Соколик Валентина

Випускниця Харківського інституту мистецтв Валентина Соколик наприкінці 1960-х років успішно почала кар’єру солістки Харківської опери, виконавши головну партію в опері П. Чайковського «Іоланта», Мікаелу в «Кармен» Ж. Бізе, а в сучасному репертуарі виділилася в опері харків’янина Бориса Яровінського «Лейтенант Шмідт». Ніжний і трепетний голос Соколик, її справжнє ліричне обдарування і вокальний професіоналізм переконали Віталія Губаренка (який тоді жив у Харкові) доручити (а в кінцевому результаті й присвятити) свою монооперу «Листи кохання» саме цій співачці. Після успішної прем’єри в Києві ім’я Валентини Соколик прогриміло на весь колишній СРСР. Вона багато разів виконувала оперу в концертній версії із різними оркестрами та диригентами. І хоча «Ніжність», написана за новелою Анрі Барбюса, ставилася багато разів як театральна вистава в різних містах Союзу, але її першопрочитання залишилося найбільш вражаючим і натхненним… Співачка також виконувала естрадні твори, зокрема записала дві пісні Бориса Алексеєнка на збірний диск-гігант 1972 року “Українська естрада” у супроводі камерного оркестру Зиновія Кожарського. Потрапивши на початку 80-х в “отказники”, Соколик була змушена залишити Харківський оперний театр, зате вона знайшла себе в Київському театрі оперетти. Нині Валентина Михайлівна живе у м. Брауншвейг (Німеччина) і дає концерти в Європі та в Америці.

Песенка о добром гноме (Б. Алексеєнко – І. Лазаревський)

Про що співав соловейко (Я. Цегляр – О. Галабуцька)

У саду вишневому (Б. Алексеєнко – О. Корнієнко)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *