Ореол

Львів. Керівник – Олександр Балабан.

ВІА “Ореол” був створений студентами початкових курсів Львівської консерваторії Олександром Балабаном (гітара), Олександром Соколовим (бас-гітара), Орестом Дудко (клавішні) і Ольгою Щербаковою (вокал), а також Олександром Мельником (барабани) на початку 70-х років. Склад ансамблю доповнив архітектор за освітою, але дуже талановитий піаніст-джазмен Аркадій Орєхов (клавішні), він часто приймав участь в діяльності колективу.
З 1970 по 1974 р. ВІА “Ореол” грав на танцях у клубі будівельників (відомий в народі як “Газ”). У цей період багато хто з Львівських музик брали участь у творчості ВІА “Ореол”: вокалісти Володимир Лєтунов, Карлен Мкртчян; львівський поет Микола Шкредов; мідна група – Геннадій Шелест (труба), Орест Легінзевич (саксофон).
У 1975 р., після закінчення консерваторії, частина музикантів ансамблю створила ВІА “Ровесник” (який пізніше став “Ватрою” і влаштувалася на роботу у Львівську філармонію), а О.Балабан, О.Мельник, В.Лєтунов, Г.Шелест і О.Легінзевич повернулися в “Газ” на танці; бас-гітаристом запросили Олександра Балояна. У такому складі ВІА “Ореол” пробув до 1976 р., граючи на танцях джаз-рок і паралельно готуючи концертну програму для виходу на велику сцену. Але у складі ВІА виникли розбіжності, частина колективу хотіла концертувати, а частина залишитися на танцях. У той час танцмайданчик “Газ” був дуже популярним і престижним у Львові.
У серпні-вересні 1976 р. О.Балабан запросив до “Ореолу” в якості бас-гітариста Мстислава Жукова. Колектив оперативно почав готувати концертну програму, змінивши місце репетиційної бази на клуб ВО “Електрон” (відомий у народі як “Сарай”). До складу ВІА “Ореол” увійшли: музичний керівник і гітарист Олександр Балабан, бас-гітарист – Мстислав Жуков, ударні інструменти – Олександр Мельник (“Лой”), клавішні – В’ячеслав Ліщинер, мідні – Геннадій Шелест і Орест Легінзевич, вокалісти – Карлен Мкртчян, Уляна Телешевська, Володимир Лєтунов, Алла Новицька.
Перша гастрольна поїздка ВІА “Ореол” була від Херсонської філармонії на Далекий схід 1977 у р. Там ансамбль і пройшов своє “бойове хрещення”. По закінченню гастрольної поїздки колектив повернувся додому у Львів і на початку 1978 р. влаштувався на роботу до Львівської філармонії. Там ансамбль пропрацював до середини 1981 р., після чого на початку 80-х отримав запрошення від продюсера Бориса Волгіна працювати від Росконцерту в його програмі “Чарівні гітари”. У першому відділенні грав ВІА “Чарівні гітари”, у другому – вже рок-група “Ореол” в оновленому складі (без мідних інструментів і з другим клавішником – Олександром Хвостовим). Також «Ореол» працював так звані “солянки” – від 3-х до 10-ти колективів у концерті (палаци спорту, стадіони колишнього СРСР). “Ореол” брав участь у фестивалях у Вітебську, в Мінську, в Ленінграді; у Москві виступав на Олімпіаді. Група працювала з багатьма колективами: “Карнавалом” О.Барикіна, “Динаміком” В.Кузьміна, “Любе”, Групою Стаса Наміна, Лаймою Вайкуле і багатьма іншими.
У 1989 р. рок-група «Ореол» працювала концерт в “Останкіно”, де акомпанувала Брайану Адамсу дві його рок-композиції. Адамс приїжджав з гітаристом Кісс Смідтом в колишній СРСР на заключний концерт конкурсу відеокліпів, який транслювався по ТБ. Тоді 20-хвилинний виступ “Ореолу” з Брайаном Адамсом транслювалося наживо на весь світ. Після цього концерту Б.Адамс запросив рок-групу “Ореол” гастролювати з ним по Канаді. Були зроблені виклики, підписані контракти, оформлені паспорти. Але чиясь “зелена жаба” перешкодила цій поїздці. Ця невдача і стала початком повільного розпаду колективу. Група проіснувала приблизно до 1992-1993 року. Мкртчян почав сольну кар’єру, Балабан прокатував свій концертний апарат, потім 7 років був звукорежисером і директором у Алсу, зараз співзасновник шоу-агенцій в Москві та Києві. Але з 2005 року Балабан і Мельник знову час-від-часу збираються у Львові – грають блюз.

Інформація надана бас-гітаристом “Ореолу” Мстиславом Жуковим.

Список пісень гурту “Ореол”, доступних в мережі, знаходиться тут

Крила життя (І. Кириліна – А. Гайденко)

Не топчіть конвалій (М. Скорик – Р. Братунь)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *