Арніка

Дискографія

Фотоальбом

Учасники

Львів. Керівник – Володимир Васильєв.

Арніка — відомий поп-роковий вокально-інструментальний ансамбль 1970-х років.
Створений восени 1971 року Володимиром Васильєвим при Львівському аптекоуправлінні, за підтримки керуючої управління Васильєвої Віри Миколаївни (мати Володимира Васильєва) та звукорежисера Леоніда Зіммера, шляхом об’єднання музикантів з трьох колективів: ВІА «Еврика», де музичним керівником був талановитий джазовий музикант Юрій Варум; джаз-ансамблю Ігоря Хоми “Медікус” (музичний керівник – відомий трубач Володимир Кіт); та “Quo Vadis”, з якого прийшли композитор, співак та гітарист Віктор Морозов і гітарист Віктор Канаєв. «Медікус» на той час вже був відомим в СРСР джаз-колективом – у 1966 і 1967 роках брав участь у знаменитих Талліннських джаз-фестивалях, а «Quo vadis» Морозова тоді відзначився тим, що зробив перше хард-рокове аранжування пісні «Червона рута».

Першим музичним керівником ВІА “Арніка” був Володимир Кіт, з часом ці обов’язки став виконувати В. Морозов, а з 1976 р. по 1981 р.- А. Левінсон. Продюсерські функції завжди виконував В. Васильєв.

Від початку в ансамблі брали участь ще три екс-учасники «Медікуса»: Іван Господарець (барабани), Мирослав Цюпак (гітара), Ігор Гунько (бас), а також Володимир Копоть (труба), Б. Заяць (тромбон), Орест Дутко (клавішні, саксофон), Ольга Щербакова (вокал), Володимир Летунов (вокал).

У 1972 «Арніка» перемогла у Всесоюзному телеконкурсі «Алло, мы ищем таланты» та записала на Всесоюзній фірмі грамзапису «Мелодія» платівку-міньйон. До платівки увійшли обробки В. Морозова української народної пісні «Чорні очка, як терен» та стрілецької «Чорна рілля ізорана», що згодом стали класичними.

У 1973 році «Арніка» записала другу (велику LP) платівку, куди увійшли обробки народних пісень, поп-шлягери та арт-джаз-рокова сюїта «Весна». Останній твір став свідченням надзвичайного професіоналізму музикантів «Арніки» та їхнього новаторства і відчуття часу: навіть у Москві джаз-рок тоді ще не грали. Сюїта стала перший твором у цьому стилі у колишньому СРСР.

Згодом в ансамблі з’явилися нові учасники – юна співачка Вікторія Врадій, клавішник Валерій Галіца, гітарист Валентин Нестеренко, тромбоніст Віктор Арсеньєв.

З середини 70-х «Арніка» стає одним з найпопулярніших ВІА України. У цей час гурт співпрацює з композитором, відставним генералом міліції Олексієм Екімяном, автором супер-хіта «Сонячний дощ», котрий прославив «Арніку» на весь Союз.
Проте у 1976 році у фіналі телефестивалю «Песня-76» «Сонячний дощ» комуністичні діячі довірили виконувати більш благонадійному співаку Анатолію Мокренку.

1976 р. позначився трагічною подією – не стало мецената ансамблю Васильєвої В.М. Не маючи її важливої підтримки, ансамбль у цьому складі перестає існувати.
Віктор Морозов пішов до ВІА Івана Поповича «Ровесник», що був пізніше перейменований на «Ватру», Володимир Кіт створив новий ВІА «Маки», а Орест Дутко очолив івано-франківський філармонійний ВІА «Беркут».

Незабаром керівник «Арніки» В. Васильєв за допомогою Л. Зіммера поновлює склад ансамблю, та запрошує до співпраці таких відомих музикантів та вокалістів як: Юрій Варум – музичний керівник, А. Левінсон – музичний керівник, соло – гітара, I. Порецький – клавішні, М. Попович -труба, Ю. Закаль – бас -гітара, І. Трух – саксофон, В. Назаров – ударні, Ю. Матійчин – вокал, О. Яремко – вокал, О. Жукевич – вокал, С. Соляник –вокал, а згодом – Р. Лозинський – скрипка, З. Левківський – клавішні та Михайло Лундін – ударні. У цьому складі ансамбль продовжує творчу діяльність до 1981 року. «Арніка» бере участь у Всесоюзному фестивалі пісні «Кримські зорі» у м. Ялта, записує на фірмі «Мелодія» ще одну платівку – міньйон з піснями «Зозуля», «Шаленець», «В Самборі» (у стилі “диско”), які були дуже популярні на той час.

У 1979 році «Арніка» стає лауреатом Республіканського фестивалю пісні (м. Хмельницький) та отримує диплом Державного комітету Ради міністрів УРСР по телебаченню і радіомовленню.

Музиканти «Арніки» одними з перших зрозуміли, що жанр ВІА себе вже вичерпав, і вони знову повертаються до джаз-року, тепер вже електронного – гурт знайшов своє продовження в новій джаз-роковій формації «Лабіринт». Та у 1985 році «Лабіринт» вижили з України (в Горьковську філармонію), і невдовзі він розпався. Юрій Варум керував гуртом «Ехо» Валерія Леонтьєва та аранжував пісні Аллі Пугачовій. Солістка «Арніки» та «Лабіринту» Вікторія Врадій (Сестричка Віка) навчалася в Москві, потім довший час була рок-співачкою №1 в Україні. Володимир Кіт разом з учасниками першого складу «Арніки» у 1992 році відновив джазовий ансамбль «Медікус».

У різні періоди свого творчого життя доля подарувала “Арніці» можливість співпрацювати з такими відомими авторами та композиторами, як О. Екімян, Ю. Рибчинський, Б. Янівський, Б. Стельмах, Р. Хабаль, Я. Виджак. Особливо дружні стосунки, ще з 1972 р., склалися у «Арніки» з ансамблем «Смерічка», Н. Яремчуком, звукорежисером В. Стріховичем, В. Івасюком, який часто приходив до них на репетиції та награвав свої нові твори, а також взяв участь у запису пісні “Вишнева сопілка” (бек-вокал).

На сьогодні учасники «Арніки» відзначились вагомими досягненнями у музичному світі. Так, Ю. Варум став відомим композитором та продюсером Анжеліки Варум, Віктор Морозов сьогодні відомий композитор, співак та перекладач, В. Кіт – лауреат багатьох міжнародних джазових конкурсів та фестивалей, Вікторія Врадій – лауреат фестивалю «Червона рута» та у 1992 р. отримала титул «Міс Рок -Европа», Ольга Щербакова – лауреат багатьох конкурсів артистів естради, стала заслуженою артисткою України, Л. Зіммер – засновник фірми “Rank-concert” (ФРН) з виробництва Hі-Fі апаратури.

В 2006 р. у Львові ансамбль відсвяткував своє 35-річчя, з великим успіхом відбувся ювілейний концерт, на який приїхали учасники «Арніки» з США, Німеччини, Ізраілю та Росії. Незабаром художній керівник «Арніки» В. Васильєв підготував до видання компакт–диск «Арніки», присвячений 40 -річчю колективу, яке відзначалося у 2011 році.

Восени 2000-го Віктор Морозов тимчасово зібрав колишніх музикантів «Арніки» і виступив з ними під час святкування 10-ти річчя «Революції на граніті».

