Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Олександр Злотник
Слова: Степан Литвин
Виконує: Назарій Яремчук та ВІА “Смерічка”
Мені здавалося, як лілії зривав,
Що тих квіток у нас немало.
Я їх коханій дарував,
Я їх коханій дарував,
Мене кохана цілувала.
А білі квіти юнаки несли в човни,
А білі квіти рвали всюди.
І важко плакали вони,
І важко плакали вони,
І важко плакали, мов люди.
І нас покинули вони,
І нас покинули вони,
Немов любов, що вже не буде.
Уже літа на білих конях пропливли,
По білих квітах геть промчали,
І квіти вже не зацвіли,
І квіти вже не зацвіли,
Де нас кохані зустрічали.
Ой хто ж так ніжно їх лілеями назвав,
Немов признався у коханні?
Якби ж я знав, коли зривав,
Якби ж я знав, коли зривав,
Що людям тих квіток не стане…
Якби ж я знав, коли зривав,
Якби ж я знав, коли зривав,
Що ті квітки для нас останні!