Киів. Керівники – Юрій Денисов, Володимир Кушпет.
Ансамбль “Мальви” був створений в Укрконцерті в 1977 році співаком, композитором, скрипалем і бас-гітаристом Юрієм Денисовим (екс-«Пєсняри»). Саме він був першим (і кращим) виконавцем знаменитої пісні «Беловежская пуща» – та КГБ не випустило його на гастролі до США і йому довелося розпрощатися з «Пєснярами». Тому не дивно, що «Беловежская пуща» та пісня Володимира Мулявіна «Царевна-речка» стали першими хітами новоспеченого ВІА. Вже через рік «Мальви» виграли республіканський конкурс артистів естради в Запоріжжі – там вони представили свій найкращий доробок – монументальну арт-рокову композицію «Пам’яті Шопена». В тому ж 1978 році «Мальви» записали чотири пісні до музичного телефільму «Казка як казка». Ансамбль грав арт-рок, джаз-рок, у нього в одного з перших були потужні синтезатори. Учасниками ВІА були чудові музиканти, такі як співак, гітарист, композитор, аранжувальник Геннадій Татарченко, унікальний фальцет Сергій Седюк, співак, клавішник, аранжувальник Юрій Денисов, клавішник, співак Сергій Лукшин, що мав абсолютний музичний слух, флейтист Георгій Гарбар, вокаліст Віталій Свирид. Характерною особливістю виконання у “Мальв” був спів фальцетом, але навіть це призводило до проблем, начальство почало закидати: “Так чоловіки не повинні співати, потрібно низькими голосами – баритонами і басами”. За два роки колектив став дуже популярний, особливо в Москві – на концертах завжди аншлаги, ансамбль охоче включали в різні збірні програми. І раптом ВІА відкликають з гастролей, керівнику Юрію Денисову виносять догану, а колектив на три місяці садять на репетиційний період, тобто фактично розформовують. “Мальви” стали жертвою амбіцій і інтриганства. У той час у міністра культури був секретар, який любив відвідувати мистецькі акції. Одного разу на концерті в Палаці “Україна” після виступу ансамблю цей секретар заходить в гримерку і каже пихато Денисову: “Давайте зустрінемося, треба поговорити, мені не все у вас подобається”. У Юрія Денисова мама була першим секретарем Мінського райкому партії, тому він почував себе трохи нагловато, а тут раптом якийсь клерк з міністерства культури починає качати права. Денисов каже: “А хто ти такий?”. Потім посилає його подалі. З того і почалося. Клерк почав збирати інформацію, класти на стіл міністру культури, наполягаючи, що “Мальви” треба розпустити і розігнати. Почалася боротьба: з одного боку, чиновницькі підступи, з іншого боку, мама Денисова підключила впливові сили. Ця боротьба йшла тривалий час. Тим часом Володимир Кушпет поставив у колективі хорошу програму. У той період в Росії музиканти з гітарками тільки трохи вліво-вправо рухалися, а тут було поставлено ціле шоу – із світлом, ефектами, трюками, елементами хореографії, мізансценами. Володимир Кушпет, наприклад, з бандурою виходив на авансцену, сідав на підлогу і грав, до нього підходив Геннадій Татарченко з гітарою і вони розігрували сценки. Але програму не приймали. Зрозуміло, що ніхто три місяці не міг сидіти без зарплати. Музиканти почали влаштовуватися на стороні. Тим часом на міністра натиснули, виникла комічна ситуація: міністр викликає “пацана” Денисова, вдвічі молодшого, каже йому: “Ось вам моя рука дружби, давайте закінчимо на веселій ноті”. Але колишній колектив реанімувати не вдалося. Із запрошеним Леонідом Борткевичем і частиною учасників Юрій Денисов під псевдонімом “Карусель” у 1983 р. випустив маленьку платівку з піснями композитора Володимира Мігулі. В 1984 році ансамбль влаштувався у штат Вінницької філармонії на місце ВІА «Панорама», що саме розвалився, і невдовзі створив на телебаченні ще кілька відеокліпів.
почему ни слова не сказано об Александре Лысенко
Почему ни слова о Викторе Швецове?