Київ. Керівники – Ігор Поклад, Олексій Семенов, Вадим Ільїн, Володимир Вербицький, Тарас Петриненко.
Неймовірний успіх естонського фолк-бітового жіночого ансамблю «Лайне» надихнув керівництво київської філармонії на створення подібного колективу і у себе. На початку 1965 року композитор-початківець Ігор Поклад створив із молодих співачок хорів заводу «Арсенал» та будинку піонерів ансамбль «Мрія». Провідною солісткою стала дружина Поклада Ліна Прохорова, а серед перших учасниць ансамблю були: Галина Кондратюк, Ніна Злобіна, Валентина Мухарська, Тетяна Забашна, Валентина Решета, Людмила Саченко, Людмила Бубнова, Тамара Вітесян. Також у ансамблі певний час співала майбутня Народна артистка України Лідія Михайленко. «Мрія» швидко виробила свій оригінальний стиль і власний репертуар, основу якого складали пісні Поклада – «Глаза на песке», «Рыжая», «Олененок», а згодом такі всесоюзні супер-хіти, як «Коханий», «Тиха вода», «Забудь», «Чарівна скрипка», «Зелен клен», «Два крила». Кілька років популярність «Мрії» була в Україні поза конкуренцією, та й на Всесоюзному конкурсі артистів стради в 1970 році ансамбль виборов друге місце, пропустивши вперед тільки «Піснярів». Та цей успіх був недовговічним – незабаром «Мрія» розлучилася зі своїм засновником. Два роки ансамблем керував Олексій Семенов, його замінив Вадим Ільїн, а далі – Володимир Вербицький, Тарас Петриненко… Постійна зміна керівників та складу (Катерина Кисіль, Галина Кондратюк, Тетяна Калиниченко, Лариса Гермаш, Олена Місячна, Ірина Тракай), а також відсутність оригінального репертуару призвели до того, що у 80-ті роки «Мрія» увійшла пересічним акомпануючим ВІА з жіночою вокальною групою на підспівках. Після супроводу Володимира Засухіна та Юрія Рожкова все закінчилося на Миколі Гнатюку – в 1985 році «Мрії» не стало. А з останнього складу успіху згодом добилися тільки Ірина Грей та Надія Шестак.
Всі доступні записи ансамблю “Мрія”:
Август (Н.Рота-Ю.Рибчинський)
Білі лебіді (О.Білаш-М.Ткач)
Весёлый ветер (І.Дунаєвський–В.Лебедєв-Кумач)
Відлітають журавлі (О.Білаш-В.Гужва)
Гуцулочка (С.Сабадаш–М.Бакай)
Дві стежини (Б.Буєвський-С.Рочінь) – з Анатолієм Мокренком
Дикі гуси (І.Поклад–Ю.Рибчинський) – з Ніною Матвієнко
Дощик-дощичок
Зацвіли черешні (Г.Майборода–О.Богачук)
Зелен клен (І.Поклад-Ю.Рибчинський)
Зоряна ніч (А.Кос-Анатольський)
Їхав козак за Дунай (у.н.п.)
Коханий (І.Поклад-І.Барах) – з Ліною Прохоровою
Ми – дівчата з Києва (Я.Лапинський-А.Пашко)
На долині туман (Б.Буєвський-В.Діденко)
Ой, у вишневому садочку (у.н.п.)
Пісня про невідкриті острови (І.Шамо-Л.Смирнов)
Розійшлись дві стежки (О.Білаш-К.Дяченко)
Рыжая (І.Поклад-В.Безкоровайний) – з Ліною Прохоровою
Сніг летить (Я.Лапинський-В.Науменко) – з Ліною Прохоровою
Солнце
Тече вода каламутна (у.н.п.,обр.І.Поклада)
Тиха вода (І.Поклад-Ю.Рибчинський)
Треба йти до осені (О.Білаш-С.Пушик) – з Дмитром Мухарським
Я прийду (К.Мясков-В.Безкоровайний) – з Ліною Прохоровою
Спасибо! Может кто выложит “Зелен клен” в их исполнении?
Зовсім немає проблем скачати в інеті “Зелен клен” – вона ж була на диску Шедеври укр. естради.
Сумніваємось, що ансамбль “Мрія” має якесь відношення до цього запису з CD – на платівці 1971 р. написано “Естрадний оркестр Л.Зайдермана, Ніна Пащенко і Ніна Злобіна”, на запису дійсно чуємо оркестр і голоси двох солісток. Навіть якщо вони й співали на той час в “Мрії”, сам ансамбль в цьому записі участі не брав.
В памяти всплыло, что до Юлии Пашковской песню “Тиха вода” пел и этот замечательный ансамбль “Мрiя”.
Вікторе Олександровичу, Ви маєте слушність! І то було незрівнянне виконання! Хоч ціную, й залюбки слухаю й інші, пізніші. Ще в серпні 1973 намагався в студії (на бульварі Лесі Українки) його роздобути. Та безуспішно. Оператор чортихався, та записав трохи інше… А мистецтво влаштоване, Всевишнім, так, що кожен високий його вияв, на жаль, неповторний… Просто зібрався Ігор Дмитрович зі своїми красунями-дівчатами, і видав “на гора” шедевр… Може, в нього, може, на Украрадіо він десь і “завалявся”?
Існує навіть відеокліп, я сам його бачив на телеканалі М2 Естрада, але його не маю. Щодо аудіозапису, то він є на цій сторінці.
дуже потрібен мінус “зорепадні ночі” в виконанні тріо либідь….допоможіть будь ласка, буду щиро вдчна…дякую
Дякую за спогади молодості.Чудовий ансамбль і прекрасні змістовні і мелодійні пісні.
“Ми дівчата з Києва” пісня не Поклада, а Я.Лапінського слова А.Пашка
Спасибо за Ваш труд-задушевные песни 70-тых
“Зелен клен”, “Тече вода…”, “Зоряна ніч” – перлини української естрадної пісні 60-70-х років. Власне, такими залишаються і сьогодні. А “Коханий” у виконанні Ліни Прохорової та ансамблю взагалі маленький шедевр. Цю пісню виконували і інші співачки, але за проникливістю виконання Ліна неперевершена. На такий ансамбль треба було працювати кращим композиторам, а він тихо сконав у когось там на підспівках. Сумно…
Пане Володимире Суло! Беріть вище! Пісні “Зелен клен”, “Тиха вода”, “Посідали лебеді на воду”… вже зараз сприймаються іноді як народні. Років 20 тому (коли ще комп’ютери та Інтернет не були широко доступні), своїм молодшим приятелям мусив втокмачувати, що пісня “Чарівна скрипка” (Сіла птаха білокрила на тополю…) зовсім не народна, що її створили наші Маестро Ігор Поклад та Юрій Рибчинський. Солідарний з Вами за Ваш сум щодо ВІА… Ще більший сум охоплює від долі деяких їхніх керівників. Видатний композитор Олександр Зуєв взагалі безслідно зник…
Чи хтось пригадає ім’я ударника, який грав із цим колективом у 1971 р.?