Бояничі

Фотоальбом

м. Жашків Черкаської обл.
Керівники – Анатолій Безрук, Володимир Кравченко
Рік створення – 1970

“Бояничі” – самодіяльний ВІА звичайного районного ДК, що зумів стати широко відомим не тільки в Черкаській області, а й за її межами.

Учасники ансамблю:
перший керівник – Анатолій Безрук (1970-1978) – труба, гітара, клавішні,
другий керівник – Володимир Кравченко (1978-1990) – гітара, клавішні, поет і композитор.
Ударні інструменти: Анатолій Власюк (1970-1976), Леонід Вдовиченко (1976-1989);
гітаристи: Бондаренко Валерій, Хмель Володимир, Строянівський Анатолій;
баян: Лідія Пономарьова;
труба: Бабій Анатолій, Щебетун Олександр;
солісти: Строянівська Олена, Римар Ольга, Качан Надія, Дорошенко Тетяна, Хован Надія, Архипенко Тетяна, Василюк (Чуйко) Тамара, Солодка Люба, Щебетун (Таран) Люда, Печенюк Олена, Колісник Наталія, Вільніна Лариса, Лут Віра, Лут Володимир, Чорногорець Віктор, Горбовський Василь, Горбовський Віктор, Дубик Віктор;
звукооператори: Віктор Лучко та Валерій Коваленко.

ВІА “Бояничі” – лауреат конкурсу “Янтарна труба” (1975, м. Каунас, Литва), учасник фестивалів “Сонячні кларнети” і “Мой адрес – Советский Союз”. Пісні ансамблю часто звучали в ефірі обласного та республіканського радіо і були дуже популярні серед молоді.

Всі доступні записи ВІА “Бояничі”:

В лесу прифронтовом (М.Блантер-М.Ісаковський)
Идёт солдат по городу (В.Шаінський-М.Танич)
Копав копав криниченьку (у.н.п.)
Ми – “Бояничi” (В.Кравченко)
Мне доверена песня (Г.Мовсесян-Л.Ошанін)
Ой, на дворi мороз лютий (у.н.п.)
Ой, поїхав за снопами (у.н.п.)
Ой, сяду я край вiконця (у.н.п.)
Спогад (В.Кравченко-Л.Пономарьова)
У Карпатах ходить осiнь (Л.Дутковський-А.Фартушняк)

Скачати

12 Responses to Бояничі

  1. Микола пастух коментує:

    Спасибі Честь і хвала таким людям як Ви ігор Черкащани Вам будуть вдячні

  2. Кривоклякин Виктор Александрович коментує:

    В самом начале 70-х в радиопередачах украинского радио довольно часто передавали песню “Осiнь”, которую мы почему-то называли “Жоржини”. Осінь над полями, осінь – золота

    пролягли між нами, і шляхи й літа

    клекіт журавлиний, а в душі – весна

    і цвітуть жоржини, в мене край вікна……Может быть у кого-то из посетителей сайта она сохранилась на магнитофонной катушке или же уже есть отреставрированная. Очень хочется ещё разочек её послушать: очень уж хорошая песня и кроме исполнения ВИА”Боянычи” её вроде бы в исполнении другого ВИА и не передавали.

  3. ВАЛЕРІЙ коментує:

    Жашківчани безмежно ВАМ вдячні ІГОР, за надану можливість зустрітися
    з молодістю, послухати пісні нашої юнності у виконанні славетного колективу
    Віа “БОЯНИЧІ” Честь і хвала ВАМ !!!!!!!!!

  4. Володимир коментує:

    Дякую за сторінку “Бояничів”, з якими пов’язано чимало ностальгійних спогадів. Щоправда, маю сумніви, що пісні Ой, поїхав за снопами” і “Ой, на дворі мороз лютий”, виконують вони. Схоже, це інші виконавці.

    • uaestrada коментує:

      Як повідомили самі учасники “Бояничів”, пісня “Ой на дворі мороз лютий” – їхня, а “Ой поїхав за снопами” – ні.

    • cardiolog51 коментує:

      Уважаемые uaesnrada! Большое спасибо за Боянычей но у Вас слишком много неточностей в информации. А.Безрук был аж чтвертым по счету руководителем коллектива, первых троих помню в лицо но фамилии забыл к сожелению. В.Кравченко был гитаристом, композитором, поэтом, оранжировщиком но не был руководителем Боянычей, я это все знаю так как являюсь племянником В.Ф. Кравченко. Была раз попытка но Владимир Федорович был очень требовательным и занятым человеком он и отказался от руководства коллективом. Песня “Так ми БояничI” была написана В.Ф. Кравченко и текст и музыка.

    • cardiolog51 коментує:

      Володимере не сумнiвайтеся цi пicнi Боянычi виконували

  5. nikiv коментує:

    Здраствуйте cardiolog51 к сожалению не знаю ывашего имени Большое Спасибо за информацию по Боянычах И сразу к Вам вопрос – просьба Может вы сможете обратится к В.Ф.Кравченко – возможно у него или других участников ВИА схранились качественные записи – этого замечательного коллектива Эти записи которые вложил на сайте Игорь Калиниченко не очень хорошего качества – но хорошо что есть хоть эти В свое время мне их переслал Виталий Лобас из Жашкова – Борис Сердитов из москвы как смог отреставрировал их Еще Игорь калиниченко часть нащел Витя Кривоклякин – розкопал гдето Спогад вот так смиру по нитке Но очень хотелось послушать записи хорошего качества Спасибо Вам Удачи

  6. nata-bond61 коментує:

    Записи Бояничів практично не збереглись, в основному те, що є на сторінці. Інформація на сторінці максимально наближена до дійсності, але непотрібно фантазувати на задану тему. Все дуже суперечливо. Не робіть , будь ласка ні з кого зірок. Люди робили свою роботу і якісно, не турбуйте людей, яких із нами нема. Існує інформація у місцевому музеї, є спогади покійного Кравченка В.Ф.,які не завжди є об*єктивними. Опирайтеся хоча б на них, якщо маєте сміливість щось стверджувати

  7. cardiolog51 коментує:

    Уважаемый создатель странички о виа Боянычи я знаю точно что есть качественное видео с участием коллектива. Эти записи нужно искать в запасниках первого национального канала Украины и канала ОРТ Россия. Была такая передача От всей души,если кто помнит, в одной из последних передач они выступали. А на первом национальном помню что сьемка проходила во время дождя все жутко промокли и замерзли а в кадре все выглядело прекрасно по моему если мне не изменяет память сьемка велась на фоне какого то фонтана. Если найти доступ к этим материалам то наверняка они там есть. УДАЧИ

  8. Кривоклякин Виктор коментує:

    Игорь, вспомнилось, что в самом-самом начале 70-х (наверное, в 1971-ом) ВIА “Бояничi” наряду с ВIА “Кобза” исполняли (на радио украинские радиостанции регулярно передавали в эфире) украинскую народную песню “Ой, поiхав за снопами”. Причём их инструментал и соло-вокалист мне нравился больше.

  9. Михайло Іванович, Мельничук коментує:

    Ультракоротка довідка про “Бояничів”, і та з неточностями… Треба: ВІА “став популярним не лише в Україні, але й далеко за її межами”. Справжня роль цих чудових хлопців і дівчат ще не оцінена. Але вже близька до цього. “Бояничі”, разом зі “Смерічкою”, “Кобзою” й “Мрією”, “Арнікою” й “Ватрою”… стали оберегами українського народу в часи найлютіших морозів неосталінізму, в 1970-х, коли свідомих українців поголовно запроторювали в концтабори й “психушки”, або ж, по-садистськи, вбивали (як Аллу Горську та Володю Івасюка)…

Залишити відповідь до Кривоклякин Виктор Александрович Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *