Іван-Богдан Весоловський (30 травня 1915, Відень — 17 грудня 1971, Монреаль) — український композитор-пісняр, акордеоніст. Увійшов в історію музичного Львова і всієї України як один із засновників легкого жанру у вітчизняній музиці.
Народився у Відні 31 травня 1915. Після Першої світової війни родина переїхала до Стрия. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету та у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. Також закінчив Консульську академію у Відні. Знав кілька іноземних мов.
Почав писати музику з 16 років, у 22-річному віці написав одну зі своїх найпопулярніших пісень — «Прийде ще час». Уже перші музичні твори принесли Богданові Весоловському славу. У 1930-х роках разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьом) і акордеоністом Анатолем Кос-Анатольським входив до складу популярної на той час молодіжної «Джаз-капели Яблонського» («Ябцьо-Джаз»; солісткою була Ірина Яросевич). Джаз-капела мала неабиякий успіх на вечірках львівської молоді міжвоєнного періоду, зокрема на корпоративних балах.
Здобувши освіту, у грудні 1938 року виїхав до Закарпаття для участі в розбудові Карпатської України. Після поразки карпатських січовиків емігрував до Відня, де згодом побрався з Оленою Залізняк.
У Відні під час Другої світової війни разом з композитором Андрієм Гнатишином опрацьовував ноти українських народних пісень для видавництва Бориса Тищенка.
У роки війни у подружжя Весоловських народилися двоє синів. 1949 року за допомогою української громади Канади сім’я переселилася до цієї країни. Решту життя працював в українській редакції Міжнародного канадського радіо[en] в Монреалі.
Наприкінці 1960-х років йому дозволили за канадсько-радянським обміном відвідати Україну. Тоді він побував у Львові, зустрівся зі своїм родичем Остапом Охримовичем, побував на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Повернувшись до Канади, невдовзі помер (17 грудня 1971). Через 20 років дружина виконала його заповіт — урну з прахом Богдана Весоловського поховали у Стрию в родинному гробівці.
За словами пісняра, безпосереднім поштовхом, який виявив його композиторський хист, було те, що бракувало української розважальної музики. На той час домінувала польська музика. Конкурувати з нею можна було тільки якістю.
Пісенна спадщина композитора нараховує понад 130 творів. У першому (львівському) періоді творчості вони написані, в основному, в жанрі танго, фокстроту, легкого вальсу. Змістом віршових текстів цих пісень була переважно любовна лірика. У наступні роки пісні набули яскравого громадянського звучання («Лети, тужлива пісне» та «Чар карпатських гір»).
У післявоєнні роки в Канаді були випущено 6 великих платівок з піснями Весоловського, а також декілька платівок на 78 обертів, що містили по 2 композиції.
В Україні також виконували його пісні, але як твори «невідомого автора». Зі сцени кілька пісень зазвучали лише наприкінці 1980-х років у виконанні гурту «Львівське ретро».
1998 року вийшов диск із записом 15 пісень Б. Весоловського у виконанні співака Остапа Зорича. Заходами О. Зорича за фінансової підтримки Лідії Матіяшек-Чорної також зняли 4 відеокасети спогадів Олени Весоловської про її чоловіка.
У 2001 році за участі дружини композитора Олени Весоловської була видана перша збірка пісень Весоловського, до якої увійшло 56 творів.
Наступний крок у поверненні творчої спадщини Весоловського до України зробив Олег Скрипка, який на основі знайдених в Торонто музичних матеріалів композитора записав два альбоми «Серце у мене вразливе…» (2009) і «Жоржина» (2011).
Мелодія Б. Весоловського була використана для музичного оформлення документального фільму Ю. Луканова «Три любові Степана Бандери».
Пісні Богдана Весоловського:
Багряна осінь (сл. Д.Мегелика) – А.Добрянський
Березень (сл. В.Коломійця) – тріо «Верховина»
Біжить доріжка (сл. М.Масла) – В.Луців
Білі акації (сл. В.Сосюри) – А.Добрянський
Бродяга (сл. Е.Костюка) – Л.Іщук
Бували дні (сл. Shad) – А.Дербіш; В.Бокоч
Було високе, чисте небо (сл. Л.Тиглій) – Р.Богданська
Було не тужити (сл. Б.Весоловського) – А.Дербіш; гурт “Буря”; В.Бокоч
В альбом (сл. Б.Мазепи) – А.Дербіш
В гаю (сл. М.Ігнатенка) – А.Дербіш
В кафе (сл. О.Олеся) – А.Дербіш
Верба (сл. Н.Приходько) – А.Дербіш
Вечірня пісня (сл. В.Сосюри) – тріо «Троянда»
Вина, вина, дівчино (сл. С.Чарнецького) – А.Дербіш
Всі мої мрії (сл. Б.Весоловського) – М.Вербицька
Гей-га (сл. Б.Весоловського) – В.Бокоч; О.Тихнович
Дівчина була, як цукорок (сл. Б.Весоловського) – Б.Весоловський
Дівчино, хмелю весняний (сл. Б.-І.Антонича) – А.Добрянський
Добраніч кохана (сл. Б.Весоловського) – Б.Весоловський
Драма (сл. С.Чарнецького) – А.Дербіш
Життя (сл. В.Сосюри) – А.Добрянський
Жоржина (сл. В.Сосюри) – А.Дербіш; О.Скрипка
Забудь (сл. Ю.Буряківця) – Л.Іщук
Згадай мені (сл. Б.Весоловського) – Л.Іщук
Зірка (інстр.) – Оркестр
Знову вечір, знову згадка (сл. А. М.) – І.Раковський
Зрозуміть не можу (сл. В.Лазарука) – А.Добрянський
Зустріч (інстр.) – піаніст Бен МекПік
І знову осінь (сл. Б.Весоловського) – О.Скрипка
Катеринка (сл. Б.Нижанківського) – гурт “Рушничок”; анс. “Львівське ретро”
Кожний раз (сл. Б.Весоловського) – А.Дербіш
Лети, тужлива пісне (сл. Б.Весоловського) – Л.Боровець; А.Дербіш; О.Тихнович
Лиш тебе одну (сл. Б.Весоловського) – А.Дербіш
Ліричний двовірш (сл. Ф.Малицького) – Л.Тернопільський
Літо (сл. О.Слісаренка) – О.Блюй
Любов (сл. В.Сосюри) – тріо «Троянда»
Марічка (сл. М.Ткача) – гурт “Рушничок”, О.Цимбала
Матіоли (сл. Дан Мура) – квартет «Верховина»
Може так не треба (сл. І.Рейт) – О.Блюй та Ж.Котиш
Молитва матері (сл. ?) – анс. “Львівське ретро”
Море радости (сл. В.Симоненка) – А.Дербіш
Моряк (сл. М.Рильського) – А.Добрянський
Мрії (сл. Д.Загула) – А.Дербіш
На білу гречку впали роси (сл. М.Рильського) – А.Дербіш і В.Байрак
Намалюй мені ніч (сл. М.Петренка) – А.Дербіш; І.Раковський
Наше танго (інстр.) – Оркестр Джека Зази
Не дивись на годинник (сл. Н.Щербань) – А.Чорнодольська
Не забудь (сл. В.Сосюри) – гурт “Бонді”
Не ходи у садочок (сл. Д.Загула) – А.Добрянський
Ніч в маю (сл. О.Олеся) – Л.Тернопільський
Ніччю (сл. Ю.Климовського) – Л.Іщук
Ноктюрн (сл. А.Чарнецького) – А.Дербіш
Одинокий риболов (сл. А.М’ястківського) – В.Луців
Очі (сл. О.Богачука) – В.Луців
Параска (сл. М.Весоловської) – В.Тисяк; О.Скрипка
Під звуки вальса (сл. Б.Весоловського) – Л.Іщук
Повернеш (сл. ?) – А.Дербіш
Подай рученьку (сл. Б.Весоловського) – А.Дербіш; В.Бокоч
Прийде ще час (сл. Б.Весоловського) – М.Свистун; В.Бокоч
Прохання (сл. В.Сосюри) – А.Чорнодольська
Прощання (сл. В.Швеця) – А.Добрянський
Радий би я залюбитись (сл. Б.Весоловського) – Л.Іщук
Серце (сл. Б.Весоловського) – М.Вербицька
Синії очі (сл. В.Сосюри) – А.Дербіш
Сокіл (сл. П.Ключини) – В.Луців
Ти з любови собі не жартуй (сл. Б.Весоловського) – А.Дербіш; І.Раковський
Ти завітав (сл. В.Ткаченко) – гурт “Бонді”
Ти звідки, пісенько (сл. Д.Загула) – А.Добрянський
Ти і твої чорні очі (сл. Я.Масляка) – Л.Боровець; В.Тисяк
Ти моя найкраща пісня (сл. О.Олеся) – А.Дербіш
Ти не прийшов (сл. О.Олеся) – В.Байрак
Ти приходиш до мене щоночі (сл. Д.Загула) – гурт “Бонді”
Ти рвала ожину (сл. В.Сосюри) – О.Гавалєшка; гурт “Іскра”
Тихо без слів (сл. І.Патолі) – В.Бокоч
У горах (сл. В.Ткаченко) – Т.Косач
Усміх твій таємничий (сл. Я.Масляка) – В.Мота; гурт “Wszystko”
Хто? (сл. М.Рильського) – квартет «Верховина»
Ціле моє життя (сл. Б.Весоловського) – Л.Іщук
Чар карпатських гір (сл. Б.Весоловського) – В.Мота; В.Бокоч
Чекання (сл. В.Сосюри) – А.Добрянський
Чи знаєш ти (сл. Б.Весоловського) – В.Бокоч
Чи справді? (сл. Б.Весоловського) – А.Дербіш; В.Бокоч
Чудовий сон (сл. Б.Весоловського) – Л.Іщук
Чумацький шлях (сл. В.Сосюри) – В.Луців
Я знов тобі (сл. Г.Чубач) – Р.Богданська
Я люблю (сл. П.Воронька) – квартет «Верховина»
Як зайде сонце (сл. Б.Весоловського) – С.Гаврищук-Калба
Як знайдеш ти когось (сл. Б.Весоловського) – Т.Косач; гурт “Рушничок”
Як тебе не любити (сл. Б.Весоловського) – М.Вербицька; В.Бокоч
Дякуя за цю сторінку в інтернеті. Бажаю більше такої інформаії.