Ніна Шестакова – відома харківська співачка, Народна артистка України (1997).
Народилася 11 квітня у глухонімої матері. До трьох років росла в Будинку малютки, потім – в сиротинці, далі в інтернаті. Закінчила з відзнакою духове відділення харківського культпросвітучилища по класу валторни. Якийсь час попрацювала в Будинку культури масовиком-витівником, а потім пішла до місцевої філармонії. Їздила з концертами по Харківській області, було по сім виступів на день, потім – по 10! Відкидався борт машини замість сцени, і артистка на ній співала перед доярками та механізаторами… Якось прочитала оголошення: відкривається набір в Ленінградський мюзик-хол, яким керував Ілля Рахлін. Поїхала, вступила. Вчилася там два з половиною роки. Повернувшись до Харкова, працювала в цирку. Після травми Ніні Шестаковій довелося залишити цирк і вона вирішила стати співачкою – була учасницею тріо “Оксана”, потім стала солісткою ВІА “Розмай” місцевої філармонії.
Вперше про себе Ніна Шестакова заявила на IV конкурсі артистів естради України в Хмельницькому в 1986 році – вона розділила друге місце з Надією Шестак (і відтоді їх частенько плутали). На конкурсі “Ялта-88” Шестакова, зайнявши перше місце, обійшла свою несподівану конкурентку. Потім Шестакова два роки співала в ансамблі Софії Ротару – підсумком цього став її 20-ти хвилинний відеоальбом “Крымская фиеста” та звання Заслуженої артистки України.
Наразі Ніна Шестакова, після тривалого гастролювання по ресторанах і нічних клубах далекого закордону, сезонної роботи в Українському центрі мистецтв в Москві, та гостювання на пісенних фестивалях, знову повернулася до Харківської філармонії. Із США вона привезла контракт з фірмою “Enterprіse Productіon” на випуск двох компактдисків – “Пой со мной” та “Кохання у Львові”, що мали складатися з пісень її постійних авторів – Геннадія Пугачова, В’ячеслава Корепанова та Миколи Стецюна. Загалом у репертуарі співачки понад 1000 пісень.
«Я – українська жiночка, я – Шестакова Нiночка», – співає вона в одній зі своїх пісень. Ці слова Ніна придумала сама, решта дописав поет. Потужна енергетика! Коли Шестакова виходить на сцену, говорить: «Зараз всмажимо!». Це про неї Юрій Рибчинський сказав: «Харкову електростанція не потрібна, якщо в цьому місті живе Ніна Шестакова».
Вишневий рай (В. Корепанов – Л. Петрик)
Красуня!!!
Вражений Вашою працьовитістю ! Вам потрібно присвоїти звання “Двічі народна артистка України”.
Особисто зворушений Вашою піснею “Кохання у Львові”, яке для мене почалось під час навчання у цьому місті 44 роки тому.
Дай Бог Вам здоров”я і любові !
Уважаемая.Нина Вы очень талантливая и красивая женщина.Желаю Вам творческих успехов и вдохновения.Как Вам можно отправить песни.С наилучшими пожеланиями Людмила.
Пригадали у дописі про пісню “Я українська жіночка”, але про автора написали просто, – поет. Ім’я цього поета утаємничене чомусь, тому поправляю, – поет Василь Іваніцький у доробку якого багато пісень в репертуарі Народних Артистів України Надії Крутової-Шестак, Али Кудлай, Фемія Мустафаєва, Олександра Василенка, Мар’яна Гаденка, Лілії Сандулєси,Наталі Бучинської, Катерини Бужинської, Леоніда Сандуленка,Павла Дворського, Івана Красовського, Елеонори Скиданової, Ніни Мирводи, Віктора та Любові Анісімових та багатьох інших. Пісні створені у співпраці з композиторами Олександром Злотником, Ніколо,Олександром Бурміцьким, Лілією Остапенко,Генадієм Пугачовим, Тимуром Полянським, Володимиром Домшинським, Олександром Мірошниченко,Юрієм Васильківським, Сергієм Ковалем, Оленою Моргун, Миколою Павловим і багатьма іншими митцями.