Олександр Гаркавий – відомий співак і композитор. Його пісні «Мамина коса», «Нас весна не там зустріла», «Оберіг» свого часу співала вся країна. Музика з дитинства була для нього всім. Однак на вершині популярності він емігрував у Канаду для того, щоб стати… священиком. Нині він настоятель собору Святої Покрови у Вінніпезі – столиці провінції Монітоба.
Олександр Гаркавий про себе: “Музикою я мріяв займатися з дитинства. У старших класах школи навіть став учасником свого першого музичного гурту «Грань». З хлопцями познайомилися у музичній школі. Кожен із нас там опановував гру на різних інструментах, а от зійшлися ми на гітарах. Коли вступив до Інституту інженерів водного господарства в Рівному, то теж став грати у студентському бенді, виступали тоді здебільшого на танцях.”
Вже тоді Олександр Гаркавий остаточно зрозумів: професія інженера – не для нього.
“Одного разу у Рівне приїхала група з Миколаївської філармонії. Вони побачили наш виступ – і запросили на професійну сцену. Довго не думав, покинув інститут і поїхав із ними. Ще з одним хлопцем з нашого бенду, який був таким же відчайдушним, як і я, там розпочали професійну концертну діяльність, але треба було йти до війська. Коли був призов, я саме гастролював. Подумав: раз пропущу, другий, але ж мене все одно будуть ловити. Не втікати ж мені до 27 років. Тож перевівся з Миколаївської філармонії у Рівненську, щоб додому ближче було, півроку там пропрацював та й пішов до війська.”
Після армії, у 1979 році, Олександра Гаркавого запросили у гурт «Світязь» Волинської філармонії. Переїхав з Рівного до Луцька, й з тих пір почалося його сходження до музичного олімпу. Тоді гурт «Світязь» мав гучне ім’я, адже у ті роки у його складі виступали такі імениті зірки української естради, як Василь Зінкевич, Дмитро Гершензон, Анатолій Говорадло. Згодом Гаркавий отримав запрошення у Кримську філармонію, спробував свої сили й там, та повернувся у «Світязь». Робота у гурті тривала до 1989 року — коли стартував перший фестиваль “Червона рута”. На ньому Олександр Гаркавий став дипломантом. Зі своєю дружиною Ольгою покинув “Світязь” і створив з нею сімейний дует «Світ». У 1991-1992 році співак працював від Чернівецької філармонії.
Його були раді бачити в кожній області України, організовували виступи й за кордоном. Бував у Америці, Канаді. Під час однієї із закордонних поїздок у Канаду Олександр Гаркавий познайомився із митрополитом Української православної церкви Канади Василієм, який запропонував йому емігрувати і стати священником. У 1996 р. емігрував до Канади і оселився у Вінніпезі. На даний момент колишніх пісень не співає, працює священником в церкві.
До сина (О. Гаркавий – Й. Струцюк)
Материнське слово (В. Шабашевич – В. Крищенко)
Нас весна не там зустріла (О. Гаркавий – Й. Струцюк)
Не умре вже Україна (О. Гаркавий – Й. Струцюк)
Отчий край (В. Шабашевич – В. Крищенко)
Спомин (В. Шабашевич – В. Крищенко)
Пісні Олександра Гаркавого у виконанні інших співаків:
Нас весна не там зустріла (сл. Й. Струцюка) – А. Опейда і В. Судима
Приємно, що додано пісні у виконанні О.Гаркавого. Знаю, що тепер Олександр Гаркавий проживає у Вінніпезі (Канада) після еміграції до нього у 1996 році. Зараз не співає таких пісень, працює святим отцем у римо-католицькій церкві.
Вибачте, проте у біографії допущена неточність. Отець Олександр Гаркавий є священослужитилем Української Православної Церкви Канади у м.Вінніпезі. До римо-католицької Церкви він немає відношення. Дозвольте написати декілька рядків про його служіння. Отець є щирим духовним отцем, котрий живе любов’ю до всього українського. Завжди з відкритим серцем і піднесеним духом, тепер не на сцені, а з амвону церкви сіє зерна життя вічного, зерна справжнього нашого покликання, бути найдостойнішими синами і дочками нашого народу, нашого Отця Небесного. Дивуюся, наскільки наша дорога в житті непередбачувана. Бог кличе всіх нас до служіння в Святій Церкві , а відкликається мало хто. Є служіння священиче, проте є також і царське служіння для кожного з нас хто прийняв Таїнство Хрещення і Миропомазання. Це царське служіння, за вченням Церкви, є подібне служіння Ісуса Христа. Віруючі покликані всіма своїми членами жити на посв’яту добру, народу, а найбільше нашому Богу. Радію, що отець Олександр з його чудовим талантом священичого служіння, що особливо проявляється на мою думку в розумінні духовних потреб людей, є в клірі Української Православної Церкви. Благослови його Боже всіма своїми щедротами і ласками на многії і благії літа!!! Будемо і ми з свого боку, маючи яскраві приклади наших священослужителів, віддаватись на посв’яту Богові. В Богові наше щастя, наш мир і спокій, життя досконале і святе. Сьогодні нам дана можливість відкрити двері нашого серця Христові, простити один одному, і просячи Бога заступництва служити Святій Церкві, Українському Народові, Світовій спільноті, щоб любов, віра і надія панували в наших душах. А як буте так то і навколо нас буде те саме, життя торжества і слави Божої, де немає місцю смутку, тільки радість в Тройці Святій!
З 1991-92 році працював в Ченівецькій філармонії…
Гарик если ты учился в институте инженеров водного хозяйства так мы мало-мало знакомы
Добрий вечір Отець Олександр! Радий за Вас! Вас люблять, Вас поважають, за Вами ідуть! Спаси Вас Господи!
Якщо мене пам”ятаєте, я Саша Московка (друг оркестра, ха-ха), я був завжди рядом, надзвичайно люблю музику. Періодично переглядаю ваш ролик і милуюсь піснями у вашому виконанні. На даний час, проживаю 2,5 року у Лондоні, з Владом Лопушанським і Дмитром Гершензоном підтримуєм зв”язок через інтернет. Успіхів Вам!
У 1985-86 роках талановите молоде подружжя Гаркавих – Олександр та Ольга працювали у Криму, але не в Кримській філармонії, а в Ценральному військовому санаторії “Крим” смп Фрунзенське (Алушта) у складі оркестру санаторія. Олександр та Ольга завжди були прикрасою концертів. Традиційно в курортний період слухачами їх творчості було вище військове керівництво Радянського Союзу – міністр оборони та його заступники. З великою шаною згадую цих прекрасних співаків, які своєю появою в колективі оркестру піднесли його звучання на декілька щаблів вище та стали прикладом професійного відношення до художньої творчості та взірцем музичного виконання. Нажаль для колективу, скоро поїхали і, як згодом стало відомо, з великим успіхом реалізували свій музичний та творчий талант у складі сімейного дуету.