Стельмах Богдан

Стельмах Богдан Михайлович — український поет, драматург, перекладач, автор численних українських пісень. Народився 2 жовтня 1943 у с. Туркотин Золочівського р–ну Львівської обл. Закінчив Львівський університет (механіко–математичний та філологічний факультети) і Українську академію друкарства. Працював робітником на лісозаводі, кореспондентом Львівської молодіжної газети, завідувачем літературною частиною Дрогобицького музично–драматичного театру, головним спеціалістом Львівського управління культури, заступником міського голови Львова, радником.

Є автором книжок “Примула, квітка віща”, “Земний вогонь”, “Батькові слова”, “Пшеничне перевесло”, “Сто пісень”, “Тарас: дилогія”, “Писанка”, “Початок радісних пісень”, “Вірші про Україну”, “Тарас: драматична поема-тетралогія”, “Ця осінь називається Марія”, “Правдива пісня”. З перекладів слід назвати переспіви давньоєгипетської лірики, інтерпретацію поеми «Слово про Ігорів полк».

Упродовж останніх років автор плідно працює як драматург. В репертуарі театру ім. М. Заньковецької дві його п’єси для дітей – «Чари правдивої пісні» та «Біда навчить». У Першому українському театрі для дітей та юнацтва донедавна йшли п’єси Стельмаха «Тарас» і «І золотої й дорогої», комедія «Фрак для доцента».

Член Національної Спілки письменників України (від 1977), лауреат літературної премії ім. І. Котляревського (1992), ім. М. Шашкевича (1994), ім. Л. Українки (1996). Його кандидатуру свого часу навіть кілька разів виставляли на Шевченківську премію, але кожен раз у комітеті знаходили «гідніших». Така вже доля талановитих: уступати місце сірятині. Від 1977 — на творчій роботі. Живе і працює у м. Львові.

Стельмах не може скаржитися на суспільну увагу впродовж всього часу своєї творчості. Колись наввипередки з громадськістю його вірші оцінювали співробітники КГБ. Зрозуміло, що думки в цьому випадку були прямо протилежні. Якщо львівська інтелігенція переписувала Стельмахові твори від руки, „товариші в погонах” наполегливо рекомендували покінчити з „систематичним, тобто, одноразовим і більше, паплюженням радянської дійсності”. А щоб рекомендації були дієвішими, перед поетом закривалися можливості не тільки друкуватися, а й сяк так заробляти на життя. З театральних афіш вирізалося його прізвище, “летіли” репертуари музичних колективів, складені з пісень на його вірші. Так сталося зі знаменитою у 80-ті роки “Ватрою” на чолі з Ігорем Білозором. Ці та інші складні для Богдана Стельмаха часи ще й досі виливаються у надзвичайно емоційні поетичні рядки.

Першу пісню «Аеліта» написав 1962 р. з Мирославом Скориком, шість пісень на його слова створив Володимир Івасюк, 24 — Ігор Білозір, десятки — Богдан Янівський та Віктор Камінський. На вірші Богдана Стельмаха також писали пісні О. Екімян, Л. Дутковський, О. Кушнарьов, В. Морозов. Піснетворчої популярності поета може вистачити на кілька поколінь складачів текстів. Досить назвати “Тільки раз цвіте любов”, “Мамину світлицю”, “Пшеничне перевесло”, “Розпитаю про любов”, “Джерело”, “Гуси-лебеді” та інші твори, які по-своєму уособлюють найвищі злети нашої української естради. Пісня – душа народу. Стельмах збагнув це вчасно, він побачив, що його пісню підхопив народ. Вона цвіте на народних забавах, хрестинах, весіллях та при всіляких інших “оказіях”, де репертуар “не спускають”, його обирає серце.

Балада про Віктора Хара (муз. В. Івасюка) – Василь Зінкевич

Білі скрипки зими (муз. І. Хоми) – Здіслав Марчій

Верховинська колискова (муз. Б. Янівського) – Леся Боровець та ВІА “Ватра”

Голубівна (муз. Б. Янівського) – Валентина Купріна та ВІА “Кобза”

Гуси-лебеді (муз. Б. Янівського) – тріо “Либідь”

Довга дорога (муз. О. Екімяна) – ВІА “Арніка”

Є на світі казка (муз. Б. Янівського) – Леся Боровець і Олександр Чепурний

Залицяльники (муз. Б. Янівського) – Вокальне тріо

Запроси до танцю (муз. В. Івасюка) – Людмила Артеменко і ВІА “Водограй”

Запроси мене у сни (муз. В. Івасюка) – Назарій Яремчук

Історія (муз. В. Камінського) – Віктор Морозов

Калини квіт (муз. Б. Янівського) – Віктор Шпортько

Калини квіт (муз. Б. Янівського) – Леся Боровець

Калино, калино (муз. В. Камінського) – Оксана Білозір та ВІА “Ватра”

Колиска вітру (муз. В. Івасюка) – Софія Ротару

Мамина світлиця (муз. І. Білозіра) – Василь Зінкевич

Не забудь (муз. Б. Янівського) – В. Дусанюк і Л. Арготюк

Не забудь (муз. Б. Янівського) – Мар’ян Шуневич та Ольга Щербакова

Не сип, мила, скла (муз. І. Білозіра) – Ігор Богдан та ВІА “Ватра”

Нестримна течія (муз. В. Івасюка) – Софія Ротару

Перший сніг (муз. І. Білозіра) – ВІА “Ватра”

Поросли межі терном (муз. І. Хоми) – Олег Дорош

Пшеничне перевесло (муз. І. Білозіра) – Оксана Білозір та ВІА “Ватра”

Свіча (муз. М. Скорика) – Оксана Білозір

Сиве крило (муз. Б. Янівського) – Леся Боровець та Ігор Левенець

Стрілецькі могили (муз. В. Морозова) – Віктор Морозов та гурт “Не журись!”

Сум Афродіти (муз. Б. Янівського) – Леся Боровець

Сум Афродіти (муз. Б. Янівського) – тріо “Либідь”

Тільки раз цвіте любов (муз. В. Івасюка) – Софія Ротару

Черешневий гай (муз. Л. Дутковського) – Назарій Яремчук

Черешневий гай (муз. Л. Дутковського) – Софія Ротару

Я тебе почекаю (муз. М. Скорика) – Маріанна Винницька

2 Responses to Стельмах Богдан

  1. галина коментує:

    Обожнюю твори п.Богдана.Але купити-проблема.Навіть в українських книгарнях.Вже рік шукаю доньці -Львівяненя і левеня.НЕМАЄ!Шкода.Може порадите -де знайти.

  2. Ганна коментує:

    Христос народився! Я захоплююся Вашою творчістю. Пане Богдане, ми з Вами односельчани. Я теж навчалася у Львівському університеті на механіко-математичному факультеті імені Івана Франка, тільки в 1984-1989 роках. В мене до Вас є велике прохання, випадково може Ви маєте історію нашого рідного села Туркотин. Щиро дякую.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *