Мареничів тріо

Дискографія

Фотоальбом

Публікації

Відеозаписи

Валерій Маренич – гітара, гармоніка, кларнет, бонги, вокал
Антоніна Маренич – маракаси, гармоніка, бубон, бас-гітара, вокал
Світлана Маренич – бубон, гармоніка, вокал

У середині 70-х років XX століття на пісенному Олімпі української естради засяяла нова зірка – сімейне тріо Мареничів, музиканти якого працювали у стилі фольк від Волинської державної філармонії. У репертуарі тріо звучали народні українські пісні в сучасних аранжуваннях, власне, написаних самими музикантами, а також і їхні авторські пісні. У складі колективу працювали: Валерій Маренич (01.01.1946), він родом з міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, та дві сестри, корінні росіянки Антоніна Сухорукова (17.03.1950) та Світлана Сухорукова (01.03.1956), вони родом з Куйбишева, нині місто Самара. Художнім керівником сімейного ансамблю фактично завжди була Антоніна, яка раніше отримала освіту на музично-педагогічному відділенні Куйбишевського педагогічного училища (1964-1968) у викладача вокальної майстерності Антоніни Олексіївни Козакової, і певний час працювала солісткою Державної академічної хорової капелі Молдови «Дойна». У подальшому Антоніна працювала в естрадному оркестрі Юрія Саульського «ВИО-66». На одному зі спільних виступів на естраді вона познайомилася з Валерієм. Після свого заміжжя, Антоніна Маренич-Сухорукова виступала на естраді в дуеті разом з чоловіком у Казахстані. З 1973 року вона разом зі сестрою Світланою працює у складі тріо Маренич на батьківщині чоловіка – в Україні. З цього часу фактично і починається творчий шлях легендарного тріо від Волинської державної філармонії. Тріо було унікальне: збіг в унісон жіночих голосів і низький оксамитовий голос Валерія.

Першим значним успіхом музикантів на професійній сцені була їхня перемога на конкурсі в Харкові, де вони зайняли перше місце, після цього пішли численні концерти, гастролі, виступи по радіо і телебаченню. Фактично музиканти підтримали українську пісенну естафету, взяту у легендарного ВІА «Смерічка», і зазвучали на весь Радянський Союз! У 1978 році молодим музикантам присвоїли звання Заслужених артистів України. Концерти тріо Маренич пройшли в багатьох містах нашої країни і за кордоном. Вони також брали участь в декаді української культури в Югославії. Це був фактично феномен на радянській естраді, коли колектив, що складається з трьох чоловік, збирав і запалював своїми піснями багатотисячну аудиторію глядачів. У 1979 році Всесоюзна фірма грамзапису «Мелодія» випустила диск-гігант популярного колективу, який приніс їм всесоюзну популярність і славу. Укртелефільм зробив його відеоверсію. Багато пісень, як «Несе Галя воду», «Ой, пiд вишнею», «Ой, у гаю при Дунаю» та інші у виконанні музикантів стали воістину народними шлягерами.

Через три роки, після успішних, аншлагових концертів, на піку популярності почалася неоголошена війна між ними і чиновниками від культури. Мареничі ж бо не вміли орієнтуватися в ситуації й відмовлялися від стадіонних концертів, не захотіли обслуговувати Московську Олімпіаду, не співали під фонограму, не виконували патріотичних пісень, та ще й захоплювалися піснями січових стрільців. Після чергової відмови співати в офіціозному концерті до дня колгоспника, спалахнув скандал – історія потрапила в газети. З Міністерства культури прийшов наказ із забороною Мареничам виступати за межами Волинської області, був розмагнічений свіжознятий фільм, припинена трансляція їхніх записів на радіо і телебаченні. Таке раптове зникнення суперпопулярного й найприбутковішого колективу України спричинило до появи чутки про їхню втечу до Канади – а вони як і раніше жили утрьох в однокімнатній квартирі в Луцьку, писали нові пісні і виступали зі своїми концертами на території Волинської області. Деякий час художнього керівника тріо Антоніну Маренич підміняв Олег Сілаков. Тільки в 1994 році, на честь 20-річчя творчої діяльності колективу, відбулися успішні концерти легендарного тріо Мареничів перед масовим глядачем у київському Палаці «Україна». Пішли знову виступи музикантів на радіо і телебаченні. Музиканти відвідали і дали ряд успішних концертів у США та Канаді. У 1998 році вийшов їхній альбом «Три тополi» на CD з новими піснями, що раніше не видавалися. У 2000 році вийшов черговий альбом «Ой, пiд вишнею», до якого увійшли легендарні українські пісні-шлягери 70-80 років XX століття. У лютому 2003 року Антоніні, Світлані і Валерію Маренич було присвоєно звання Народних артистів України. У цей час вийшов їх альбом-збірка «Співає Тріо Маренич» з кращими піснями.

У 2004 році колектив розпався, музиканти стали виступати у своїх сольних проектах. Валерій у подальшому записав сольні альбоми «Пісні Волинських авторів», «Ідея Нації» і «Ген, на узліссі хрест мовчить». У 2006 році до ювілею, 40-річчю творчості на естраді, Народна артистка України Антоніна Маренич записала свій сольний альбом «Антонiна Маренич. Спiваю для Вас». Вона також записала цикл з семи телепередач під загальною назвою «Колисанка».

Легендарні музиканти, хоч вже й не разом, беруть участь у багатьох святкових заходах, виступають на концертних майданчиках багатьох міст. Творчість народних артистів успішно триває. Сердечне спасибі їм за їх пісенну творчість, радісні і щасливі хвилини, які вони подарували й дарують нам зараз своїми зірковими піснями. Побажаємо ж музикантам легендарного українського тріо Маренич успіхів у всьому, нових пісень і частих виступів перед численною публікою!

Сторінка Антоніни Маренич знаходиться тут

Сторінка Валерія Маренича знаходиться тут

Всі доступні записи тріо Мареничів (44):

Біля ґанку милої (у.н.п.)
Бодай ся когут знудив (у.н.п.)
В кінці греблі шумлять верби (у.н.п.)
В неділю пораненько (у.н.п.)
Весна (В.Маренич-Д.Павличко)
Вже сонце низенько (у.н.п.)
Виїзд на чужину (С.Малюца)
Вітри шумлять восени (В.Маренич-Т.Музичук)
Зрада (у.н.п.)
Іванове зілля (В.Маренич-Т.Музичук)
Ішов козак (у.н.п.)
Карі очі, чорні брови (у.н.п.)
Люби (В.Кушнірчук-А.Певко)
Маки червоні (О.Злотник-В.Герасимов)
Мама Марія (П.Дворський-М.Ткач)
Мамо, голубко моя (О.Злотник-А.Пєсков)
Мені ворожка ворожила (у.н.п.)
Місяць і зіроньки (у.н.п.)
Надо однажды (О.Злотник-Р.Рождественський)
Налетіли журавлі (у.н.п.)
Несе Галя воду (у.н.п.)
Ніченька-циганка (О.Семенов-В.Крищенко)
Ой в полі калина (у.н.п.)
Ой на горі два дубки (у.н.п.)
Ой під вишнею (у.н.п.)
Ой там на горі (у.н.п.)
Ой у гаю при Дунаю (у.н.п.)
Первая любовь (О.Злотник-Р.Рождественський)
Поки є час (О.Злотник-С.Тельнюк)
Посилала мене мати (у.н.п.)
Сиджу я край віконечка (у.н.п.)
Скрипливії ворітечка (у.н.п.)
Старий скрипаль (О.Злотник-І.Лазаревський)
Стрілецька (Повіяв вітер степовий) (у.н.п.)
Така її доля (народна-Т.Шевченко)
Ти скажи, промов (Котики вербові) (О.Злотник-В.Крищенко)
Тихо сумерки спустились (російська н.п.)
Тиша навкруги (О.Богачук)
Три тополі (Не повернеться перша любов) (П.Майборода-М.Ткач)
Цветы луговые (О.Злотник-Р.Рождественський)
Цвіт калиноньки ламала (В.Філіпенко-В.Курінський)
Циганочка-морганочка (у.н.п.)
Чом ти не прийшов (у.н.п.)
Эсперанса (кубинська н.п.)

Скачати

One Response to Мареничів тріо

  1. Доброго часу доби.
    Перечитував Вашу статтю і помітив помилку в прізвищі : “Деякий час художнього керівника тріо Антоніну Маренич підміняв Олег Сиваков.”
    Насправді , прізвище – Сілаков Олег. Мабуть , через цю репортерську помилку, мені так важко знайти будь-яку інформацію про мого батька.

    P.S. Можливо в когось збереглися якісь відео, або фото дайте ,будь ласка, інформацію на сторінку facebook. Дякую

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *