Бокоч Василь

Василь Бокоч – досвідчений майстер вокально-сценічної майстерності. Це співак високої сценічної культури, чудовий інтерпретатор сучасних творів українських композиторів. І недаремно до Бокоча часто звертаються композитори з проханням, аби він став першим виконавцем їхніх творів.
Народився 1 березня 1945 року в с. Вільхівці Тячівського району Закарпатської області. Батько – Бокоч Андрій Андрійович (1923-1991 рр.). Мати – Бокоч (Божа) Ганна Василівна (1927-1962 рр.). Дружина – Бокоч (Пеня) Людмила Олександрівна (родом із Дніпропетровська) – танцюристка.
Від батьків Василькові дістався чудовий голос. Він завжди із великим задоволенням брав участь у різних концертах аматорів.
У грудні 1961 року в м. Хуст під час гастролей Черкаського народного хору по Закарпаттю талановитого юнака помітив керівник колективу. І після прослуховування Василь був прийнятий на роботу артистом хору, в якому працював до 1964 р. солістом.
У 1964-1967 рр. – служба в армії, яка проходила в Ансамблі пісні і танцю Київського військового округу. Після строкової служби працював солістом ансамблю і одночасно навчався в Київській консерваторії на вечірньому відділенні в класі професора Д. Явтушенка (закінчив у 1973 р., за фахом – оперно-концертний співак).
У 1971 р. – гастролі у Великобританії.
Здобув золоту медаль X Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Берліні (1973 р.), став лауреатом Республіканського конкурсу сучасної пісні (І премія).
У 1973-1977 рр. – соліст Центрального ансамблю радянських військ у Німеччині.
Знявся у фільмі кіностудії “Дефа”, де співав у супроводі симфонічного оркестру м. Лейпциг арію Є. Онєгіна із одноіменної опери П. Чайковського та російські романси. Виступав у телепередачі “Золота нота” (НДР).
У 1978 р. – соліст чоловічої капели ім. Ревуцького.
З листопада 1978 року – соліст Національної радіокомпанії України. За цей час записав сотні творів української та світової класики, зокрема, камерні твори Ф. Ліста, Й. Брамса, Ф. Шуберта, Р. Шумана, М. Лисенка, В. Костенка, Б. Лятошинського; авторські та народні пісні; опера “Опришки” П. Омельчука, де Василь Бокоч виконав партію Довбуша, фольк-кантата з трьох частин на теми чумацьких народних пісень В. Рунчака; стрілецькі пісні та пісні, присвячені УПА, інші твори.
Знявся на студії “Укртелефільм” у трьох фільмах: “Пісні до батька”, який знімався у рідному селі, “Співає Василь Бокоч” і “Романси Ю. Мейтуса”.
У 1991 р. Василь Бокоч виступає по містах Канади з сольними концертами, присвяченими святкуванню 100-річчя поселення українців у Канаді.
Чарівний голос співака чули Англія, Ірландія, США, Канада, Польща, Чехословаччина.
Випущені у світ 90-хвилинні аудіоальбоми, два з яких (“Концерт з Києва” і “Дарую пісні з любов’ю”) тиражовано в Канаді, один (“З любов’ю до рідного краю”) – в Україні.
У 2002 р. – у Києві в Будинку вчителя відбувся сольний концерт В. Бокоча, присвячений 40-річчю творчої діяльності митця.
Співак має дуже різноманітний репертуар. Та найбільше Василь Бокоч любить виконувати українські народні пісні, що стали животворним джерелом його творчості.

Всі доступні записи пісень у виконанні Василя Бокоча (59):

Батьківський поріг (І.Карабиць-А.Демиденко)
Батько (К.Мясков–В.Моруга)
Бували дні (Б.Весоловський)
Було не тужити (Б.Весоловський)
В Дербенте виноградари гуляли (Ю.Мейтус-Р.Гамзатов,пер.Н.Гребнева)
Вечори над полем (В.Кирейко–А.Малишко) – з Оленою Слободяник
Вина, вина, дівчино (Б.Весоловський-С.Чарнецький)
Вогні Севастополя (О.Сметанін-В.Кудрявцев)
Гей-га (Б.Весоловський)
До милої (Б.Янівський-М.Шашкевич)
Добрий день, моя родино (І.Голяк–В.Крищенко)
Зелений клин (Р.Бабич-Г.Булах)
І люблю, і сміюсь, і печалюсь (В.Ільїн–А.Демиденко)
Їх не діждались матері (В.Кирейко–Д.Луценко)
Карпатські січовики (Г.Китастий-Яр Славутич)
Кобзарі (М.Збарацький-В.Василашко)
Козацький марш (І.Якубовський)
Колись дівчина мила (Л.Лепкий)
Кольор чорний (польськ.романс,укр.т.С.Руданського)
Лети, тужлива пісне (Б.Весоловський)
Лист (С.Гумінілович-Д.Іванчук)
Любіть Україну (М.Фоменко-В.Сосюра)
Мандрівний музика (В.Івасюк)
Марширують вже повстанці (повстанська пісня)
Матіоли (В.Костенко-Київський–В.Крищенко)
Моя Україна (Л.Нечипорук-Ф.Тишко)
Надвечір’я (П.Мережин) – з нар. хором “Зірниця”
Не віддам тебе осені (О.Кушнарьов–Д.Луценко)
Не забуду я (З.Лавришин-O.Олесь)
Нелегко в житті бути першим (І.Шамо-М.Томенко)
О соловію (Я.Барнич)
Отаман Сірко (М.Збарацький-В.Василашко)
Пісня про вчительку (П.Майборода-А.Малишко)
Пісня радіожурналіста (І.Шамо–А.Демиденко)
Подай рученьку (Б.Весоловський)
Привітай мене, поле моє (І.Кириліна–В.Чередниченко)
Прийде ще час (Б.Весоловський)
Світку мій високий (В.Міщенко–В.Крищенко)
Серенада (Я.Степовий-С.Кживошевський)
Слово, моя ти єдиная зброє (К.Домінчен-Л.Українка)
Солдатская каска (Ю.Ісаров-Л.Татаренко)
Сон (С.Гумінілович-Л.Яблонський)
Спасибі, солдати (І.Карабиць-Б.Олійник)
Сріблочубі Карпати (С.Смолінський)
Танго юності (В.Тилик-В.Смєхов)
Тихо без слів (Б.Весоловський-І.Патоля)
Тільки в Києві (І.Шамо-М.Ткач)
У гаю, гаю /з поеми “Гайдамаки”/ (І.Шамо-Т.Шевченко)
Хмари-сестри (З.Лавришин-М.Вороний)
Чар Карпатських гір (Б.Весоловський)
Чебреці (В.Івасюк–Д.Луценко)
Чи знаєш ти (Б.Весоловський)
Чи справді (Б.Весоловський)
Чого мені тяжко (І.Шамо-Т.Шевченко)
Що таке козацькая воля (І.Якубовський)
Я все ж тебе люблю (З.Лавришин-O.Олесь)
Я тут, ти там (С.Гумінілович-М.Форись)
Як ми прийшла карта (у.н.п.)
Як тебе не любити (Б.Весоловський)

Скачати