Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Олександр Білаш
Вірші: Михайло Ткач
Виконують: Володимир Турець та Іван Нечипорко
Запис 1989 р.
Земля ятрилась ген на виднокрузі,
Ми йшли на смерть за втрачені мости.
Два журавлі над нами – двоє друзів –
Тепло весни несли через фронти.
Туди, туди, куди і нам, – додому –
Вони летіли в небі вогняному.
Та впав один у нетрі комиша.
I вмилась кров’ю другого душа.
Коли настала тиша після бою,
У комишах знайшли ми журавля,
I довго, довго чули над собою,
Як дикий плач тривожно кружеляв.
Через літа той плач, як давня рана,
Солдатське серце будить спозарана,
Бо журавлина чорна самота
Ночами в душу й досі приліта.
Мой дед погиб в 1944 году при форсировании Днестра. Один из его односельчан (они были оба из одного села из Кировоградской области) служил с ним вместе, дошел до конца войны и рассказал после войны о его гибели. Для меня эта песня символизирует память о моем деде Николае.