Купріна Валентина

Фотоальбом

Відеозаписи

Валентина Іванівна Купріна – знаменита українська співачка. Її любить публіка, її пісні співали і співають досі, а її голос, який називали «магічним» і «містичним», продовжує радувати й сьогодні. Однак у «вищих колах» Валентина Купріна залишається невідомою. Співачка, яка до появи Софії Ротару була виконавицею №1 в Україні, не має навіть звання Заслуженої артистки, не кажучи вже про Народну… Живе на скромну пенсію, однак не втрачає оптимізму та любові до життя.

Критики назвали її «царицею квітів», а почалося все з троянди. Вона заспівала «Червону троянду» Анатолія Горчинського і вже далі в репертуарі співачки з’явився цілий пісенний «букет». А композитори все несли і дарували їй свої квітучі композиції. Верменич приніс Купріній «Ромашку» і навіть дістав «Квіт папороті». Буєвський зірвав для співачки «Зоряні лілеї», Леонід Вербицький подарував пісню «Жоржини», Жербін — «Конвалії», Толмачов — “Квітку ромена”, а Ткаченко «Севастопольские розы». Певно, композиторів приваблював не лише унікальний голос, з якого, власне, і починалася українська естрада, а й любов співачки до природи, квітів і до життя…

Співачка народилася 1 жовтня 1934 р. у селі Кочеток на Харківщині, поблизу Чугуєва, на батьківщині Іллі Рєпіна. Дитинство припало на голодні 30-ті та опалені війною 40-ві роки. Співала в самодіяльності. Якось її почули працівники музичного мистецтва з Харкова і запропонували вступити до місцевої консерваторії, причому готові були взяти без вступних іспитів. Але батько сказав, що співачка – це не професія, тому довелося відмовитись. У рідному Кочетку Валентина Купріна закінчила технікум лісового господарства і за розподілом поїхала в Голу Пристань на Херсонщині. Там, працюючи помічником лісника, встигла посадити 180 гектарів лісу. Але все одно перемогла пісня. У Хорі Верьовки в Києві, куди Валентину Купріну привело покликання, почалася її музична освіта: у процесі студійної роботи вона опанувала елементарну теорію музики, сольфеджіо. Згодом довгі роки брала уроки вокалу в Алли Феодосіївни Дзюблик, учениці знаменитої Олени Олександрівни Муравйової, у якої, своєю чергою, навчалися, приміром, Іван Козловський, Зоя Гайдай, Лариса Руденко. Тож Купріна пройшла чудову співочу школу.

Дорога ж до сольної естрадної пісні почалася у Купріної з любові. В Києві мешкав естрадний музикант Юрій Братолюбов, який сьогодні працює в Голівуді. Він був одружений, тому про романтичні стосунки мови не було. Однак, коли саме він промовив: «Валю, тобі б не в хорі співати, а на естраді», ці слова підштовхнули її до дій. «А який кращий в Союзі оркестр» — запитала вона? «Олега Лундстрема» — почула у відповідь, і одразу відбила телеграму до Москви: «Чи потрібна вам співачка? Голос — контральто». Відповідь була однослівною: «Приїжджайте». Після прослуховування Валентина Купріна стала солісткою естрадного оркестру під керуванням Олега Лундстрема.

Московський період життя був бурхливим. Гастролі, численні концерти, зустрічі з цікавими, талановитими людьми. І кожна, бодай миттєва, залишала слід на все життя. Концертні бригади формувалися тоді з артистів різних жанрів. Так, наприклад, Анатолій Папанов у період спільної праці, не пропускав жодного номера Валентини Купріної — завжди стояв за лаштунками, слухав. А потім говорив щось дуже приємне.

І все ж таки Валентина Купріна повернулася до Києва. Стала працювати в джазовому колективі «Дніпро» на чолі з незабутнім Миколою Гриньком та не менш талановитим Ігорем Петренком. Це були справжні тріумфальні виступи. Тоді, в різножанрових концертах більша частина належала мистецтву класичному, академічному, народному. А поруч із оперними виконавцями нерідко Валентина Купріна була єдиною естрадною співачкою. Відомо, що оперні артисти до естрадників ставляться завжди зверхньо. Але Валентина Купріна є винятком. Вона проспівала не один сольний концерт в парі з відомими оперними виконавцями, в тому числі з Костянтином Огнєвим.

Валентина Купріна багато концертувала, робила багато записів до фонду Українського радіо, випускала платівки. У 1972 році співачка підтримала щойно організований Олександром Зуєвим вокально-інструментальний ансамбль «Кобза», випустивши з ним диск-гігант. Працювала і над озвучуванням фільмів. Автор музики до «Захара Беркута» Володимир Губа охрестив контральто Валентини Купріної «містичним». Багато критиків і самих композиторів називали її голос саме так. Окрему статтю присвятив її тембру Борис Буєвський, який неодноразово доручав Валентині першопрочитання своїх творів. Він писав, що «мало яка країна може представити шансоньє з таким небувалим голосовим матеріалом».

Коли аналізуєш репертуар Валентини Купріної — він вражає. Співачка поєднала всі можливі на естраді жанри: народні пісні та романсову лірику, джаз та академічне мистецтво. Одних тільки українських композиторів та поетів, чиї твори виконувала Валентина Купріна — понад сорок. А за час роботи над записами у фірмі «Мелодія» — співпрацювала з дванадцятьма оркестрами і ансамблями.

Звичайно ж, окреме місце в репертуарі посідає романс. Співачка дуже любить цей жанр. Можливо тому, що майже всі романси — про любов. А Валентина Купріна упевнена, що все в цьому світі минуще, і тільки любов, яка сотворила цей світ в усій розмаїтості, і вічна, і нескінченна. Саме тому понад усе вона боїться розучитися любити.

Композиторів та поетів, які писали пісні спеціально для Валентини Іванівни сьогодні важко навіть перелічити. Адже, як правильно зазначається в музичній енциклопедії, саме Валентина Купріна стояла у витоків української естради. В її репертуарі пісні Анатолія Горчинського, Володимира Верменича, Леоніда Вербицького, Бориса Буєвського, Леоніда Затуловського, Ігоря Поклада, Богдана Янівського, Євгена Дергунова, Олександра Білаша…

Здавалося б, зовсім неочікувано, але Валентина Купріна має відношення і до відродження призабутих основоположників української професійної музики, зокрема, Петра Сокальського. Вперше за останні 120 років саме Купріна виконала ці твори в супроводі фортепіано в цілком академічній манері співу.

Проте сказати, що все в житті було безхмарно — неможливо. Як і в кожної людини, були миті розпачу. Парадоксально, але на піку своєї слави В.І. Купріна залишилася безробітною. Все думала — що робити? По ресторанах співати? Ніколи… і пішла до ПТУ — їй запропонували викладати хоровий спів. А щоб заінтригувати молодь попросила директора купити десять гітар. Пообіцяла, що навчить грати всіх, хто захоче…

Таке оптимістичне сприйняття світу з роками не могло не сколихнути в душі творчість. Одного разу Валентина Купріна раптом взяла гітару і заспівала… свою власну пісню. Почала писати музику, вірші. В. Купріна виявилась прекрасним методистом. Її пісні запам’ятовуються дуже швидко, і в жодній ні натяку на уже знайомі мотиви інших композиторів.

Нещодавно співачка стала членом Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги. Ця співпраця принесла в її життя багато цікавого — нових думок, зустрічей, людей. Валентина Купріна також є членом журі Всеукраїнського літературно-музичного конкурсу-фестивалю на краще виконання творів О. Теліги.

До Купріної весь час звертаються естрадники-початківці з проханням брати приватні уроки. І якщо співачка бачить справжній талант — вона ніколи не відмовить у допомозі.

Сьогодні єдине, що засмучує співачку — це те, що багато її друзів пішли із цього світу. Головна її радість — увага й теплота чоловіка, дочки, онуків і подруг. А ще Валентина Іванівна — жагуча футбольна вболівальниця зі своїм коротким визначенням щастя: «Життя триває»!

Всі доступні записи Валентини Купріної (61):

А жизнь, она идёт (В.Купріна-В.Подбельський)
Ангел мой, хранитель мой (В.Купріна)
Балада про двох лебедів (Б.Янівський–І.Драч)
Берёзка (Р.Паулс-А.Крукліс)
Берізка (В.Толмачов–Л.Забашта)
Будущий век (В.Купріна-П’єр де Беранже)
Весенний сад (Є.Дергунов-М.Свириденко)
Вечірній Київ (В.Верменич-Н.Григор’єв)
Водограй (В.Івасюк)
Вокаліз із х/ф “Захар Беркут” (В.Губа)
Все при мені (Б.Буєвський–М.Вінграновський)
Вчера вас видела во сне (Я.Пригожий-Н.Сорохнін)
Голубівна (Б.Янівський–Б.Стельмах)
Гори, гори, моя звезда (П.Булахов-В.Чуєвський)
Давай поговорим (Б.Буєвський–М.Славинський)
Далёкая песня (Л.Вербицький–О.Єрусалимський)
Два потоки (Б.Буєвський–М.Петренко)
Две весны (І.Поклад-Ю.Рибчинський)
Дрозды (В.Шаінський-С.Островой)
Едельвейс кохання (В.Толмачов–Б.Демків)
Забудь печаль (Л.Затуловський–Т.Севернюк)
Зоряні лілеї (Б.Буєвський-А.Драгомирецький)
Зрадливе танго (В.Купріна-О.Теліга)
Иванушка (В.Толмачов)
Казка (Л.Затуловський–В.Науменко)
Квітка ромена (В.Толмачов–Б.Демків)
Квіт папороті (В.Верменич–Л.Забашта)
Київ чудесний (Л.Вербицький-І.Барах, укр.текст О.Новицького)
Кіннота (А.Гребенюк-А.М’ястківський)
Клён ты мой опавший (В.Ліпатов-С.Єсенін)
Лелеки (А.Невгородський)
Липневий день (В.Купріна-О.Теліга)
На пероні чекань (С.Кац-А.Драгомирецький)
Нашої юності вальс (В.Михайлюк)
Не женись (П.Сокальський-А.Тимофєєв)
Не ти мій коханий (А.Горчинський–В.Науменко)
Осінь (Є.Дергунов–О.Вратарьов)
Пісня на двох (А.Гребенюк)
Подаруй мені весну (Б.Буєвський–С.Юзишин)
Поїзд у Варшаву (В.Верменич–Л.Костенко)
Полюбила козака (П.Сокальський-Т.Шевченко)
Посвята (Л.Затуловський–М.Гурвіц)
Ромашки (В.Верменич-М.Сингаївський)
Синочки мої, соколята (М.Степаненко-А.Драгомирецький)
Солдатка (Ю.Маркелов-С.Островой)
Співаю я дзвінкі пісні (Л.Вербицький)
Стало тихо (Б.Буєвський–М.Кабалюк)
Старый рояль (Є.Дергунов-М.Куруц)
Стежка до порога (Б.Буєвський)
Сумна я була (у.н.п.)
Така любов (Л.Вербицький–О.Вратарьов)
Ти не йди (В.Толмачов–Б.Демків)
Ти прийди (Л.Вербицький–Л.Ковальчук)
Троянди на пероні (А.Горчинський–О.Богачук)
Утопленник (П.Сокальський-Я.Полонський)
Хочеться чуда і трішки вина (В.Купріна-Л.Костенко)
Чекаю (В.Філіпенко–М.Таніч, укр.текст В.Морданя)
Червона троянда (А.Горчинський–Л.Татаренко)
Чоловіче мій, запрягай коня (В.Купріна-Л.Костенко)
Я тебе згадаю за Алтаєм (В.Верменич-О.Новицький)
Ясмин (В.Купріна-О.Теліга)

Окремі пісні з текстами:

Балада про двох лебедів (Б. Янівський – І. Драч)

Водограй (В. Івасюк)

Все при мені (Б. Буєвський – М. Вінграновський)

Голубівна (Б. Янівський – Б. Стельмах)

Далёкая песня (Л. Вербицький – А. Єрусалимський)

Забудь печаль (Л. Затуловський – Т. Севернюк)

Иванушка (В. Толмачов – ?)

Казка (Л. Затуловський – В. Науменко)

Квітка ромена (В. Толмачов – Б. Демків)

Квіт папороті (В. Верменич – Л. Забашта)

Не ти мій коханий (А. Горчинський – В. Науменко)

Осінь (Є. Дергунов – О. Вратарьов)

Пісня на двох (А. Гребенюк)

Подаруй мені весну (Б. Буєвський – С. Юзишин)

Поїзд у Варшаву (В. Верменич – Л. Костенко)

Полюбила козака (у. н. п.)

Посвята (Л. Затуловський – М. Гурвіц)

Синочки мої, соколята (М. Степаненко – А. Драгомирецький)

Співаю я дзвінкі пісні (Л. Вербицький – ?)

Стало тихо (Б. Буєвський – М. Кабалюк)

Сумна я була (у. н. п)

Така любов (Л. Вербицький – О. Вратарьов)

Ти прийди (Л. Вербицький – Л. Ковальчук)

Троянди на пероні (А. Горчинський – О. Богачук)

Чекаю (В. Філіпенко – М. Таніч, укр. текст В. Морданя)

Червона троянда (А. Горчинський – Л. Татаренко)

2 Responses to Купріна Валентина

  1. Виктор коментує:

    Чудово що ви розмістили цей матеріал про Валентину Іванівну Купріну! Дякую вам за це!В.Р.

  2. Соломічева Жанна коментує:

    Дуже люблю цю чарівну співачку.Особливо пісню Квіти ромена.Пройшло чимало часу коли вона була популярною.І я будучи ще підлітком взяла іі з собою, у своє серце.І забути не можу,вона постійно в моій душі,в моій голові коли мені сумно я чомусь наспівую іі.Я дуже вдячна Вам ,Валентино Іванівно за Ваш неповторний голос,за Ваш талант від бога.Дуже дуже рада ,що є записи пісень нашоі юності,пісень нашоі памяті.Хай береже Вас Бог,Валентино Іванівно.Щиро Ваш вірний слухач.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>