Бакай Микола

Поет-пісняр Микола Бакай народився 2 березня 1931 року у славному селі Виноград Коломийського району. Закінчив місцеву восьмирічку, подальше навчання перервали московсько-комуністичні окупанти, які в 1947 році вивезли до Сибіру Миколу Бакая, його маму, бабусю і старшого брата. Шістнадцятилітній Микола пробував двічі втекти та безуспішно. Тугу за рідним краєм та важку долю невільників Сибіру юний поет викладав у своїх ранніх творах. Завдяки гарному голосу в 1950 році його прийняли в Омське художнє училище, а згодом – до Омського театру оперети. 1960 року Микола повернувся на Україну, однак в рідному селі йому відмовили у прописці. Замешкавши в Чернівцях, працював у Буковинському ансамблі пісні і танцю. Заочно закінчив відділення Київського інституту театрального мистецтва. З під його пера вийшли мелодійні вірші, яким музичне звучання надали композитори А. Кос-Анатольський, О. Білаш та інші. Плідно співпрацював з Народним артистом України Павлом Дворським.

У 1998 році невблаганна смерть обірвала творчий шлях Миколи Бакая. Він залишив нащадкам десятки щирих, високопатріотичних, ніжних ліричних пісень, книги: «Смерекова хата» (видавничий відділ «Над Прутом», Снятин, 1995), «Підхоплені полум’ям» (фірма «Прут Принт», Снятин, 1997), «Рицар української естради» – художньо-документальну повість про життя і творчу діяльність співака і композитора, свого творчого побратима, Народного артиста України Павла Дворського (фірма «ПрутПринт», 1998). Похований в рідному селі, на могилі митцями Буковини споруджено пам’ятник. У Чернівцях, на будинку, де він мешкав, на його честь встановлено меморіальну дошку, саме тут він мав роботу до душі і саме звідси полинули у світ його знамениті пісні.

Микола Бакай – автор слів до пісень “Біля річки Черемоша” (муз. А. Кос-Анатольського), “Чарівниця” (муз. О. Білаша), “Гуцулочка” (муз. С. Сабадаша), “Нагадай” (муз. В. Верменича). Особливо плідна творча співпраця була з Народним артистом України, композитором і співаком Павлом Дворським, з яким створив популярні пісні, що стали народними: “Смерекова хата”, “Місячна дорога”, “Музика весни”, “Мамині очі”. Пісні Миколи Бакая виконували Народні артисти України Назарій Яремчук, Микола Мозговий, Павло Дворський, Василь Зінкевич, Дмитро Гнатюк.

Пік популярності найвідомішої пісні Миколи Бакая “Смерекова хата” припадає на середину 80-х років минулого століття. Її дебют відбувся у Миколаєві – на одному з концертів ансамблю “Смерічка”, де працював Дворський. Згодом композиція заполонила український теле- і радіопростір. Тому не дивно, що колектив запросили до Москви – виконати цю пісню у відомій програмі “Ранкова пошта”. Так про “Смерекову хату” дізнався весь Радянський Союз… Коли ж “Смерічка” вперше поїхала на гастролі за океан, пісню там сприйняли на “ура”. Як і в наш час, коли Павло Дворський виконував її для українських заробітчан в Італії. Для них цей твір – ой який знаковий!
Наприкінці 80-х у Чернівецькому музеї архітектури та побуту на пісню було відзнято, як тепер модно казати, кліп. Згодом студія “Укртелефільм” у Києві зробила ще один відеокліп, який було включено у музичний фільм “Співає Україна”. Картина створювалася спеціально для країн Америки. Пісня одразу заполонила серця слухачів. Але мало хто здогадувався, що “Смерекова хата” – частково автобіографічний твір…

У вересні 2010 року у приміщенні загальноосвітньої школи в селі Виноград відкрито історико-етнографічний музей Миколи Бакая та відзначено районне свято “Смерекова хата”, присвячене пам’яті поета-пісняра.

2 березня 2011 року відбулися заходи з нагоди 80-річчя від дня народження Миколи Бакая. Проведено покладання вінків до могили поета-пісняра, відбулася зустріч з родиною Бакаїв: племінницею Тріш Галиною та двоюрідною сестрою Бакай Орисею (єдина донька поета проживає на Кубі). Відбувся також вечір пам’яті Миколи Бакая «М.П. Бакай – спогади у серці» та конкурс на краще декламування його віршів.

Відлітають лелеки (муз. П. Дворського) – Назарій Яремчук

Гуцулочка (муз. С. Сабадаша) – ансамбль “Мрія”

Зоряні очі (муз. А. Кушніренка) – Любомира Ковальчук та ВІА “Зоря”

Музика весни (муз. П. Дворського) – Василь Зінкевич

Смерекова хата (муз. П. Дворського) – Павло Дворський

Чому, скажи чому (муз. Л. Дутковського) – Іван Мацялко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *