Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Іван Карабиць
Вірші: Борис Олійник
Виконує: Ярослав Гнатюк
Запис 1988 р.
За рікою тільки вишні,
тільки вишні, тільки вишні,
та дорога за тумани утіка.
І ніхто мене не чує,
і ніхто мені не пише,
і ніхто мене не жде і не гука,
не гука, не гука.
Це тому, що цього ранку
з-над ріки умовним стуком
вірний дятел мені вістку переслав,
що, мовляв, на видноколі
засвітилася розлука,
і печаль до мене плине в два весла,
в два весла, в два весла.
Це тому, що за рікою
тільки вишні, тільки вишні,
а у річці скаламучена вода.
Це тому, що цього ранку
ти на берег мій не вийшла
і не вийдеш – мені дятел передав,
передав, передав.
Це тому, що в моїм серці
поселилась тиха мука,
це тому, що… це тому, що…
це тому,
що на обрії моєму
засвітилася розлука
і розтала у вишневому диму,
у диму, у диму…