Білаш Люба

Дискографія

Фотоальбом

Люба Білаш (Luba Bilash) – відома україно-канадська співачка, композитор, музикант, авторка пісень та викладач вокалу.

Люба Білаш народилась в м. Вінніпег (Канада) в сім’ї вчителів Борислава і Доротеї Білашів. Належить до п’ятого покоління канадських українців (до Канади Любин прапрадід приїхав у 1897 році). Предки по батьківській лінії походять з Тернопільщини та Івано-Франківщини, мама Доротея походить зі старовинного фрізійського роду Укена.
Любов до музики зародилася ще в дитинстві, коли вдома співали українські пісні з дідусем та з іншими членами сім’ї, які ще й грали на різних інструментах. Люба навчилася грати на скрипці, гітарі, виступала у складі багатьох хорів і вокальних ансамблів – у школі, в Пласті, в церковному хорі та тріо «Тирса» (під проводом Володимири Кисілевської та Вірляни Головки). У 1989-1993 роках Люба вдосконалювалася як вокалістка у шведського педагога А.Бостранд.
Люба Білаш успішно закінчила Манітобський університет за фахом вчительки початкових класів. Одна з перших у Манітобі почала викладати у новоствореній двомовній українській програмі. Протягом багатьох років працювала у двомовних програмах у Вінніпезі та Едмонтоні, застосовуючи власні цікаві методики навчання дітей.
Разом з сестрою Дарусею часто виступали дуетом і з вокально-інструментальним ансамблем «Мрії» (пізніше «Чар-зілля») на фестивалях у Вінніпезі, Тандер Бей, Саскатуні та інших містах Канади.
Саме в цей час за допомогою та участю родини Люба записала цикл українських дитячих пісень («Віночок діточих пісень», продюсер Оленка Білаш), які до сьогоднішнього дня із задоволенням використовують в україномовних класах по цілому світі та в радіо- і телепрограмах багатьох країн включно з Україною.
З 1980 до 1984 року Люба Білаш працювала художнім керівником Вінніпезького дівочого вокального квартету «Троянда», у репертуарі якого були кращі українські народні та авторські пісні.
Після переїзду до Едмонтона у 1986 році Люба почала співати в українському хорі «Дніпро» під керівництвом Марії Дитиняк. А влітку 1997 року в складі створеного Володимиром Колесником хору «Тисячоліття» взяла участь у записі концертів українського композитора Дмитра Бортнянського. У цьому проекті брали участь не лише українці, а й співаки неукраїнського походження з усієї Північної Америки. Запис відбувся у Гвельфі, Онтаріо, а гала-концерт в Рой Массі Голі в Торонто.
Повернувшись після запису до Едмонтону, Люба взяла участь в аудиції на місце альта в один із трьох професійних хорів Канади «Pro Coro Canada» (керівник – маестро Мішель Жерве). Вражений голосом і майстерним виконанням партії з концертів Бортнянського, маестро запросив її до хору. А через якийсь час «Pro Coro Canada» виконав кілька творів Бортнянського для канадських слухачів. Люба співала з цим хором з 1987 по 1996 рік. Дуже вагомим для неї було успішне виконання у 1989 році сольної альтової партії у «Реквіємі» Моцарта, який транслювало національне канадське радіо CBC.
У 1989 році Люба разом з Іваном Стечишиним була запрошена на перший Республіканський фестиваль української сучасної музики «Червона Рута» у Чернівцях, де отримала приз за «неповторний сценічний стиль та виконавську манеру». Там вона познайомилася з багатьма відомими українськими музикантами, такими як Ніна Матвієнко, Дмитро Гнатюк, Тарас Петриненко, Віктор Шпортько, та молодими: Марією Бурмакою, Едуардом Драчем, Андрієм Середою та іншими, які стали відкриттям фестивалю і з якими потім не раз співала під час гастролей по Україні.
У 1990 році з групою учителів, так само захоплених музикою, створила ансамбль «Токката».
Влітку 1991 року Люба Білаш знову порадувала публіку України своїми виступами у гастрольному турі Україною, організованому Кирилом Стеценком, онуком видатного українського композитора Кирила Стеценка. Разом з нею у концертах брали участь славний співець Василь Жданкін, актор драми і комедії Богдан Бенюк і рок-гурт «Еней».
Заслужений успіх приніс Любі виступ і на 2-му фестивалі «Червона Рута» у Запоріжжі в 1991 році. Того ж самого літа у Києві було записано та видано касету українських іммігрантських пісень «Слід по журавлях» (продюсер – Кирило Стеценко, пісні зі збірки доктора Богдана Климаша «Знайомлення з циклом українсько-канадських іммігрантських пісень», 1970 рік).
У 1992-1993 роках Люба виступила на рок-фестивалі «Тарас Бульба», організованому гуртом «Еней» у місті Дубно Рівненської області. А у 1992 році її нагороджено “Великою Берегинею” на 2-му фестивалі авторської пісні «Оберіг» у Луцьку за виконання і збереження українських іммігрантських пісень. Це перший випадок, коли нагороду віддано зарубіжному учасникові-лауреатові.
Люба Білаш була почесною гостею Міжнародного фестивалю «Слов’янський Базар» у Вітебську (Білорусь) у 1993 році, де вона співала українські авторські пісні. Наступного року вона уже була членом журі цього фестивалю. Там і познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Скрябіним – артистом і художнім керівником театру пантоміми «Жарт».
Щороку географія гастролей розширювалась, і у 1994 році вдалося відвідати Крим і взяти участю як гість (і член журі) у дитячому музичному фестивалі в Євпаторії. Чорне море і Кримський півострів вразили співачку своєю красою.
Пісня як пуповина пов’язує Любу з матір’ю-Україною. Як композитор вона сама пише музику на вірші цікавих українських поетів Олександра Олеся (“В степу”, “Грають в морі між камінням”, “Не беріть із зеленого лугу верби”, “Пісня грози”, “Майова ніч”), Івана Світличного (“Полонянка і лицар”), Вадима Крищенка (“А де моя весна?”, “Берег любові”), Валентини Смакули (Голубка”), Леоніда Башуна (“Молитва за козаком”), Віктора Колечка (“Зерно безсмертя”, “Колись у сивій давнині”, “Земля кленового листя”), Олександра Виженка (“Колискова старого козака”, “Покохала дівка “Гната”, “Плач полонянки”, “Зверенення до сина”, “Фаетон на дорозі кохання”, “Українці всіх країв – кохаймося”, “Берегиня”), Степана Філіпчука (“Гей, Волинь”, “Оберіг”) та інших. Співає і записує пісні співаків-композиторів України – барда Едуарда Драча (“Через моря”), Степана Чумака з гурту “Січ”/потім “Кінг сайз”/”Зіна”, “Сон”) та інших. У її репертуарі є також пісні перекладені українською мовою Андрієм Сематюком (Едмонтон/Лос Анджелес): “Б’є моє серце за тобою” (“My Heart Will Go On”), “Сила любові” (“The Power of Love”) та “Троянда” (“The Rose”).
Про Любині досягнення у музичній царині Ярослав Розумний написав: “Люба Білаш не нова в жанрі естрадної музики. У своїх піснях вона вкладає український мелос в осучаснену форму. Співачка має виняткове рідномовне сприймання нюансів української мови, вроджене відчуття ліризму й драматизму слова і вміння поєднувати ці якості з композиторською інтерпритацією. У неї дзвінкий лірично-драматичний тембр голосу, добра логічна й музично-настроєва дикція та своєрідна ритміка музичної фрази. Пісні у її виконанні стали свіжим вкладом в існуючу українську музичну літературу”.
Талант і творчі здібності Люби поширюються і на інші сфери творчости, зокрема, дизайн унікальних жіночих прикрас. Мотиви вона бере із стародавніх символів нашої культури, починаючи ще з трипільських часів. До співпраці із задоволенням залучає відомих сучасних митців, у тому числі художників школи знаного українського емальєра Олександра Бородая.
З раннього дитинства її цікавить малювання, писанкарство, вишивання, шиття. Колекціонує книжки: українські букварі, абетки, збірники легенд, переказів, казок, українських народних дум і пісень; живопис і графіку, скульптуру та інші мистецькі витвори. Цікавиться прадавніми культурами світу, порівняючи їхні досягнення з надбанням української культури.
На сьогоднішній день творчий доробок співачки складається з трьох касет із записами українських дитячих пісень «Вінок діточих пісень», запису пісень канадців українського походження на платівці «Люба Білаш» і касети іммігрантських пісень «Слід по журавлях».

За матеріалами зі сторінки Люби Білаш у соцмережі Facebook.

Всі доступні записи пісень Люби Білаш (24):

Буд’ здрава, землице
Гайда (Т.Хлиста,В.Хлиста-Л.Башун)
Єдиний
Загадав я за Канаду
Канадо, Канадо
Канадо-Канадочко, яка ти зрадлива
Капелюх (В.Івасюк)
Квіточка (В.Шкавритко)
Літо (Т.Хлиста-Л.Башун)
Молитва за козаком (Л.Білаш-Л.Башун)
Не дивуйся, красний світе
Ой, Канадо й Канадочко
Ой, попід горов високою
Ой, сигодня від’їжджаю
Пава (Т.Хлиста-Г.Столяр)
Перші кроки
Подумайте, люди
Сину (Т.Хлиста-Л.Башун)
Ходжу по Канаді
Хрещення (Т.Хлиста-Л.Башун)
Царівна сну (Т.Хлиста-Л.Башун)
Чотирнадцять літ но мав я
Чуєш, брате мій, товаришу мій
Що будем робити?

Скачати

One Response to Білаш Люба

  1. Михайло Іванович, Мельничук коментує:

    Неймовірно красивий голос, пречудові, ніколи раніше нечувані пісні і сама красуня, як писанка. Люба – гідна духовна родичка полтавсько-кременчуцьких Білашів (від незабутнього Олександра Івановича починаючи). Цікаво, чи, з поваги до матусі, вона опанувала ще й фризьку мову – щоб і на ній співати. Щоб будити і фризький народ до справжньої волі. Він – віками роз’єднаний між німцями та нідерландцями, які його не бережуть. Може, саме від цього вони й самі загнивають, повзаючи в ногах у якогось путлера?!

Залишити відповідь до Михайло Іванович, Мельничук Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *