Рената Богданська – (справжнє ім’я Ірина Яросевич (в дівоцтві), Ірена Андерс) — українська і польська естрадна співачка, театральна акторка, кіноактриса. Офіційна дата народження — 12 травня 1920 року, більш правдоподібна — 12 травня 1917 р.
Місце народження — м. Фройденталь (Австро-Угорщина, тепер це м. Брунталь в Чехії), де її батько, український священик Микола Яросевич, кілька років служив капеланом греко-католицьких вояків у австрійській армії. Мати, Олена з Нижанківських, представниця музикального священицького роду, рідна сестра визначного українського диригента, композитора і громадсько-політичного діяча Остапа Нижанківського. Напередодні розпаду Австро-Угорщини і проголошення Західно-Української Народної Республіки родина Яросевичів повертається на рідне Прикарпаття, де отець Микола був капеланом Українських січових стрільців у Коломиї, а потім повторно парохом в селах Сапогів і Бринь біля Галича. У 1926 році він дістає працю в церкві однієї з львівських лікарень. Тут Ірина (Ірена, Рена) навчається в школі та гімназії сестер Василіанок, відвідує Українську торговельну школу. Паралельно зі здобуттям цієї освіти протягом 10 років, від 1929 по 1939 рік навчається у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка — спочатку у фортепіанному класі свого двоюрідного брата — Нестора Нижанківського (сина Остапа), успішного композитора і піаніста з віденською та празькою освітою; а потім у вокальних класах видатної української оперної співачки, у минулому примадонни харківської опери Марії Сокіл та Лідії Улуханової, теж представниці східноукраїнської вокальної школи. Однокурсником Ірини по фортепіанному класу був майбутній головнокомандувач УПА Роман Шухевич.
В процесі навчання Ірина Яросевич співала народні пісні, романси, оперні арії. Також брала участь у постановках уривків з опери «Фауст» Ш. Гуно (Маргарита), «Євгеній Онєгін» П. Чайковського (Тетяна), дитячих опер Ц. Кюї та К. Стеценка (головні ролі). Вона стає також учасницею ряду відкритих академічних концертів, зокрема концерту, присвяченому пам’яті композитора Ярослава Лопатинського, а на курорті в Черче виступає в одному концерті з зіркою українського драматичного мистецтва — актрисою Лесею Кривицькою. У цей час Ірена Яросевич вперше випробовує себе в естрадному жанрі як солістка джаз-оркестру Леоніда Яблонського (Ябця). Учасниками оркестру були, зокрема, Анатолій Кос (в майбутньому — композитор Анатолій Кос-Анатольський) і Богдан Весоловський. Ірина співала їхні пісні, а з Богданом Весоловським її єднало почуття першого юнацького кохання, на згадку про яке, пізніше взяла собі псевдонім Рената Богданська. У 1940 р. співачка стала солісткою «Теа-джазу», який був утворений при обласній філармонії в основному з числа музикантів-євреїв, що, рятуючись від нацистів, прибували до Львова з Польщі. Керував колективом відомий польський композитор Генріх Варс. Вже в серпні 1940 р. “Теа-джаз” вирушає в свою першу, а в березні 1941 р. другу гастрольну подорож по містах України та Радянського Союзу. Під час виступів у Києві, Ірина Яросевич вийшла заміж за Гвідона Боруцького — популярного співака довоєнної Польщі, а в Москві записала на грамплатівці «Теа-джазу» російською мовою пісню Г. Варса «Перший знак».
Початок радянсько-німецької війни та окупація німцями Львова унеможливили повернення «Теа-джазу» додому. Восени 1941 р. Рената стала членом мистецької одиниці військового формування Владислава Андерса, що організовувалося в Радянському Союзі з числа польських засланців (пізніша назва формування – ІІ-й Корпус у складі англійських військ). З цим формуванням Рената Богданська пройшла великий шлях через держави Близького Сходу до Італії, де після переможного бою на Монте Касіно взяла участь у виконанні легендарної пісні «Червоні маки на Монте Касіно». Тут же вона знялася у двох художніх фільмах — польському «Велика дорога» та італійському «Незнайомий з Сан Маріно», в останньому грала поряд з Вітторіо де Сіка і Анною Маньяні.
Після війни Рената Богданська вдруге вийшла заміж. Її новим чоловіком став генерал Андерс. Подружжя оселилося в Англії. Відтоді артистична діяльність Ренати протікала в рамках культурницької праці польської еміграції, музичну потугу якої представляли імена Генріха Варса, Фелікса Конарського (Реф-Рена), Маріана Гемара та інших. Рената виконуює їхні старі та нові пісні в концертах Полонії, радіо «Свобода» та «ВВС». Значна частина цього репертуару була записана на грамплатівки. Двічі обставини були сприятливі для того, щоб виконавиця звернулася і до українського репертуару. В 60-х роках вона неперевершено зінтерпретувала у супроводі оркестру Стіва Норберта дві пісні Богдана Весоловського («Я знов тобі» на слова Ганни Чубач та «Було високе чисте небо» на слова Лесі Тиглій) для його авторської платівки-гіганта «Мрії», а також взяла участь у формуванні платівки «Мій рідний край», на яку наспівала колискову «Ой ходить сон», народну пісню «Човен хитається» та у складі тріо з Володимиром та Лесею Луцівами популярну тоді в Україні пісню Олександра Білаша «Чорногора». Організацією її українських записів у Лондоні займався саме Володимир Луців, який був добре знайомий зі співачкою. Останні роки життя Рената Богданська в значній мірі присвятила утвердженню пам’яті про її покійного чоловіка. Має урядові польські нагороди. Померла 29 листопада 2010 року у Лондоні. Перепохована 21 травня 2011 року на військовому цвинтарі Монте-Касіно біля могили чоловіка.
Ірена Андерс — Рената Богданська ніколи не приховувала, що вона є українкою, але одруження з видним польським діячем, довголітнє перебування в таборі польської військової еміграції, що співпало з піком загострення українсько-польських етнічних конфліктів, характерних для першої половини ХХ-го ст., звузили коло її спілкування з українцями, яке почало відновлюватися лише в останній період її життя.
Зараз ім’я Ренати Богданської та її творчість повертається в Україну. Велику роботу у цьому плані провели історик Богдан Нагайло, який відшукав україномовні записи співачки і зробив про неї документальний фільм, та професор Львівської музичної академії ім. Лисенка, відомий фахівець з вітчизняної ретро-музики Олександр Зелінський.
Рената Яросевич-знайоме мені ім”я.Платівка Генріка Варса підназвою “Обмануть не пробуй сердце” з записиами цього оркестру є у мене. І це прізвище(Рената Яросевич) на конверті є.
Як впаде в Чорногорі. Музика Олександра Білаша, слова Дмитра Павличка.
Щиро дякуємо!