Володимир Матвієнко народився 5 січня 1938 р. в селі Білка Коростенського району Житомирської області в селянській родині. У 1959 році закінчив Київський фінансово-економічний інститут за спеціальністю “Фінанси і Кредит”, у 1967 році — аспірантуру при Київському інституті народного господарства.
Трудову діяльність розпочав у 1959 р. кредитним інспектором Жданівського відділення Промбанку СРСР. Пізніше працював ревізором, керуючим Артемівського відділення, заступником керуючого Донецької обласної контори і керуючим Дніпропетровської обласної контори Будбанку СРСР, заступником керуючого Української республіканської контори Будбанку СРСР, з 1982 по 1987 р. — керуючим цієї контори.
З 1987 по 1991 рр. працював на посаді Голови Правління Українського республіканського банку Промбудбанку СРСР.
У 1991 р. призначений Головою Правління Національного банку України. Запровадив купони багаторазового використання, які взяли на себе інфляційний удар на початку 90-х років і завдяки яким Україна уникла гострої кризи готівкових коштів. Був ініціатором створення і впровадження української національної валюти — гривні.
У 1992 році створив Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Промінвестбанк України).
У 2004 р. за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку банківської системи, багаторічну самовіддану працю і громадську діяльність Володимиру Павловичу Матвієнку присвоєне звання Герой України з врученням ордена Держави. Нагороджений високими державними нагородами — орденом Дружби народів (1986 р.), Почесними відзнаками Президента України — орденами князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів (1997, 2002 рр.), орденом “За заслуги” ІІІ ступеня (1996 р.), Почесною грамотою Верховної Ради України (2003 р.), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004 р.), Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1988 р.), а також відзначений багатьма орденами та медалями за заслуги у галузі економіки та банківської справи, наукову, громадську та благодійну діяльність. Лауреат міжнародних премій “Дружба” та “Слов’яни”, неодноразовий переможець Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості “Золота Фортуна”, володар премії “Прометей Престиж” IV загальнонаціональної програми “Людина року-99” у номінації “Фінансист року”.
Згідно з офіційним свідоцтвом Кримської астрофізичної обсерваторії малій планеті, відкритій і зареєстрованій у Міжнародному каталозі під номером 6622, присвоєно ім’я МАТВІЄНКО. Професор Володимир Павлович Матвієнко широко відомий у наукових колах. Дійсний член декількох академій наук, автор книг “Держава і банки”, “Автограф на гривні”, “Роздуми банкіра”, “Промінвестбанк: стратегія відтворення”, “Філософсько-економічні погляди”, “Желаемое и действительное”.
У мистецтві – Заслужений діяч мистецтв України, член правління Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Автор поетичних збірок “Люблю я свою Україну”, “На рідних роздолах” та пісенних збірників “Пісне моя зоряна”, “Душі моєї хвилювання”, “Оберіг пам’яті”, а також збірника афористичних висловів “Дотепні слова”. Лауреат міжнародних та всеукраїнських музичних фестивалів і конкурсів “Пісенний вернісаж”, “Шлягер року”, “На хвилях Світязя”, “Українська родина”, “Дитячий пісенний вернісаж”, “Азовські вітрила”, “Ялтинське літо”, “Веселі канікули осені” та ін.
Пісні Володимира Матвієнка стали відомими та популярними, постійно лунають на хвилях радіо і по телебаченню. У 2004 р. В. П. Матвієнка нагороджено Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України “За досягнення в розвитку культури і мистецтв”.
Володимир Матвієнко — відомий в Україні та за її межами меценат, підтримує мистецтво, культуру, освіту. Бібліотеки та навчальні заклади України щороку отримують у подарунок від Володимира Павловича авторські примірники його нових книг.
Всі доступні записи пісень на слова Володимира Матвієнка:
Артек (муз. Л.Попернацького) – А.Аль Азаві
Букетик щастя (муз. Л.Попернацького) – Л.Магдалюк
В серці маю Україну (муз. Є.Пухлянка) – В.Волощук
Голос дивокраю (муз. Л.Попернацького) -О.Жовтоніжко
Дівка-лиходійка (муз. Є.Пухлянка) – В.Волощук
До України – як до храму (муз. Л.Попернацького) – О.Мала
Заповідане (муз. Л.Попернацького) – Р.Галеєв
Звіку нам судилась Україна (муз. Н.Яремчука-молодшого) – Н.Яремчук-молодший
Земля моїх батьків (муз. Л.Попернацького) – Л.Магдалюк і Р.Галеєв
Калина (муз. Є.Пухлянка) – Ф.Мустафаєв
Катерина (муз. Л.Попернацького) – В.Лелюшкін
Київське небо (муз. Л.Попернацького) – Е.Сумченко
Кіт рудий (муз. Л.Попернацького) – М.Захарченко; А.Аль Азаві
Князю Володимиру (муз. Є.Пухлянка) – Ф.Мустафаєв
Козацька доля (муз. Л.Попернацького) – В.Лелюшкін
Козаченьки (муз. Л.Попернацького) – Р.Салань
Красуня (муз. Л.Попернацького) – Катя Ло
Літо-літечко (муз. Л.Попернацького) – Т.Бостанжян
Люблю я свою Україну (муз. В.Волощука) – В.Волощук
Мадрид (муз. Л.Попернацького) – Т.Бостанжян
Маки червоні (муз. Є.Пухлянка) – С.Торбенко
Небесний рушник (муз. Л.Попернацького) – І.Бурдейна
Нерозгадані сни (муз. Л.Попернацького) – С.Місько
Оберіг пам’яті (муз. Л.Попернацького) – О.Жовтоніжко
Олівець-художник (муз. Л.Попернацького) – А.Аль Азаві
Осіння райдуга (муз. Л.Попернацького) – М.Захарченко
Парус /Сонячна пісня/ (муз. Л.Попернацького) – Л.Магдалюк
Пелюстки неба (муз. Л.Попернацького) – О.Мала
Пісне моя зоряна (муз. Є.Пухлянка) – Ф.Мустафаєв
Плакала берізка (муз. В.Волощука) – В.Волощук
Планета моїх надій (муз. Л.Попернацького) – В.Лелюшкін
Поліські в’язи (муз. В.Волощука) – В.Волощук
Ромашка і Райдуга (муз. Л.Попернацького) – С.Місько
Спогади (муз. Л.Попернацького) – О.Голуб
Спогади про Дніпро (муз. Л.Попернацького) – Л.Магдалюк і Р.Галеєв
Срібна тополина (муз. Л.Попернацького) – А.Вовк
Стольний град Київ (муз. Є.Пухлянка) – В.Волощук
Терен життя (муз. Л.Попернацького) – І.Бурдейна
Травнева сповідь (муз. В.Гулька) – Н.Бучинська
Український коровай (муз. Л.Попернацького) – Е.Сумченко
Калина (муз. Є. Пухлянка) – Фемій Мустафаєв
Клас?