Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Валерій Маренич
Вірші: Яр Славутич
Виконує: Валерій Маренич
Нами снили поліські пущі,
Гайдамацькі яри в полях.
І прийшли ми до них, живущі,
Подолавши пекельний шлях.
Повернулися із Берези,
З-за Байкалу і з Соловків,
Багатющі, неначе крези,
Гнівом часу, жалем віків.
Приспів:
Земле люба! Долини отчі!
Це по вас на Вітчизни клич
Пробоєві проходять сотні,
Як воскресла з руїни Січ.
І так любо, допавши зміни,
Налітати, мов княжна рать.
Нам – визвольникам України –
Не приречено умирать!
Від Чернігова до Чернівців,
З-під Лугані за гордий Львів
По залогах стоять упівці
Розбуяли відплати гнів.
І так радісно, рідна земле,
Кров пролити за твій розмай,
Де покару тяжку приємле
Ворог волі, злютивши вкрай.
Приспів.
Нами снили поліські пущі,
Гайдамацькі яри в полях.
І прийшли ми до них, живущі,
Подолавши пекельний шлях.
Повернулися із Берези,
З-за Байкалу і з Соловків,
Багатющі, неначе крези,
Гнівом часу, жалем віків.
Приспів.
І так любо, допавши зміни,
Налітати, мов княжна рать.
Нам – визвольникам України –
Не приречено умирать!
Такі пісні мають нагадувати про буремне минуле, про нескорених повстанців,
та тримати звязок поколінь. Колись в моєму селі на Волині поранений упівець, бульбівець застрілився прокричавши “Слава Україні!”, і не здався совєтським партизанам.