Акцент

Полтава. Керівник – Володимир Пругло.

Напевно одним із найпопулярніших гуртів Полтави кінця 60-х – початку 70-х років був легендарний ВІА «Акцент». 1968 року у приміщенні Будинку культури полтавської прядильної фабрики студент їнженерно-будівельного інституту Володимир Пругло зібрав гурт однодумців-музикантів і створив вокально-інструментальний ансамбль «Акцент», куди ввійшли такі ж самі молоді хлопці-студенти: Геннадій Садовніченко – бас-гітара, Валерій Соловей – лідер-гітара, В’ячеслав Колесник – ударні. Сам же Володимир теж грав на гітарі. Таким складом «Акцент» почав «грати танці» вихідними днями для молоді. У репертуарі – пісні найвідомішого на той час ансамблю «Бітлз». Згодом в «Акценті» з’являється клавішник Анатолій Ткаченко (теж студент ПІБІ), а Валерія Солов’я змінив Борис Мітельман.

У Будинку культури ППФ виникла ідея створити молодіжний музичний спектакль силами Народного театру, режисером якого був Василь Котляр. А музичний супровід здійснив ансамбль «Акцент». Саме завдяки «Акценту» вистава користувалася великою популярністю серед молоді.
1969 року ансамбль базується в інженерно-будівельному інституті. До гурту приєднується талановитий радіоаматор, студент Харківського інституту радіоелектроніки Віктор Путря, і завдяки йому ансамбль зазвучав по сучасному. Слід сказати, що на той час в СРСР не було музичної індустрії і сцену здебільшого озвучували за допомогою саморобних підсилювачів, гучномовців, у кращому випадку апаратурою кінотеатрів. Але руками умільців створювалася така апаратура, якої не було у продажу – якісна і практична. Гітари теж були саморобними. Інститут придбав для «Акценту» перший в СРСР електроорган «Юність», а ударну установку (на шкірі) хлопці орендували у БК ППФ. З часом ансамбль завойовує велику популярність у місті, його частіше запрошують на різноманітні міські заходи – святкові концерти, супровід КВК, інші. У складі «Акценту» з’являється соліст Володимир Задорожний – студент ПІБІ. У репертуарі – пісні польських «Червоних гітар», «Но то цо», «Трубадурів» і, звичайно, англомовні. Деякі тексти українською і російською до іноземних пісень писав Володимир Пругло.

Коли «Акцент» перебрався до БК турбомеханічного заводу, йому роблять рекламу і організовують перші платні концерти. Ансамбль бере участь у міських, обласних конкурсах комсомольської пісні, стає переможцем і 1970 року потрапляє на республіканський конкурс у м.Кривий Ріг. Його склад підсилюється учнями музичного училища клавішником Володимиром Ліньковим та вокалісткою Нелею Ножиновою. Ансамблем вже опікується обком комсомолу, організовує гастролі по області. Тепер у репертуарі «Акценту» з’являються власні пісні, звичайно, громадянсько-патріотичного складу. Їх пишуть В’ячеслав Колесник і Володимир Пругло. А музиканти переходять «під крило» алмазного заводу, клавішником гурту стає Валентин Галіновський.

Згодом з Києва надходить пропозиція направити фонограми пісень, які виконує «Акцент», на телебачення. Звукорежисер Полтавського телерадіокомітету Леонід Сорокін записує кілька пісень «Акценту», серед яких одна – авторська. З цими піснями ансамбль запрошують на популярну молодіжну телепередачу «Інтерклуб». І 12 грудня 1971 року українці вперше побачили полтавський ВІА «Акцент» на своїх екранах. Подія для молодих музикантів неординарна навіть за нинішніми мірками. Тому, повернувшись до Полтави, вони «вибивають» собі імпортну апаратуру та інструменти: підсилювачі з акустикою Beag, Regent 30 i Regent 60, електроорган Weltmeister, а ударну установку Premier та гітари Tornado, Hoffner, Musima купують у Москві.

Ансамбль періодично запрошують в «Інтерклуб» на українське телебачення і, коли він переходить до Будинку культури профспілок, отримує ще й нові концертні костюми з білим жабо та лаковані черевики. В них «Акцент» знімається в «Інтерклубі», а на сцені – нова апаратура.

1972 року «Акцент» приймає участь у всесоюзному телевізійному конкурсі «Алло, мы ищем таланты». Цього ж року В. Пругло і Г. Садовніченко вирішують поїхати на заробітки. Зрештою до Находки грати у ресторані з Володимиром поїхали Валентин Галіновський та ще двоє полтавських музикантів. А «Акцент» припинив своє існування.
Слід ще додати, що Володимир Пругло з друзями-музикантами пізніше перебрався з Находки до Магадану, де і сколотив свій перший капітал.

А потім була Москва, перебудова і музичний бізнес (напевно кожен музикант знає перший у Москві магазин «Петрошоп», створений Володимиром, де вперше почали вільно продавати за рублі фірмові інструменти та музичну апаратуру світового рівня). Тепер Володимир Тимофійович Пругло відійшов від музичного бізнесу і є президентом Паралімпійського комітету Москви.

Твоя посмішка (M. Lichtman – S. Halny, укр.текст В. Пругла)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *