Івасюк Володимир

Сайт

Фотоальбом

Володимир Михайлович Івасюк (04.03.1949–22.05.1979) — видатний український композитор, співак і поет, один із основоположників української естрадної музики. Є автором ста семи пісень, п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до двох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем. Чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Мав художній талант, був неординарним живописцем. Також захоплювався фотографією та кінозйомкою.

Трагічно загинув проживши всього 30 років — його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Слідчі органи «зам’яли» справу та оголосили офіційну версію, в яку ніхто не вірить, — самогубство. Загадкові обставини смерті композитора ще й досі не з’ясовані.

Основні дати життя і творчости:

1949
4 березня народився у м. Кіцмані Чернівецької області в родині учителів Михайла і Софії Івасюків.
1955–1966
Навчається у місцевій дитячій музичній школі грі на скрипці.
1956–1966
Навчається у Кіцманській середній школі.
1962
Бере участь у заключному концерті обласного огляду музичних шкіл Буковини.
1963
Вступає до Київської музичної десятирічки ім. М. Лисенка по спеціяльності альт. Навчається першу чверть. З другої чверті через хворобу повертається до Кіцманя та навчається у середній школі та музичній школі по класу фортепіано.
1964
Пише свою першу пісню «Колискова» на вірші батька. У рідній школі створює вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка».
1965
Ансамбль «Буковинка» за перемогу в республіканському конкурсі нагороджено поїздкою Дніпром.
1966
Сім’я переїжджає до Чернівців. Вступає до медичного інституту, однак виключений з нього за участь у «політичному інциденті». Влаштовується працювати на завод «Легмаш», де керує заводським хором.
Під псевдонімом Весняний надсилає на обласний конкурс пісні «Відлітали журавлі» на вірш поета Віктора Миколайчука та «Колискова для Оксаночки» на власний вірш. За пісню «Відлітали журавлі» удостоєний першої премії.
1967–1972
Повертається до навчання у медичному інституті.
1970
Пише пісні «Червона рута» й «Водограй», які вперше виконує 13 вересня з Оленою Кузнєцовою у прямому етері у передачі Українського телебачення «Камертон доброго настрою».
1971
Режисер Роман Олексів знімає в селищі Яремча український музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі виконують Софія Ротару і Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка.
«Червона рута» перемагає на першому всесоюзному конкурсі «Пісня–71». На заключному концерті в Останкіно виконує цю пісню разом із Назарієм Яремчуком та Василем Зінкевичем у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. «Червону руту» друкує тижневик «Україна».
1972
На чернівецькому телебаченні відбувається прем’єра пісні «Балада про дві скрипки», яку виконує Софія Ротару. Пісня «Водограй» перемагає в телевізійних конкурсах «Алло, ми шукаємо таланти!» та «Пісня–72».
Переїжджає до Львова. Там навчається в медичному інституті й починає студії у консерваторії на підготовчому відділенні. У листопаді на запрошення Володимира Івасюка у театрі ім. М. Заньковецької його пісні виконує ансамбль «Смерічка».
Початок співпраці з Ростиславом Братунем, що є етапним у творчості композитора.
1973
Закінчує Львівський медичний інститут, вступає в аспірантуру до професора Тетяни Митіної.
1974
У серпні у складі радянської делегації їде на міжнародний пісенний конкурс «Сопот–74», на якому Софія Ротару перемагає з його пісню «Водограй». Із сестрою Галиною здійснює коротку подорож Польщею.
У вересні розпочинає навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі Анатолія Кос-Анатольського.
1974–1975
Працює над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом Олеся Гончара. Режисер вистави — Сергій Данченко.
1975
19 березня відбувається прем’єра вистави «Прапороносці». Музика Володимира Івасюка високо оцінена критикою.
У серпні-вересні у селі Розтоки на Буковині знімається фільм «Пісня завжди з нами», в якому Софія Ротару виконує шість пісень композитора.
1976
У липні Івасюка виключають з консерваторії за пропуски занять. Пише музику до вистави «Мезозойська історія» у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі.
1977
Відновлює навчання у Львівській консерваторії в класі Лєшека Мазепи.
Софія Ротару з піснею «У долі своя весна» перемагає на фестивалі «Сопот–77». Виходить платівка-гігант «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару», виходить друком збірка його пісень.
1978
У квітні бере участь у всесоюзному конкурсі молодих композиторів у Єревані, на якому піаністка Л. Десяткіна виконує «Сюїту-варіації на тему народної пісні «Сухая верба».
У жовтні бере участь у всеукраїнському зльоті творчої молоді. Виконується «Сюїта-варіації для камерного оркестру» та відбувається прем’єра пісень «Літо пізніх жоржин» на вірші Ростислава Братуня та «Нам спокій, друже, тільки сниться» на вірші Романа Кудлика у виконанні соліста Львівської опери Ігоря Кушплера.
1978
У листопаді перемагає на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві — отримує дипломи II ступеня за «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара».
1979
У квітні виступає членом журі першого республіканського конкурсу артистів естради «Молоді голоси» в Хмельницькому.
24 квітня за телефонним викликом йде з дому й більше не повертається.
18 травня тіло Володимира Івасюка випадково знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом.
22 травня відбувається похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові, що виливається у масову акцію протесту проти влади. З цього часу на творчість композитора накладено заборону.
1989
Відновлення інтересу до Володимира Івасюка. «Червона рута» стає назвою однойменного фестивалю.
1994
2 березня Президент України Леонід Кравчук підписує Указ про присудження посмертно Володимиру Івасюку Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1998
Відбувається концерт «Володимир Івасюк. Повернення» — спроба ознайомити сучасників з творчою спадщиною композитора.
1999
4 березня у Чернівцях офіційно відкривається Меморіальний музей Володимира Івасюка.
2001
На V Ювілейній Церемонії нагородження лавреатів Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» Володимира Івасюка посмертно нагороджено у номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття».
2009
26 січня після неодноразових звернень сім’ї Володимира Івасюка, громадськости та групи народних депутатів Генеральна прокуратура України поновила розслідування причин і обставин смерти композитора.
1 березня президент України Віктор Ющенко підписав Указ про присвоєння Володимиру Івасюку звання Герой України посмертно за самовіддане служіння Україні на ниві національної музичної культури та створення вершинних зразків української пісенної творчости.

Матерал взято з сайту, присвяченого пам’яті Володимира Івасюка www.ivasyuk.org.ua

Про Володимира Івасюка як співака читайте тут

Всі доступні записи пісень Володимира Івасюка (65):

А ти подумай (сл. Р.Братуня) – М.Шуневич
Балада про Віктора Хара (сл. Б.Стельмаха) – В.Зінкевич
Балада про скрипки (сл. В.Марсюка) – С.Ротару; ВІА “Ватра”; дует “Писанка”
Балада про мальви (сл. Б.Гури) – В.Івасюк; С.Ротару; В.Зінкевич; Л.Артеменко
Батьківська балада (сл. Р.Братуня) – Я.Гнатюк
Білий серпанок (сл. Р.Братуня) – М.Шуневич
Ватра (сл. Р.Братуня) – О.Чепурний
Вернись із спогадів (сл. Р.Братуня) – С.Ротару; А.Кудлай; Л.Сандулеса
Відлітали журавлі (сл. В.Миколайчука) – Х.Лугова
Відлуння твоїх кроків (сл. В.Вознюка) – Л.Відаш; С.Ротару; І.Кушплер; Л.Артеменко
Вогні Львова (сл. Р.Братуня) – І.Кушплер і Л.Боровець; А.Плахтій і О.Цимбала
Водограй (сл. В.Івасюка) – В.Івасюк; С.Ротару; ВІА “Смерічка”; В.Купріна
Далина (сл. Д.Павличка) – С.Ротару; тріо бандуристок “Львів’янки”
Два перстені (сл. В.Івасюка) – С.Ротару; Н.Яремчук; дует “Писанка”
День з тобою (сл. Р.Братуня) – С.Ротару; Л.Артеменко; І.Кушплер
Жовтий лист (муз. В.Громцева, сл. В.Івасюка) – С.Ротару; В.Зінкевич; ВІА “Ватра”
Запроси до танцю (сл. Б.Стельмаха) – Л.Артеменко та ВІА “Водограй”
Запроси мене у сни (сл. Б.Стельмаха) – С.Ротару; Н.Яремчук; Л.Михайленко
Зелена пісенька (сл. В.Лучука) – сестри Орос
Зимова казка (сл. Р.Братуня) – В.Шпортько
Знамено полку (сл. О.Гончара) – гурт “Дивні”
Золотоволоска (сл. А.Драгомирецького) – Н.Яремчук
Зустрічайте мене (сл. Р.Братуня) – В.Тіткін
Зустріч в дорозі (муз.П.Дворського,сл.В.Івасюка) – Н.Яремчук, П.Дворський
Зустріч в дорозі (муз.О.Гавриша,сл.В.Івасюка) – ВІА “Спомин”
Казка гір (сл. В.Вознюка) – Л.Відаш
Калина приморожена (сл. М.Петренка) – тріо бандуристок “Львів’янки”
Капелюх (сл. В.Івасюка) – В.Морозов; квартет “Явір”, М.Шуневич
Каштани (сл. В.Івасюка) – Л.Відаш
Кленовий вогонь (сл. Ю.Рибчинського і М.Воньо) – С.Ротару; Л.Прохорова
Коли я думаю про тебе (сл. І.Лазаревського) – Є.Зубко
Колиска вітру (сл. Б.Стельмаха) – С.Ротару; В.Врадій та ВІА “Арніка”
Колискова для Оксаночки (сл. В.Івасюка) – дует “Писанка”
Кораблі, кораблі (сл. В.Івасюка) – Р.Бабак
Лісові дзвіночки (сл. В.Івасюка) – З.Рощук
Літо пізніх жоржин (сл. Р.Братуня) – В.Івасюк; В.Зінкевич; В.Шпортько
Мандрівний музика (сл. В.Івасюка) – В.Бокоч
На швидких поїздах (сл. В.Івасюка) – В.Зінкевич та ВІА “Смерічка”
Над морем (сл. Д.Павличка) – О.Білозір та ВІА “Ватра”
Нам спокій, друже, тільки сниться (сл. Р.Кудлика) – В.Шпортько
Народження дня (сл. А.Дементьєва,укр.текст П.Велесика) – Н.-М.Фарина
Народження дня (сл. А.Дементьєва,укр.текст О.Садової) – П.Табаков
Наче зграї птиць (сл. В.Івасюка) – М.Шуневич
Не одпалай, моя любове (сл. Р.Кудлика) – Н.Яремчук
Не треба осені (сл. М.Воньо) – В.Гуменчук та Н.Мельник
Незване моє кохання (сл. Р.Братуня) – Л.Артеменко
Нестримна течія (сл. Б.Стельмаха) – С.Ротару; М.Шуневич
Передвістя (сл. Р.Братуня) – С.Ротару
Пісня буде поміж нас (сл. В.Івасюка) – С.Ротару; ВІА “Смерічка”; ВІА “Ватра”
Пісня про тебе (сл. Р.Братуня) – С.Ротару; Н.Яремчук; В.Зінкевич
Повір цим очам (сл. В.Кудрявцева) – С.Ротару
Расскажи мне, отец (сл. Р.Братуня) – І.Кушплер
Рождение дня (сл. А.Дементьєва) – В.Удовиченко; В.Зінкевич; Л.Артеменко
Світ без тебе (сл. В.Бабуха) – В.Зінкевич; Л.Прохорова
Там за горою, за крем’яною (сл. В.Івасюка) – гурт “Мрія” (США), гурт “Світозари”
Тільки раз цвіте любов (сл. Б.Стельмаха) – С.Ротару; В.Зінкевич; Л.Артеменко
У долі своя весна (сл. Ю.Рибчинського) – С.Ротару; ВІА “Песняры”; Л. Михайленко
Фантазія травневих ночей (сл. В.Івасюка) – ансамбль “Гаволок”
Цвіте рожа (сл. народні) – Катя Чилі
Чебреці (сл. Д.Луценка) – В.Бокоч; О.Василенко
Червона рута (сл. В.Івасюка) – В.Івасюк; С.Ротару; ВІА “Смерічка”; К.Огнєвий
Шумить пшениця (сл. С.Пушика) – анс. “Росинка”
Юнацька балада (сл. Р.Братуня) – Є.Зубко
Я піду в далекі гори (сл. В.Івасюка) – ВІА “Смерічка”; “Опришки”; Л.Відаш; К.Цісик
Я – твоє крило (сл. Р.Кудлика) – ВІА “Смерічка”; “Кобза”; “Калинка”; С.Ротару
Я ще не все тобі сказав (сл. С.Пушика) – В.Шпортько, І.Калиній

Окремі пісні з текстами:

Балада про Віктора Хара (сл. Б. Стельмаха) – Василь Зінкевич

Балада про дві скрипки (сл. В. Марсюка) – Володимир Івасюк та Софія Ротару

Балада про мальви (сл. Б. Гури) – Софія Ротару

Батьківська балада (сл. Р. Братуня) – Ярослав Гнатюк

Ватра (сл. Р. Братуня) – Олександр Чепурний

Вернись із спогадів (сл. Р. Братуня) – Софія Ротару

Відлітали журавлі (сл. В. Миколайчука) – Христина Лугова

Відлуння твоїх кроків (сл. В. Вознюка) – Лідія Відаш

Вогні Львова (сл. Р. Братуня) – Ігор Кушплер та Леся Боровець

Водограй (муз. і сл. В. Івасюка) – Валентина Купріна та ВІА “Кобза”

Далина (сл. Д. Павличка) – Софія Ротару

День з тобою (сл. Р. Братуня) – Ігор Кушплер

Жовтий лист (муз. В. Громцева, сл. В. Івасюка) – ВІА “Ватра”

Запроси до танцю (сл. Б. Стельмаха) – Людмила Артеменко і ВІА “Водограй”

Запроси мене у сни (сл. Б. Стельмаха) – Назарій Яремчук

Зимова казка (сл. Р. Братуня) – Віктор Шпортько

Зустріч у дорозі (муз. О. Гавриша, сл. В. Івасюка) – ВІА “Спомин”

Казка гір (сл. В. Вознюка) – Лідія Відаш

Каштани (муз. і сл. В. Івасюка) – Лідія Відаш

Кленовий вогонь (сл. М. Воньо, Ю. Рибчинського) – Ліна Прохорова

Колиска вітру (сл. Б. Стельмаха) – Софія Ротару

Коли я думаю про тебе (сл. І. Лазаревського) – Євген Зубко

Літо пізніх жоржин (сл. Р. Братуня) – Володимир Івасюк

Незване моє кохання (сл. Р. Братуня) – Людмила Артеменко

Нестримна течія (сл. Б. Стельмаха) – Софія Ротару

Не треба осені (сл. М. Воньо) – Володимир Гуменчук і Наталя Мельник

Передвістя (сл. Р. Братуня) – Софія Ротару

Пісня буде поміж нас (муз. і сл. В. Івасюка) – ВІА “Смерічка”

Пісня буде поміж нас (муз. і сл. В. Івасюка) – Володимир Івасюк та Олег Дорош

Пісня про тебе (сл. Р. Братуня) – Софія Ротару

Рождение дня (сл. А. Дементьєва) – Володимир Удовиченко

Світ без тебе (сл. В. Бабуха) – Василь Зінкевич

Тільки раз цвіте любов (сл. Б. Стельмаха) – Софія Ротару

У долі своя весна (сл. Ю. Рибчинського) – ВІА “Песняры”

У долі своя весна (сл. Ю. Рибчинського) – Софія Ротару

Чебреці (сл. Д. Луценка) – Василь Бокоч

Червона рута (муз. і сл. В. Івасюка) – ВІА “Смерічка”

Шумить пшениця (сл. С. Пушика) – ансамбль “Росинка”

Я піду в далекі гори (муз. і сл. В. Івасюка) – В. Івасюк та ВІА “Карпати”

Я піду в далекі гори (муз. і сл. В. Івасюка) – Лідія Відаш

Я твоє крило (сл. Р. Кудлика) – ВІА “Калинка”

Я твоє крило (сл. Р. Кудлика) – ВІА “Смерічка”

Я ще не все тобі сказав (сл. С. Пушика) – Віктор Шпортько

3 Responses to Івасюк Володимир

  1. Світлана, Чернівці коментує:

    Володимир Івасюк прославив не тільки Буковину, а й всю Україну на увесь світ. Пишаюсь таким талановитим композитором і своїм земляком. Він – гордість України. Вічна йому пам’ять…

  2. Павло коментує:

    Велика шана геніальній людині

  3. Ігор Олійник коментує:

    Прошу відновити історичну правду, oj стосується життя і творчості Володимира Івасюка. Cпрва у тому, що Перший республіканський конкурс артистів естради “Молоді голоси”, де наш геній був запрошений у якості члена жюрі, проходив у квітні 1979 року у м. Хмельницькому, а не в Івано-Фраківську, як зазначено у вас на сайті.
    Ось цитата : “… У квітні 1979 року в Хмельницькому проводився перший республіканський конкурс артистів естради «Молоді голоси», на який Володю запросили членом журі. Згадуючи цей конкурс, журналістка Ольга Рутковська, яка вперше тут зустрілася з Володею, відмічає, що він був трохи сумний і наче чимось занепокоєний. Вона навіть поцікавилася, чи все у нього гаразд, на що він відповів, що втомився. Молодий композитор запам’ятався їй як «серйозний, мовчазний і стриманий, тримався з гідністю і водночас був уважний до всіх”.
    А це – посилання http://archive.visnyk.lutsk.ua/2007/04/13/3627/
    Цей же факт підтверджує одна із героїнь документального фільму “Пісні серця. “Червона рута” (реж. Юлія Лазаревська), що розміщений у youtube.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *