Карабиць Іван

Сайт

Іван Федорович Карабиць (17.01.1945, с. Ялта Донецької обл. – 20.01.2002, Київ) – видатний український композитор, педагог, музично-громадський діяч. За походженням грек.

У 1959–1963 рр. навчався в Артемівському музичному училищі, закінчив його по класу фортепіано. У 1961–1963 рр. працював концертмейстером училищного хору, тоді ж почав писати музику. У 1963–1971 рр. навчався на композиторському факультеті Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського в класі Б. М. Лятошинського, з 1968 р. – у класі М. М. Скорика, під керівництвом якого закінчив аспірантуру (1972–1975 рр.). У 1964–1967 рр. служив в армії. У 1967–1975 рр. працював диригентом ансамблю пісні і танцю Київського військового округу. У 1975–1983 рр. – на творчій роботі. З 1983 р. викладав у Київській консерваторії (нині Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського). Серед учнів І. Ф. Карабиця – В. Полева, А. Рощенко, А. Бондаренко, О. Ільницька, В. Ракочі, А. Гончаров, Н. Яремчук та ін. З 1972 р. – член Спілки композиторів України (СКУ). У наступні роки обирався до складу правління СКУ і СК СРСР, був головою правління Музфонду України (1979–1983), заступником голови правління СКУ з питань міжнародних зв’язків та керівник комісії масових жанрів. У 1994–2000 рр. – художній керівник Національного ансамблю солістів „Київська камерата”, фундатор циклу концертів „Час камерати”. У 1990 р. став автором ідеї та постійним директором і художнім керівником Міжнародного музичного фестивалю „Київ Мюзик Фест”. Тринадцятий фестиваль „Київ Мюзик Фест 2002” було присвячено пам’яті Івана Карабиця.

У 1995 р. став одним із засновників Міжнародного благодійного фонду конкурсу пам’яті Володимира Горовиця, у 1995–2001 рр. – постійний голова журі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовиця. З 1998 р. – художній керівник Міжнародного музичного фестивалю „Київські літні музичні вечори”.

І. Карабиць брав участь в роботі Всеамериканської асоціації адміністраторів музичних навчальних закладів (1995, м. Міннеаполіс, США), виступав з лекціями про українську музику в Українському інституті Америки (Нью-Йорк), в Університеті штату Невада (США), був запрошений Чикагським симфонічним оркестром як composer in residence.

Звання та нагороди: Народний артист України (1991), Заслужений діяч мистецтв України (1974), лауреат премії Ленінського комсомолу (за ораторію “Заклинання вогню” і Симфонію № 2, 1981), лауреат Республіканської премії ім. М. Островського (1978), лауреат Всесоюзного конкурсу композиторів (за Концерт № 1 для фортепіано з оркестром, 1969), дипломант Всесоюзного конкурсу (за ораторію “Земле моя, на ймення Донбас”).

Професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (1998), член правління Національної спілки композиторів України, член правління Українського фонду культури і Національної комісії з питань культури при ЮНЕСКО.

Карабицю належить велика історична місія відкриття світові України музичної, мистецької, України, як держави, з величезними культурними традиціями і творчим потенціалом. Для багатьох ім’я Івана Федоровича асоціюється насамперед з Міжнародним музичним фестивалем «Київ Мюзик Фест», автором ідеї і постійним директором і художнім керівником якого був композитор від 1990 року і до останніх днів свого життя.

Другим дітищем І.Ф. Карабиця став Міжнародний благодійний фонд пам’яті В. Горовиця, одним із засновників якого композитор став у 1995 році, та Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті В.Горовиця, беззмінним головою журі якого також був Іван Федорович. Сам композитор говорив, що він щороку обробляє дві ниви, якими є «Київ Мюзик Фест» і конкурс Горовиця, і це вже стало стилем і способом його життя. Він з гордістю підкреслював, що це дає йому змогу спостерігати, як зростає музичне виконавство, як кожний конкурс приносить ціле сузір’я блискучих молодих виконавців, у т.ч. й українських, як дивовижно й прекрасно бачити взаємообмін культур. Композитор мріяв зробити так, щоб про Україну знав увесь світ.

Талант Івана Карабиця на ниві мистецького менеджменту був дійсно видатним. Він умів не тільки продукувати і генерувати ідеї, необхідні для нашого культурного поступу, а й блискуче втілювати їх у реальному історичному часі. Він зумів зламати стереотипи, що складалися десятиріччями, і запропонувати нові мистецькі форми й моделі організації концертного життя, як вимагають ініціативності в художніх ідеях. Він не ображався, а, навпаки, щиро радів з того, що його ідеї підхоплюють інші, тиражують у інших українських музичних фестивалях у різних регіонах України. У сучасній ситуації, коли українське мистецтво прагне вийти у світовий культурний простір, нам украй не вистачає таких талановитих організаторів і менеджерів, яким був Іван Федорович. Це був діяч культури нового покоління, з сучасним, широким поглядом на світ і вмінням розпізнавати віяння й тенденції часу нового ХХI століття. У цьому виді діяльності він був неперевершеним новатором і геніальним провидцем.

Карабиць був також видатним педагогом, який підготував до самостійного творчого життя цілу плеяду яскравих молодих митців, продовжував опікуватися їхніми долями після закінчення НМАУ ім. П. Чайковського. У концертній програмі вечора пам’яті, що вперше відбувся в академії за шість років, коли з нами вже немає Івана Карабиця, були виконані камерні твори випускників його класу Анатолія Гончарова, Артема Рощенка, Вадима Ракочі, Олени Ільницької, Андрія Бондаренка та Назарія Яремчука. Це сузір’я молодих талановитих і перспективних музикантів, які, отримавши потужний енергетичний і професійний заряд у класі професора І.Ф. Карабиця, не звернули зі стежини мистецтва, а продовжують плідно і творчо працювати за спеціальністю, пишуть музику, організують концерти і фестивалі, викладають, передаючи знання й досвід уже наступним поколінням музикантів.

Особливе місце в творчості Івана Карабиця займають естрадні пісні, найкращі з яких – “Моя любов, моя земля”, “За рікою тільки вишні”, “Батьківський поріг”, “Мати й мачуха”, “Де вітер землю голубить”, “В парі линуть голуби”, “Серенада”, “У добрий час”, “Мадонна-Україна”, “Пісня на добро”, “Есть такая песня”, “Днепровская вода”, “Подари свою любовь”. Композитор працював з такими поетами, як Ю. Рибчинський, М. Сом, А. Демиденко, І. Лазаревський, В. Крищенко, Б. Олійник, В. Батюк, Д. Кот, В. Герасимов. Пісні Івана Карабиця виконували Віктор Шпортько, Іво Бобул, Віктор Тіткін, Лідія Михайленко, Ярослав Гнатюк, Алла Кудлай, Тетяна Русова, Алла Дідух, ансамбль “Ватрівчани”, гурт “Чарівна”, тріо “Золоті ключі” та інші співаки і колективи.

Діяльність Івана Федоровича багатогранна і різноманітна: за свій недовгий земний вік (а відпущено йому було Богом всього 57 років) Карабиць проявив себе як яскраво обдарований самобутній композитор, талановитий диригент, прекрасний педагог і видатний музично-громадський діяч.

Матерал взято з офіційного сайту, присвяченого Івану Карабицю www.karabits.com

Всі доступні записи пісень Івана Карабиця:

Батьки і діти (сл. Б.Олійника) – В.Тіткін
Батьківський поріг (сл. А.Демиденка) – В.Бокоч; Ю.Богатіков; гурт ”Крок”; А.Кобзар
Блакитне озеро (сл. М.Рильського)
В парі линуть голуби (сл. М.Сома) – ВІА “Ровесник”; Л.Михайленко; тріо ”Золоті ключі”
Де вітер землю голубить (сл. В.Губарця) – А.Мамченко, А.Шутько, С.Петрова; В.Шпортько
Днепровская вода (сл. Ю.Рибчинського) – М.Гнатюк; В.Шпортько; В.Тіткін
Есть такая песня (сл. І.Лазаревського) – В.Тіткін
Житня стеблина (сл. В.Батюка)
За рікою тільки вишні (сл. Б.Олійника) – Я.Гнатюк
Коли полинуть бригантини (сл. М.Рильського) – Н.Гура; Джамала
Лечу до тебе (сл. Б.Олійника) – О.Білозір та ВІА “Ватра”
Мадонна-Україна (сл. А.Демиденка) – І.Бобул
Мати й мачуха (сл. Д.Кот) – гурт “Чарівна”
Мати наша, сивая горлиця (сл. Б.Олійника) – І.Карабиць; Л.Михайленко
Мій Києве (сл. В.Герасимова) – В.Шпортько
Мой Киев (сл. В.Герасимова) – Т.Кочергіна
Моїй Україні (сл. А.Демиденка) – І.Бобул
Моя любов, моя земля (сл. Ю.Рибчинського) – Т.Русова; ВІА ”Водограй”
Пісня на добро (сл. Ю.Рибчинського) – А.Кудлай
Подари свою любовь (сл. В.Герасимова) – А.Дідух; А.Ротару
Подаруй свою любов (сл. В.Герасимова,укр.текст А.Шестак) – М.Одольська
Рябина у Кремля (сл. Л.Татаренка) – гурт “Краяни”
Серенада (сл. В.Батюка) – В.Тіткін
Сіяв батько жито (сл. В.Крищенка) – анс. “Медобори”; Н.Яремчук
Ти подумай, Париж (сл. Б.Олійника) – В.Павлік
У добрий час (сл. М.Сома) – тріо “Золоті ключі”

Окремі пісні з текстами:

Батьки і діти (сл. Б. Олійника) – Віктор Тіткін

Батьківський поріг (сл. А. Демиденка) – Юрій Богатіков

В парі линуть голуби (сл. М. Сома) – ВІА “Ровесник”

Де вітер землю голубить (сл. В. Губарця) – Віктор Шпортько

Днепровская вода (сл. Ю. Рибчинського) – Віктор Шпортько

Есть такая песня (сл. І. Лазаревського) – Віктор Тіткін

За рікою тільки вишні (сл. Б. Олійника) – Ярослав Гнатюк

Лечу до тебе (сл. Б. Олійника) – Оксана Білозір та ВІА “Ватра”

Мадонна-Україна (сл. А. Демиденка) – Іво Бобул

Мати й мачуха (сл. Д. Кот) – гурт “Чарівна”

Мати наша, сивая горлиця (сл. Б. Олійника) – Іван Карабиць

Мати наша, сивая горлиця (сл. Б. Олійника) – Лідія Михайленко

Мій Києве (сл. В. Герасимова) – Віктор Шпортько

Мой Киев (сл. В. Герасимова) – Тетяна Кочергіна

Моїй Україні (сл. А. Демиденка) – Іво Бобул

Моя любов, моя земля (сл. Ю. Рибчинського) – В. Шпортько та ВІА “Водограй”

Моя любов, моя земля (сл. Ю. Рибчинського) – Тетяна Русова

Пісня на добро (сл. Ю. Рибчинського) – Алла Кудлай

Подари свою любовь (сл. В. Герасимова) – Алла Дідух

Серенада (сл. В. Батюка) – Віктор Тіткін

Сіяв батько жито (сл. В. Крищенка) – ансамбль “Медобори”

Ти подумай, Париж (сл. Б. Олійника) – Віктор Павлік

У добрий час (сл. М. Сома) – тріо “Золоті ключі”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *