Прослухати:
[audio:http://www.uaestrada.org/wp-content/uploads/2011/10/Poyizd-u-Warshavu.mp3|titles=Poyizd u Warshavu]Інші назви – “Поїзд із Варшави”, “Спогад”
Музика: Володимир Верменич
Вірші: Ліна Костенко
Виконує: Валентина Купріна
Поїзд у Варшаву спогади навіяв,
Я на Україні згадую тебе.
Ти співав для мене пісню вечорами:
Co komu do tego, że my tаk kochamy!
Я люблю, коханий, Київ і Варшаву,
Але батьківщина в кожного своя.
Як тебе згадаю, забринить сльозами:
Co komu do tego, że my tаk kochamy!
Поїзд із Варшави йде крізь моє серце,
Зустріч довгожданну радість окриля.
І минають роки, роки за роками…
O, яке то щастя, że my tak kochamy!
Мене дуже приємно вразив ця пісня. Геніальна поєзія української поєтеси Ліни Костенко навіює настальгічний настрій, а джазове виконаняя твору Валентиною Купріною сповнене глибокими почуттями. Голос контр-альт надзвичайно рідкісний і неповторний.
Пісня супер!!! Шкода, що досі ніколи не чула її. Якби цю пісню знову пустити в ефір!
Чудова романтична пісня.
Пісня чудова! Але польською пишеться – kochamy. Виправте!
Маю ноти з 1970-их років (вирізка з журналу «Мистецтво») цієї пісні. Слова майже ті самі – тільки польський вираз написаний як “Цо кому до тего, же ми так кохами”, і в останній строфі, другий рядок є “Сто доріг між нами, а печаль одна.” (замість “Зустріч довгожданну радість окриля.”).