Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Олександр Білаш
Вірші: Андрій Малишко
Виконує: Микола Кондратюк
Цвітуть осінні тихі небеса,
Де ти стоїш, блакитна, як роса.
В очах засмуток темний, мов ожина.
Моя кохана, мріялось – дружина.
Лиш сон далекий видивом майне,
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.
Я під вікно прилину повесні,
Щоб ти знялася пташкою вві сні.
Де обнімала кучері-волосся,
Де пригортала те, що не збулося,
Що не воскресло в літечко сяйне.
Хоч не забудь, а згадуй ти мене.
У тебе смуток – в мене ревний жаль,
У тебе вечір – в мене ніч і даль.
Я під вікном постою із журбою,
Куди ж мені подітися з тобою?
Хай серце серцю звісткою війне,
Хоч не забудь, а згадуй ти мене…
Краще не скажеш.Фантастика!
Яка мова!
Я люблю тебе, матінко Україно!!!
Изумительная поэзия, Й мелодії Олександра Івановича – чудові, но ТЕПЕРЬ этому конец – страшный грех – самоубийство… Увы, до таких высот, як за доби московського поневолення, не взойти. Ощутимо вырос темп 1), девы – ликвидны 2), мало, скоро совсем не останется способных оценить, т.е. – невостребованность 3). Швидше за все Ви в захваті від спомину. Я – теж. І це вже НАЗАВЖДИ. Подякуємо, що випало жити у ці роки і з такими сучасниками.
…Середина 60-х. Я, еще маленькая девочка, вернулась из школы. В доме тепло и тихо. О чем-то бормочет радиоточка, в монологи диктора изредка вплетается мелодия – то веселая, то грустная, то задумчивая. И вдруг полилась удивительная музыка и зазвучали не менее удивительные стихи – трогательные, нежные. Я замираю, пораженная. Слушаю, ничего еще не зная о жизни, о поражениях, о разлуках, ожидании и счастье встречи, слушаю, смутно предчувствуя все, что еще случится – неразделенная первая любовь, разочарования, четыре года ожидания молодого мужа-офицера и сорок лет счастливого супружества, два сына-богатыря, внук и внучки-красавицы, умницы-невестки… На глаза наворачиваются слезы… И сейчас, много лет спустя, такую же светлую слезу я тихо смахнула со щеки при звуках все той же бесхитростной, но искренней и трепетной песни.
Українська пісня, її композитори поети та виконавці -це світова слава та гордість УКРАЇНИ. Велике спасибі та низький уклін Вам за цей сайт.Дякувати Богу, що ще є такі Люди.
Надзвичайно гарна й хвилююча пісня, як і багато інших. Спасибі авторам сайту що зібрали їх докупи всім на радість
Я був в Італії. Кажуть в світі – сама співоча країна! А наша Вкраїна ще найспівучиша!!!! Співай народе – як батьки співали!!! Верніть світлу пам’ять про нашу гордість – пісні наших батьків!!!