Всі доступні записи ВІА “Арніка” (39):

В Самборi (Р.Хабаль-Р.Кудлик)
Весна (В.Морозов)
Весняні варіації (В.Морозов-Б.-І.Антонич)
Вишнева сопiлка (О.Екiмян-Ю.Рибчинський)
Вперта дiвчина (В.Морозов-О.Лишега)
Довга дорога (О.Екiмян-Б.Стельмах)
Життя холосте (О.Левінсон)
Зозуля (Я.Виджак-О.Гринько)
Катерина (О.Екiмян-К.Морозова)
Кличу тебе (В.Канаєв,В.Морозов-В.Морозов)
Колиска вiтру (В.Івасюк-Б.Стельмах)
Колискова для Мар’янки (В.Морозов-М.Йогансен)
Лугом iду (у.н.п.,обр.Р.Лозинського)
Львiвський вечiр (В.Васильєв-В.Морозов)
Марiя (Р.Хабаль-А.Канич)
Марш веселых ребят (И.Дунаевский-В.Лебедев-Кумач)
Мила моя, мила (у.н.п.,обр.В.Морозова)
О, панно Iнно (В.Морозов-П.Тичина)
Ой, на горi пiд вербою (В.Морозов-сл.нар.)
Ой, чия ж то крайня хатка (у.н.п.)
Осінь (Б.Кункевич)
Погнiвався мi (у.н.п.,обр.В.Морозова)
Прощай (В.Врадій-В.Морозов)
Пусти мене, батьку, на весілля (В.Кіт-К.Морозова)
Скажите, лебеди (Н.Богословский-М.Андронова,Н.Кончаловская)
Сонячий дощ (О.Екімян-Ю.Рибчинський)
Срiбнi кораблi (Б.Янівський-М.Петренко)
Тiльки раз цвiте любов (В.Івасюк-Б.Стельмах)
Ходила я по садочку (у.н.п.,обр.В.Морозова)
Чекай (О.Левінсон)
Чия то верба (у.н.п.,обр.В.Морозова)
Чорна рiлля iзорана (у.н.п.,обр.В.Морозова)
Чорнi очка як терен (у.н.п.,обр.О.Дутка)
Шаленець (у.н.п.,обр.О.Левiнсона)
Як заридала моя гiтара (В.Морозов-Ф.Г.Лорка,укр.текст М.Лукаша)
Як я спала на сенi (у.н.п.,обр.В.Морозова)
Ballroom blitz (N.Chinn-M.Chapman)
Shugar baby love (W.Bickerton-T.Waddington)
Sticks and stones (S.Quatro/L.Tuckey)

Скачати

Окремі пісні з текстами:

Весняні варіації (В. Морозов – Б.-І. Антонич)

Вишнева сопілка (О. Екімян – Ю. Рибчинський)

В Самборі (Р. Хабаль – Р. Кудлик)

Довга дорога (О. Екімян – Б. Стельмах)

Зозуля (Я. Виджак – О. Гринько)

Катерина (О. Екімян – К. Морозова)

Кличу тебе (В. Канаєв/В. Морозов – В. Морозов)

Лугом іду (у. н. п.)

Марія (Р. Хабаль – А. Канич)

Мила, моя мила (у. н. п.)

О панно Інно (В. Морозов – П. Тичина)

Осінь (Б. Кункевич)

Прощай (В. Врадій – В. Морозов)

Сонячний дощ (О. Екімян – Ю. Рибчинський)

Срібні кораблі (Б. Янівський – М. Петренко)

Чекай (О. Левінсон)

Чия то верба (у. н. п.)

2 Responses to Арніка

  1. Composer Berestyuk коментує:

    Дозволю собі невеличку поправку: у фіналі телефестивалю “Песня-76” пісню “Сонячний дощ” виконував Анатолій Мокренко.

  2. Ігор Олійник коментує:

    В 1979-81-х роках мені довелося вчитися з Юрієм Матійчином (солістом “Арініки”) на інженерно-будівельному факультеті Львівського політехнічного інтитуту (кафедра автомобільних доріг). На головному фото він – зправа. Пам’ятаю симпатичного білявого хлопчину, який час від часу прибігав на заняття. Часу у нього, звичайно, було обмаль: репетиції, гастролі і т.п. Хоча хіт “Арніки” “В Самборі” тоді, що називається, гримів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *