Олійник Борис

Борис Ілліч Олійник (22 жовтня 1935, с. Зачепилівка Новосанжарського району на Полтавщині – 30 квітня 2017, Київ) — український поет, член НАНУ, голова Українського фонду культури.

Друкуватися почав ще в школі. По закінченні десятилітки вступив на факультет журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1958 році.

Одинадцять років очолював парторганізацію Спілки письменників України.

Побував майже в усіх гарячих точках міжетнічних конфліктів колишнього Союзу, про що розповів в есе “Два роки в Кремлі” (“Князь тьмы”).

У травні-червні 1986 року одним з перших побував у Чорнобилі, в зоні, звідки вів репортажі на ЦТ СРСР і України. Того ж року виступив зі статтею в “Литературной газете” (Москва), “Випробування Чорнобилем”, в якій викрив злочинну діяльність тимчасовців.

На початку липня 1988 року на XIX конференції КПРС в Москві Борис Олійник зупинившись на сталінському терорі 1937 року, цілком неочікувано для присутніх завершив цю тему так: “А оскільки в нашій республіці гоніння почалися задовго до 1937-го, треба з’ясувати ще й причини голоду 1933-го, який позбавив життя мільйони українців, назвати поіменно тих, із чиєї вини сталася ця трагедія”.

Борис Олійник — автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Лауреат всеюгославської премії “Лицарське перо”. Лауреат Державної премії СРСР, Державної премії України ім. Т. Шевченка, міжнародних премій імені Сковороди та “Дружба”, Герой України (до 70-річчя з дня народження). Відомий державний діяч: обирався депутатом Верховних Рад СРСР (з 1989 по 1991 рік — віце-голова Палати Національностей Верховної Ради СРСР) та України.

16 січня 2009 року президент України Віктор Ющенко нагородив Бориса Олійника Орденом Свободи.

15 жовтня 2009 р. удостоєний звання “Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка”.

Борис Олійник – автор великої кількості чудових пісень. Працював з композиторами І. Покладом, І. Карабицем, П. Майбородою, О. Білашем, Ю. Васильківським, А. Горчинським та ін. Провідне місце у його пісенній творчості займають пісні про матір, але й багато ліричних творів.

Всі доступні записи пісень на слова Бориса Олійника:

Батьки і діти (муз. І.Карабиця) – В.Тіткін
Вальс (муз. А.Горчинського) – А.Горчинський
Відлуння (муз. П.Майбороди) – О.Таранець
Віхола (сл. О.Білаша) – А.Мокренко
Де ж ти, хмелю? (муз. О.Кіндрачука) – О.Кіндрачук
За рікою тільки вишні (муз. І.Карабиця) – Я.Гнатюк; М.Бурмака
За тобою (муз. Г.Гаврилець) – Ж.Боднарук
Земляче дорогий, і право стидно (муз. О.Кіндрачука) – О.Кіндрачук
Колискова маленькому киянину (муз. О.Білаша) – Н.Матвієнко
Крик Чорнобиля (муз. Ю.Васильківського) – В.Кавун
Лечу до тебе (муз. І.Карабиця) – О.Білозір та ВІА “Ватра”
Мати наша, сивая горлиця (муз. І.Карабиця) – І.Карабиць; Л.Михайленко
Мати сіяла сон (муз. В.Тилика) – Д.Петриненко; В.Лебідь
Забіліли сніги (муз. О.Білаша) – Д.Гнатюк
Забіліли сніги (муз. О.Кушнарьова) – О.Василенко
На Майдані, зганьбленім дощенту (муз. О.Кіндрачука) – О.Кіндрачук
Пісня не заблудиться (муз. І.Поклада) – К.Огнєвий
Пісня про матір (муз. І.Поклада) – Т.Повалій
Пісня про матір (муз. М.Корецького) – В.Турець
Сиве сонечко (муз. І.Поклада) – Н.Матвієнко
Сон (муз. Б.Буєвського) – Ю.Богатіков
Сонячно (муз. М.Гнатюка) – М.Гнатюк
Спасибі, солдати (муз. І.Карабиця) – Т.Ходакова
Ти подумай, Париж (муз. І.Карабиця) – В.Павлік
Україна-Мати (муз. О.Морозова) – В.Білоножко

Батьки і діти (муз. І. Карабиця) – Віктор Тіткін

Відлуння (муз. П. Майбороди) – Олександр Таранець

Віхола (сл. О. Білаша) – Анатолій Мокренко

Забіліли сніги (муз. О. Білаша) – Дмитро Гнатюк

За рікою тільки вишні (муз. І. Карабиця) – Ярослав Гнатюк

Лечу до тебе (муз. І. Карабиця) – Оксана Білозір та ВІА “Ватра”

Мати наша, сивая горлиця (муз. І. Карабиця) – Іван Карабиць

Мати наша, сивая горлиця (муз. І. Карабиця) – Лідія Михайленко

Пісня не заблудиться (муз. І. Поклада) – Костянтин Огнєвий

Пісня про матір (муз. М. Корецького) – Володимир Турець

Сиве сонечко (муз. І. Поклада) – Ніна Матвієнко

Сон (муз. Б. Буєвського) – Юрій Богатіков

Ти подумай, Париж (муз. І. Карабиця) – Віктор Павлік