Матвієнко Ніна

Офіційний сайт

Сайт фан-клубу

Співачка, актриса Ніна Митрофанівна Матвієнко народилася 10 жовтня 1947 року в с. Неділище Ємільчинського району на Житомирщині.

З 11 років навчалась у школах-інтернатах для багатодітних та сиріт (у родині було одинадцятеро дітей).

1966 року вступила до вокальної студії при Державному заслуженому українському народному академічному хорі імені Г. Верьовки; відтоді до 1991 року – його солістка.

1975 року закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.

З 1991-го – солістка камерного оркестру “Київська камерата”.

З 1999-го – викладає в Національному університеті культури та мистецтв.

З 2000-го – Президент українського відділення Міжнародної ради організацій фольклорних фестивалів та народного мистецтва (СІОРР).

З 1968 року Ніна Матвієнко співає у вокальному тріо “Золоті ключі”. Також плідно працювала з ансамблями “Мрія”, “Березень”, “Кобза”, продовжує творчу співпрацю з львівським хором хлопчиків та юнаків “Дударик”, хором “Хрещатик”, академічною капелою “Думка”, Кубанським козачим хором, Державною чоловічою хоровою капелою ім. Л. Ревуцького й хором хлопчиків та юнаків при цій капелі. Н.М. Матвієнко – лауреат конкурсу “Молоді голоси” (Україна, 1978); Всесвітнього радіоконкурсу фольклорних пісень у Братиславі (1979); Всесоюзного телеконкурсу “З піснею по житті” (1979); XI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Москва, 1985); лауреат Державної премії України імені Т.Г. Шевченка (1988); з 1989 року – член Спілки кінематографістів України. 1978 року їй присвоєно звання Заслуженої, а 1985-го – Народної артистки України.

У репертуарі співачки переважають українські народні пісні: календарно-обрядові, побутові, ліричні тощо. Є також і твори українських композиторів – І. Шамо, В. Безкоровайного, В. Криштофовича, В. Толмачова, Є. Станковича, Л. Дичко, О. Киви, І. Поклада, І. Кириліної, В. Шумейка, М. Скорика, О. Білаша, В. Смогителя та інших. Величезну популярність мали пісні “Дикі гуси”, “Чарівна скрипка”, “Сік землі”, “Як я люблю тебе”, “Пісня про матір”.

Ніна Матвієнко брала участь у телевиставах “Маруся Чурай”, “Катерина Білокур”, “Розлилися води на чотири броди” та ін.; фільмах “Кларнети ніжності”, “Політ стріли”, “Цвіт папороті”, “Ой глибокий колодязю”, “Тризна”, “Хор народний”, “Дівочі мрії”, “Гаю мій, гаю”, “Весняні варіації”, “Ти моя пісня”; радіовиставах “Сватання на Гончарівці”, “Князь Святослав”, “Лісова пісня” та ін.; художніх фільмах “Солом’яні дзвони”, “Пропала грамота”, “Звинувачується весілля”, “Золоте весілля”. Озвучила піснями науково-популярний фільм “Ой у полі древо”, хронікально-документальні фільми -”Свіччине весілля”, “Колискова” та інші, а також низку кінофільмів, теле- та радіопрограм.

У перший рік проголошення державної Незалежності Ніна Матвієнко стає Жінкою України 1991 року.

1995 року з американським театром La Маmа Е.Т.С. зіграла 16 вистав у Нью-Йорку (США).

1997 року створила музичну виставу “Під сонцем” разом з танцівником Тадаші Ендо (Японія), (ідея Сергія Проскурні).

Новели Ніни Матвієнко друкувалися в журналах “Україна”, “Дзвін”, “Жіночий Світ” та ін. З 1967 року співачка гастролювала з концертами у Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Угорщині, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки.

Має платівки українських народних пісень (1973, 1976, 1987), аудіокасети (1988, 1989, 1997), компакт-диски (1997, 1998).

1996 року Ніна Матвієнко нагороджена вищою відзнакою Фонду Міжнародної премії імені М. А. Касяна – орденом Миколи Чудотворця за визначний вклад у примноження добра на Землі.

1997 року стає кавалером державної нагороди – ордена княгині Ольги III ступеня.

1999 року співачку нагороджено почесним знаком Всеукраїнського товариства “Просвіта” за вагомий особистий внесок у справу відродження української культури, формування національної свідомості, розбудову та зміцнення Української держави.

2000 року рішенням ради Фонду інтелектуальної співпраці “Україна – XXI століття” Ніні Матвієнко присуджено премію імені В. Вернадського за визначний інтелектуальний внесок у розвиток України.

2002 року Н.М. Матвієнко нагороджена Орденом Святого Станіслава IV ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток культурного співробітництва України з іншими державами, у справу становлення української національної духовної та культурної еліти, видатні творчі досягнення, високий професіоналізм та значну добродійну діяльність.

2005 року Ніні Матвієнко присвоєно звання Героя України.

У 1971 році вийшла заміж за художника Петра Гончара (нар. 1949) – сина відомого українського фольклориста й етнографа Івана Гончара.

Пара має трьох дітей – синів Івана (нар. 1973), Андрія (нар. 1974) і доньку Антоніну (нар. 1981). Сини пішли шляхом батька, обидва вони – художники. У 2005 році Іван Матвієнко постригся в ченці. Донька Антоніна продовжує справу матері.

В парі линуть голуби (І. Карабиць – М. Сом)

Дикі гуси (І. Поклад – Ю. Рибчинський)

Колискова (П. Майборода – А. Малишко)

Колискова зорі (І. Кириліна – М. Сингаївський)

Либідь (О. Авагян – О. Булига) – з гуртом “Березень”

Не сходило вранці сонечко (В. Криштофович – М. Костомаров)

Сиве сонечко (І. Поклад – Б. Олійник)

Сік землі (В. Толмачов – В. Вихрущ)

У добрий час (І. Карабиць – М. Сом)

Чарівна скрипка (І. Поклад – Ю. Рибчинський)

Як я люблю тебе (І. Поклад – Д. Луценко)

4 Responses to Матвієнко Ніна

  1. Юлія коментує:

    Доброго дня, шановна Ніна Матвієнко. Я учениця 10-го класу, на даний момент я пишу дослідницьку роботу на тему “колискова пісня у формуванні духовності українського народу”. У своїй роботі я пишу про вас і вашу доньку, тому я дуже хочу запитати. Чи співали ви Тоні колискові пісні, які саме, чи вплинули українські пісні на характер Антоніни?
    мій сайт:87karpenko@gmail.com
    дуже прошу вас відповісти мені

  2. Ігор коментує:

    Коли б хтось з художників задумав написати образ України в пісні , впевнений – то був би портрет Ніни Матвієнко! З ювілеєм Вас, люба!

    Поліська русалонька
    Н.М. Матвієнко

    Лебідкою в небі, зозулею з гаю
    поліському краю русалка співає.
    У нотних дзвіночках душа квіточками,
    на білій сорочці вишИванка мами.

    Гаївкою кличе весну до престолу,
    у збанок збирає росу світанкову,
    Дажбога гукає сопілкою Мавки
    над щедрим Поліссям піснями журавки.

    До озера кличе на Йвана Купала,
    де папороть-квітка опівніч зайняла,
    і небо малює вогнем-пелюстками,
    де глід і ліщина, і пісня від мами.

    http://poezia.org/ua/id/32618/personnels

  3. Наталя коментує:

    НІно Митрофанівно! Дуже необхідна Ваша допомога! Вкрай! Знаю Ви Жінка вольова, сильна, з Великої літери… Чи можлива зустріч з Вами? Питання творчості і подальшого мого розвитку!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>