиторів і є членом Російського Авторського Товариства. З 1992 року працював музичним керівником студії Народного артиста Росії, композитора О. Морозова. У цей період створив понад 200 оркестровок його пісень для таких виконавців, як Й. Кобзон, Є. Шавріна, М. Шуфутинський, Брати Радченко, М. Євдокимов, М. Распутіна, Н. Чепрага, Я. Євдокимов та ін. Робота з такими поетами, як А. Поперечний, Б. Дубровін, К. Філліпова дала свої плоди – був написаний авторський альбом для Михайла Євдокимова «Треба жити» з вже знаменитими піснями «Домик у дороги»,«Баня» та ін. на вірші А. Поперечного. Багато творів О. Пляченка стали частиною репертуару Є. Шавріної, Я. Євдокимова, Л. Білогорцевої і Г. Ульотової. З 1996 року працює музичним керівником і композитором Заслужених артистів Росії Сергія та Миколи Радченків, половиною репертуару дуету є пісні О. Пляченка на вірші вищеперелічених поетів. Пісні з музикою Олександра Пляченка та інших композиторів (наприклад, Анатолія Доровських) в аранжуванні Пляченка увійшли в подарункові видання дисків «співаючого депутата» Держдуми РФ Віктора Семенова.
Пісні Олександра Пляченка:
А було колись (сл. В.Крищенка) – І.Бобул
Весна до літа (сл. В.Крищенка) – М.Гнатюк
Душі не все одно (сл. В.Крищенка) – І.Бобул
Моя зорина (сл. В.Крищенка) – І.Мацялко
Не дивись мені в очі /Тільки справжня любов/ (сл. В.Крищенка) – Н.Шестак
Пломінь мого серця (сл. В.Крищенка) – І.Бобул та Л.Сандулеса
Поклич мене (сл. В.Крищенка) – Л.Сандулеса
Розлука (сл. В.Крищенка) – Н.Шестак
Українська душа (сл. В.Крищенка) – М.Гнатюк
Чарівниця (сл. В.Крищенка) – І.Мацялко
Чумаченьки (сл. В.Крищенка) – М.Попелюк
Весна до літа (сл. В. Крищенка) – Микола Гнатюк
Душі не все одно (сл. В. Крищенка) – Іво Бобул
Моя зорина (сл. В. Крищенка) – Іван Мацялко