Фартушняк Анатолій

Фартушняк Анатолій Дем’янович – український поет, автор кількох відомих пісень.

Його вірші, поставлені на музику композитором Л. Дутковським, були першими піснями, які виконали Василь Зінкевич (“Сніжинки падають”), Назарій Яремчук (“Незрівняний світ краси”), Софія Ротару (“У Карпатах ходить осінь”). Саме ці люди стояли у витоків зародження новітньої української пісні, української музики, яка наповнена глибоким патріотизмом, широтою душі та свободою.

Зараз А. Фартушняк живе у селі Ободівці Тростянецького району Вінничини, та назавжди зберігає любов до рідної Баланівки, до отчого краю, звідки вирушав колись у великий світ поезії і журналістики. Саме ці два крила творчості підтримували його протягом усього періоду активної діяльності.

«Акорди життя», так називається книга, яка вийшла у 2010 році. Саме в ній відображено миттєвості життя, які журналіст і поет пропустив через свої серце і душу, втілив у пісні, які вже чотири десятиліття співає Україна. На жаль, лише 2010 року творчий доробок Анатолія Дем’яновича оформився окремою книгою. Саме в районній газеті кілька десятиліть тому були надруковані його перші вірші, тут він розпочинав свій творчий шлях – був скромним літпрацівником, згодом відповідальним секретарем, а потім його шлях проліг у редакцію обласної «Вінницької правди» («Вінниччини»), де понад чверть століття працював власним кореспондентом. Яку б посаду в журналістиці не займав, завжди звертався до поетичного слова і живопису, бо ж наділив Бог його ще й талантом художника.

Історія «Сніжинок». У середині 60-х років минулого століття одну із перших українських естрадних пісень про Новий рік «Сніжинки падають» написав творець незабутньої «Смерічки», нині Народний артист України Левко Дутковський.

Йшов 1967 рік. І напередодні свята Нового року Левко Дутковський вирішив для хлопців і дівчат, які святкуватимуть новорічну ніч у будинку культури, підготувати сюрприз у вигляді гарної новорічної пісні. Музика у композитора Дутковського вже була готова, залишалося ж відшукати поета. І він знайшовся — студент Вижницького училища декоративно-прикладного мистецтва Анатолій Фартушняк (пізніше він закінчить Московський літературний інститут і стане журналістом).

І ось у новорічну ніч, одразу після 12-ти ударів московських курантів, на сцені будинку культури соліст ансамблю Олег Гончарук у супроводі дівочого квартету та щойно створеної інструментальної групи вперше виконали пісню «Сніжинки падають». Молодь була у захваті! Адже вперше у житті побачила і почула електроінструменти. Зал шаленів і підспівував новоспечений хіт виконавцям! А під ранок керівник групи знайшов на сцені багато записок, в яких було лише одне прохання — «Заспівайте “Сніжинки”!», «Виконайте “Новорічну”»…

Вперше у телеефірі пісня лунала у виконанні Василя Зінкевича, який тільки–но повернувся із армії. «Сніжинки падають» супроводжував невеличкий кіноролик, відзнятий у зимових Карпатах. А новоспечений співак не мав навіть сценічного костюма, співав у звичайному светрі…

Ось так новорічний твір став першою піснею майбутнього популярного артиста Василя Зінкевича, першою піснею композитора Левка Дутковського і першою піснею ансамблю «Смерічка». І хтозна-як склалася би доля цих людей, якби у переддень 1967 року не народилися «Сніжинки»…

Зі спогадів Л. Дутковського: «….В листопаді 1969 року на сцені Вижницького Будинку культури я проводив репетицію ансамблю “Смерічка”. До мене, ніяковіючи, підійшов юнак, який в цьому ж будинку культури навчався на курсах водіїв і попросив, щоб я його прослухав, бо мав велике бажання співати в “Смерічці”.

У Назарія був приємний тембр голосу, непогані природні вокальні дані, чисто інтонував та добре відчував ритм, мав гарну зовнішність. Бракувало техніки володіння голосом, манери виконання, досвіду виступу на сцені.

Для Назарія Яремчука я написав пісню на вірші А. Фартушняка “Незрівняний світ краси”. Щоденні репетиції, робота над постановкою голосу, сценічністю і, водночас, наполегливість, велика працелюбність самого Назарія, дали свої результати. Перший запис пісні та виступ Назарія на Чернівецькому телебаченні були досить успішними. Його помітили телеглядачі. Успіх додав Назарію впевненість, снаги і бажання ще більше працювати над собою. Він був дуже щасливий….»

…І сьогодні звучать акорди життя поета, переплітаються у чарівні мелодії, що співаються і переспівуються різними поколіннями. Бо в них головним акордом є любов – до рідного краю, до життя, до людей…

Бажання (муз. Л. Дутковського) – Лідія Відаш

Незрівнянний світ краси (муз. Л. Дутковського) – Назарій Яремчук

Сніжинки падають (муз. Л. Дутковського) – Василь Зінкевич та ВІА “Смерічка”

У Карпатах ходить осінь (муз. Л. Дутковського) – ВІА “Бояничі”

У Карпатах ходить осінь (муз. Л. Дутковського) – ВІА “Смерічка”

У Карпатах ходить осінь (муз. Л. Дутковського) – Олег Дорош

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *