Медобори

Тернопіль. Керівники – Олег Марцинківський, Леонід Корженевський, Сергій Новохацький.

Легендарний фолк-ансамбль «Медобори» був створений при Тернопільській філармонії у 1980 році випускником Кишинівської консерваторії, екс-солістом оркестру молдавського радіо Олегом Марцинківським. В Молдові на той час фольклорні колективи були дуже чисельні і популярні – цій республіці дозволяли поміркований “націоналізм”, аби заглушити потяг молдаван до близької за етнічним складом Румунії. Подібного масового музичного руху в Україні не було, і Олег Марцинківський вирішив заповнити цю майже пусту царину. За задумом організатора у складі гурту обов’язково мали бути чотири дівчини і четверо хлопців. До першого складу увійшли: Галина Шпарин (бандура, вокал), Ігор Вовк (гітара, бас), Світлана Глєба (ударні інструменти), Адріана Мельник (бандура), Уляна Вінницька (скрипка і вокал), Микола Пасічник (сопілка, флейта, кларнет), Левко Корженевський (вокал), Людмила Тимощук (вокал), Олег Марцинківський (гітара, вокал). Зі своїм великим акустичним складом (електроінструменти були відсутні) «Медобори» зайняли вакантну тоді нішу поміж Мареничами і традиційними ВІА. Нео-фолковий експеримент виявився вдалим – за два роки «Медобори» увійшли в число найпопулярніших ансамблів України (в ефірі часто звучали пісні «Три дороги», «Батькова криниця», «Колодязьний журавель»). У 1981 р. «Медобори» перемогли на Республіканському конкурсі популярної української пісні в Тернополі, і в тому ж році стали другими на Міжнародному конкурсі «Кримські зорі» в Ялті. Проте надалі шляхи лідера і колективу розійшлися – в 1984 році Марцинківський з думкою про сольну кар’єру перебрався до Києва і “Укрконцерту”, де очолив фолк-гурт “Джерело”, а більшість учасників «Медоборів» покинули Тернопільську філармонію і продовжилися як гурт «Ватрівчани» при БК заводу «Ватра», повністю зберігши свій попередній стиль.
“Медобори” з новонабраним складом продовжили своє існування при філармонії.
У 2004 році Марцинківський зібрав з молодих дівчат новий склад “Медоборів”, який через три роки розпався.

Сторінка гурту “Ватрівчани” знаходиться тут

Повний список пісень ВІА “Медобори”, доступних в мережі, знаходиться тут

Пісня про Афганістан (Б. Грицак)

Сіяв батько жито (І. Карабиць – В. Крищенко)

Три дороги (О. Зуєв – Ю. Рибчинський)

Як тебе знайти (О. Зуєв – І. Бердник)

5 Responses to Медобори

  1. Олег коментує:

    У 1981 році «Медобори» перемогли на Республіканському конкурсі популярної української пісні в Тернополі, а через рік стали другими на Міжнародному конкурсі «Кримські зорі» в Ялті. – Не через рік. Ми зайняли 2 місце і звання лауреатів в тому-ж 1081 році. Перше місце дісталося ансамблю з Арзейбаджану. Там три красивих дівчини співали в унісон, але при цьому танцювали. Поступила вказівка зверху дати гостям перше місце. І ми, які співали на вісім голосів і, при цьому грали на аккустичних інструментах програли. У нас є така вада – любимо більше чуже, а свого не цінуємо.

    • Роман коментує:

      То навіть не “любимо більше чуже, а свого не цінуємо”. То тупе бажання, перепрошую, лизнути дупу вищому начальству за будь якої нагоди, не зважаючи на бздури, які б вони не було. Так було, і так, нажаль, ще є.

  2. Сергій коментує:

    Вибачайте,якщо я потрапив на москальський сайт,тоді біографія “Медоборів” має сенс.Комусь дуже хочеться похоронити “Медобори” у 1984 р.,переробити його на самодіяльний гурт “Ватрівчани”, зробити “невиїзним”, зменшити чисельність складу до…одного співака і аранжувальника Леоніда Коржинецького. По перше він не Коржинецький, а Корженевський, а по друге – ніколи аранжувальником не був. А “Медобори” в Тернопільській філармонії існували до 1991 р.Я керував “Медоборами” з 10.1986-07.1991р.За цей час ми 2р.були у Польщі,об’їздили увесь союз і внесли неабиякий вклад в історію української музики і культури. Виступали з аншлагами в палаці “Україна” у Києві.У 1988 р. склад “Медоборів” мав 2 скрипки,альт,соло та ритм-гітари,бас-гітару,клавішні,бандуру,флейту,сопілку,8 голосів(3 тенори,бас,2 альти,2 сопрано).Після повернення із поїздки по Далекому сходу і Камчатці на початку 1989 р. у філармонії відбувся визначний сольний концерт “Медоборів”,на якому виконувалися досить складні музичні твори,у тому числі-ораторія на уривок із поеми “Мазепа” В.Сосюри(муз.С.Новохацького).Зал був вражений і аплодував стоячи.На жаль після цього, партократична верхівка і дирекція філармонії, яка була налякана таким сміливим проявом національної ідеї,запропонувала мені звільнитися з роботи,а учасникам колективу заборонили мене підтримувати.Але національний рух швидко розповсюджувався і скоро мене знову запросили очолювати “Медобори” вже при новому директорі філармонії.Що було далі напишу наступним разом,якщо будете мати цікавість.З провагою…

    • uaestrada коментує:

      Шановний пане Сергій, я не мав на меті чимось образити або принизити Ваш чудовий ансамбль. Просто інформації в мережі обмаль, а ті, хто її має, не поспішає нею ділитися. Їздити по архівах і бібліотеках я не мав часу. Сподіваюсь, ви напишете хоча б коротку історію “Медоборів” після 1984 р. або принаймні виправите помилки у вищенаведеній інформації. З повагою, адміністратор сайту Ігор Калиниченко.

  3. Ігор Олійник коментує:

    Цікаво було б почути справжню історію “Медоборів”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *