Полтава. Керівники – Володимир Ліньков, Анатолій Пащенко, Валерій Соколик.
Створений при Полтавській обласній філармонії вокально-інструментальний ансамбль “Краяни” з’явився на естраді на початку 1974 року. Його перша назва – “Дивертисмент”, адже музиканти саме цієї групи склали основу ансамблю. У перший склад увійшли четверо музикантів: клавішник Володимир Ліньков, гітарист Микола Явір, басист Олександр Сіренко і ударник Олег Рагулін. У концертах “Дивертисменту” також брали участь вокалісти Тетяна і Ольга Бондарчук та Володимир Щербаченко. Повноправний член ансамблю – звукооператор Володимир Бовкун. У середині того ж року до них приєдналися трубач Анатолій Каляніков і саксофоніст Олег Шеременко. “Краянами” вони стали на початку 1975 року. Згодом замість Олега Рагуліна в ансамбль приходить Валентин Приходько, і з’являється трубач Микола Лепський – вокаліст з яскравим ліричним тенором, голос якого дав нове забарвлення звучанню “Краян”.
Основу репертуару ансамблю склали естрадні обробки українських народних пісень. Багатоголосий спів, використання поліфонії і сучасний інструментальний супровід робили його звучання колоритним і неповторним. Виступи “Краян” стали вельми бажаними не тільки серед української публіки, а й на території всього Радянського Союзу. У серпні 1975 року “Краяни” вперше виїжджають на гастролі до Чехословаччини. У цьому ж році вони знайомляться з майбутнім керівником гурту Анатолієм Пащенком. Це сталося під час гастролей у місті Горький, де Анатолій навчався в консерваторії. Про талановитого і здібного студента знали в музичних колах міста. Його батьки були з Кременчука, тому, дізнавшись, що приїхав колектив з Полтави, Анатолій не міг не піти на його виступ. Після концерту він підійшов до музикантів і розповів, що сам займається народними піснями, мріє повернутися до Полтави і попросив поговорити з директором філармонії щодо того, щоб вона надіслала йому розподілення у це місто. На початку 1976-го він приїжджає до Полтави на прослуховування, репетирує кілька сольних номерів програми виступів і домовляється про направлення його до Полтавської філармонії після отримання диплома консерваторії.
Влітку 1976 р. відбувається зміна складу “Краян”. Ансамбль залишає його лідер і керівник Володимир Ліньков і переходить до “Червоної рути” Софії Ротару. Анатолій Каляніков виїжджає до Кривого Рогу, а Микола Явір з Олександром Сіренком влаштовуються до ресторану “Театральний”. “Краяни” ж поповнюються гітаристом з Іваново Олександром Лебедем, а з Сахаліну повертається до рідної Полтави Марк Айзікович, який стає солістом. Приїжджає до Полтави також і Анатолій Пащенко, якого призначають художнім керівником, він бере до рук бас-гітару і навіть працює солістом. Ось у такому складі “Краяни” існують до кінця 1977 року, набуваючи все більше і більше своїх прихильників. Успішний виступ в Москві приносить ансамблю славу і запрошення до співпраці з композитором Максимом Дунаєвським. Але саме це і стало причиною конфлікту музикантів з керівництвом філармонії і розколу колективу. Власне, у філармонії залишився лише Анатолій Пащенко, а інші полтавські музиканти, знову об’єднавшись з М. Явіром, А. Сіренком та запросивши з гурту “Сирена” басиста і кларнетиста Віталія Зайкова, утворили новий ВІА, який згодом назвали “Фестиваль”. Він став працювати від Бєлгородської філармонії.
Анатолій Пащенко набрав нових музикантів і продовжив роботу. Почалися повноцінні репетиції, керівник підбирав репертуар, розписував партії для кожного музиканта. На перший план Пащенко поставив професіоналізм. Першою піснею, яку він запропонував зіграти колективу, була “Туман яром” в неперевершеній авторській обробці. Власне вона і визначила весь подальший стиль ансамблю. Це була перша пісня, де використовувалися голоси птахів, звуки природи – справжній шедевр. Обробки народних пісень виходили настільки вражаючими, що не полишали байдужими нікого.
“Краяни” нерідко потрапляли в різні екстремальні ситуації: часто доводилося лопатами відкидати сніг, щоби машина рушила з місця, але ніколи не зірвали жодного концерту. Анатолій Пащенко був неймовірно працьовитим, міг працювати і вдень, і вночі. І музикантів привчав працювати професійно. Будучи естрадниками, вони звикли грати не по нотах, а на слух, імпровізуючи. Анатолій ж вимагав, щоб усе було зіграно, як в партитурі. Він був сам не просто хорошим музикантом, але і прекрасним викладачем вокалу, тому “Краяни” ніколи не працювали як соліст і група – там співали всі. Анатолій був амбітним організатором і добре розумів, що тільки через участь у конкурсах можна отримати популярність. Відразу ж включився в цю роботу, і на яких би фестивалях “Краяни” не виступали, звідусіль привозили звання лауреатів. Навіть на Всесоюзному конкурсі артистів естради, де виконували “Туман яром”, журі сказало про “Краян”, що вперше чують по-справжньому український колектив. І з першого конкурсу “Пісенний вернісаж” у Києві “Краяни” привезли звання лауреатів, потім вони ставали його лауреатами ще одинадцять разів, і до цих пір цей своєрідний рекорд ніхто з музикантів не побив.
З 1978 року у “Краян” новий склад: гітарист Павло Богуш, клавішник Микола Кущ, ударник Володимир Яровинський, басист Анатолій Пащенко, звукооператор Володимир Бовкун, гітарист Сергій Подворчан-Нетудихата. Але вже наступного року “Краяни” змінилися. Замість полтавчан у колектив приходять знайомі Анатолія Пащенка з Іваново. Деякий час в ансамблі грає Олександр Пащенко – брат Анатолія. У 1981-му – нові зміни, і склад набуває наступного вигляду: клавішник Микола Кущ, гітарист Ігор Золотарьов, клавішник Ігор Засульський, скрипалька Ірина Цибульник, трубач і флейтист Юрій Гусєв, гітарист Андрій Бабич, ударник Сергій Ракецький, басист Анатолій Пащенко. Всі, крім Гусєва і Пащенка – полтавчани.
Взимку 1982 ці “Краяни” записують на фірмі “Мелодія” свій перший гнучкий диск-міньйон, куди входять пісні: “Зачем же ты поверила?”, “За літами” , “Роксолана” , “Стожари”. А навесні – зйомки в музичному фільмі “Усмішки Нечіпорівки” і презентаційних роликах (кліпах) з іншими піснями, в тому числі “Что тебе подарить?”. До кінця цього ж року склад “Краян” знову змінюється і починається пошук нових музикантів. Нарешті філармонія запрошує з Миколаєва зіграну групу “Галактика”, яку одягають у форму “Краян”. Але і цим музикантам не судилося довго бути в Полтаві. Якось під час поїздки на один з концертів загорівся автобус гастролерів. Музиканти врятувалися, але згоріли майже всі інструменти. Збитки були дуже великими, а Анатолій Пащенко отримав опіки рук, рятуючи від вогню свою гітару. Шок від пережитого був таким великим, що незабаром знову почалася міграція музикантів і в ансамбль потрапляють басист Микола Жовницький з Карлівки Полтавської обл. і гітарист-шульга зі Стрия Степан Василишин з унікальною технікою гри флажолетами.
Наступний період “Краян” пов’язаний з поступовою заміною цих музикантів музикантами з Дніпропетровська. Спочатку в ансамбль потрапляють саксофоніст і флейтист Сергій Прокопишин, клавішник Ігор Рибальченко і гітарист Володимир Колесник, а десь з 1985 року, коли колектив залишили М. Жовницький, Ю. Нечаєв і С. Василишин, в “Краянах” грають басист Ігор Семендяев і барабанщик Андрій Новинський.
“Моє перше знайомство з “Краянами” було не з приємних, – згадує поет-пісняр Віктор Герасимов. – Я прийшов на їхній концерт у київський Жовтневий палац і був вражений. Слухати те, що вони співають, було неможливо. Написав тоді розгромну статтю, після якої… здружився з Анатолієм Пащенком. Він ловив все з півслова. “Краяни”, як і Пащенко, вчилися на піснях Володі Івасюка. Ми написали з Толею кілька пісень, але найвдалішою з них вважаю “Берегиню”. Поїзд з Полтави до Києва приїжджав о шостій ранку. Толя відразу дзвонив мені. “Я написав нову пісню!” – чулося в трубці. Він, вічний романтик, мені чимось нагадував Євгена Мартинова. Зараз навіть важко згадати, хто на нашій естраді був схожим на Пащенка. Шкода, що так швидко пішов. Він – яскрава зірка нашої естрадної пісні, яка ніколи не згорить. Толя буде завжди палати своїм особливим вогнем”.
Записаний в 1985 році диск-гігант “Что тебе подарить”, що містив російськомовні шлягери, не зміг скласти конкуренцію московським китам цього жанру, які вже оволоділи новими стилями і апаратурою. Краща доля у другого гіганта під назвою “Український сувенір” – дві фольклорні нон-стоп-диско сюїти і супер-хіт “Чого квіти не в’януть” вивели “Краян” в лідери української поп-музики. У 1987 році вони стали дипломантами Всесоюзного конкурсу артистів естради. Але настав час змін – “Краяни” теж почали освоювати нові модні стилі, зокрема – хард-н-хеві (пісні “Ночной мотоциклист” , “Ты делаешь деньги”), але після чергових змін у складі повернулися до традиційного ВІА-жанру: магнітоальбоми “Цього разу я надовго” , “Очищення” , “Над дніпровськім краєм”. Все йшло успішно і багатообіцяюче. Анатолій Пащенко багато шукав пісень по селах, спілкуючись зі старими людьми. Свою знамениту тепер на весь світ “Калину”, якій пізніше зробив грандіозне аранжування, знайшов у Лубнах. Але 26 липня 1990 року стало останнім днем у житті А. Пащенка – він загинув у жахливій автокатастрофі на 38-му році життя. Під час сильного туману УАЗик філармонії, в якому Анатолій разом з водієм повертався з Києва до Полтави, врізався в Камаз, що перевозив металеві прути. Після цього трагічного випадку зірка “Краян” швидко згасла. Два роки колектив не міг повноцінно працювати. У ньому залишилися молоді музиканти, які встигли попрацювати з Анатолієм менше року. Вони грали старий репертуар, а потім колектив допоміг відродити Валерій Соколик, який добре знав Пащенка (Анатолій неодноразово кликав Валерія до себе). Група продовжила функціонувати як філармонічна одиниця (керівники – заслужені артисти України співак і клавішник Валерій Соколик та гітарист Сергій Старченко) і була одним з найконсервативніших професійних ВІА в Україні. В кінці 1995 року музиканти групи заснували в Полтаві власну напівпрофесійну студію звукозапису. Наприкінці літа 2000-го “Краяни” нагадали про те, що вони все ще існують, двогодинним “живим” ефіром на Першому національному телеканалі, а трохи пізніше засвітилися на бенефісі примадонни української естради Раїси Кириченко. З часом Валерій Соколик покинув колектив. В обробці та аранжуванні нинішні музиканти “Краян” повною мірою продовжують традиції Анатолія Пащенка. У них такі ж пісні в українському народному стилі.
Колектив переживав різні часи, в середині 2000-х років був змушений піти з філармонії і навіть відстоювати право на своє ім’я. Коли у філармонії при новому керівництві створили групу і назвали її “Краяни”, музиканти стали юридично захищати своє право називатися “Краянами”. Завдяки втручанню Антимонопольного комітету, “Краяни-2” припинили своє існування, а Полтавська філармонія була оштрафована.
На даний момент “Краяни” це: Сергій Старченко, басист Олександр Рудь, барабанщик Сергій Бацман і клавішник Анатолій Пиляй.
Список учасників ВІА “Краяни” дивіться тут
Всі наявні аудіозаписи пісень ВІА “Краяни” (125):
А все могло б інакше бути
Белым снегом
Берегиня (А.Пащенко-В.Герасимов)
Бирюзовое колечко
Больше жизни
В полночь (В.Шаінський-Л.Галковська)
Ванька-встанька (О.Білаш-М.Биков)
Вечiр надворi (у.н.п.)
Вишита сорочка
Відпускаю (В.Соколик-М.Бойко)
Віночок українських народних пісень
Ворскла-річка
Всё быть могло иначе в жизни (А.Пащенко-?)
Встречный ветер (А.Пащенко-І.Лазаревський)
Горят мосты (А.Пащенко-Т.Нікітін)
День Казана
Дорогие мои старики
Если поверила
Если ты впереди (І.Семендяєв-А.Новинський)
Ехал я из Берлина
Жили-были (І.Поклад-Ю.Рибчинський)
Журавли
За лiтами (О.Білаш-Д.Павличко)
За нашим стодолом
Задивлюсь в твої ласкаві очі (П.Дворський-Н.Яремчук)
Замок на песке
Зачекай (В.Соколик-М.Бойко)
Зачем же ты поверила (В.Шаінський-В.Харитонов)
Згадай мене
Знову разом
Играет осень
Інструментал (А.Пащенко)
Їхали козаки
Казав мені батько (у.н.п.)
Калина (у.н.п., обр. А.Пащенка)
Калиновий край
Каравай (О.Осадчий)
Катя, Катюша
Косовиця
Криниця мого дитинства (О.Білаш-Л.Забашта)
Куда уходят сказки
Курочка (у.н.п.)
Лебідка
Леді Ніч
Лесной блюз (А.Пащенко-І.Семендяєв)
Любовь как звезда (А.Пащенко-?)
Марічко чічері
Марта (М.Дубецький-В.Хомик)
Мартышка
Маруся
Между небом и землей (А.Пащенко-А.Жигарєв,Ю.Гуревич)
Моє замріяне село
Моє рiдне село (О.Зуєв-А.Демиденко)
Молодi лiта (О.Слободенко-В.Герасимов)
На рассвете (А.Пащенко-Т.Нікітін)
Над днiпровським краєм (А.Пащенко-В.Крищенко)
Нам 35
Наше лiто (В.Соколик-О.Кононенко) – з Р. Кириченко
Незнайомка
Несе Галя воду (у.н.п.)
Нет проблем (А.Пащенко-І.Семендяєв)
Новый день
Ночной мотоциклист (А.Новинський-І.Семендяєв)
Ночь
Одиночество вдвоём (А.Пащенко-А.Жигарєв)
Одна зоря на двох
Ой, Іване, серце моє (у.н.п.)
Ой, у гаю
Ой, чий то кiнь стоiть (у.н.п.)
Около дома (І.Якушенко-Я.Гальперін)
Ольха (О.Зуєв-А.Поперечний)
Орхидея
Останній шанс
Падолист (А.Пащенко-А.Драгомирецький)
Папа, Вовочка и рок (В.Светланін-І.Семендяєв)
Підманула
Пісенний привіт
Пісні не буде кінця
Пленники
По небу (А.Пащенко-Л.Сорокін)
Повернись (А.Пащенко-В.Герасимов)
Повiк не одцвiте (О.Яворик-В.Герасимов)
Под стук колёс
Прапор України (О.Білаш)
Прибой, прибой
Приснилась мне любовь (О.Зуєв-А.Поперечний)
Рідний край
Роксолана (А.Пащенко-В.Герасимов)
Рябина у Кремля (І.Карабиць-Л.Татаренко)
Свет на шестом этаже (А.Пащенко-І.Семендяєв)
Сердцу не прикажешь (В.Громцев-Ю.Рибчинський)
Синий май (А.Пащенко-В.Герасимов)
Синь-вода
Сніги, сніги
Сорочинський ярмарок
Спогад
Стожари (П.Дворський-В.Кудрявцев)
Стожари /інстр./ (П.Дворський)
Студенческий строительный (В.Ярцев-Ю.Аделунг)
Сусiдка/Марiчка (у.н.п.)
Та й орав мужик край дороги (у.н.п.)
Телемост
Только ты одна (А.Пащенко-Т.Нікітін)
Туман яром (у.н.п., обр. А. Пащенка)
Ты вспомни обо мне (А.Пащенко-Т.Нікітін)
Ты делаешь деньги
У блакитну нiч (А.Пащенко-В.Крищенко)
Український сувенір (попурі народних пісень)
Футбол (В.Ярцев)
Цвіте терен/По садочку ходжу (у.н.п.)
Чай с малиной
Человек
Червона рута /інстр./ (В.Iвасюк)
Черёмуха
Чого квiти не в’януть (О.Зуєв-І.Бердник)
Чом не любиш Івана (у.н.п.)
Что за человек
Что тебе подарить (Р.Майоров-А.Жигарєв,С.Аліханов)
Чумаки (В.Соколик-М.Бойко)
Шесть нот (С.Мельник-І.Семендяєв)
Щедрик
Я верю в любовь
Я тебе чекав
Intro
Outro
Слава Україні!
Дуже прошу надіслати в форматі МП3 пісню “Забудуть мене всі”
Щиро – Наталя Литвиненко-Орлова – Мурманськ – 69 параллель!
це гурт Дзвони виконують (інша назва Реквієм)
Краяни!!! Де ви??? Дуже хочу до вас на концерт…
http://www.youtube.com/watch?v=idhS6BWrkGQ Краяни 1 фрагмент юбилейного концерта
http://www.youtube.com/watch?v=c8KtBy3JKOo Краяни 2 фрагмент юбилейного концерта
http://www.youtube.com/watch?v=wAC08XYQTfI Краяни 3 фрагмент юбилейного концерта
http://www.krayane.com.ua
Це вже не Краяни. Фанєра і радянська естрада. Бацману треба не співати і пічні на москальській мові писати, а на барабанах тренуватися. Старченко вже взагалі геть розучився грати ((((
Хлопці, як жаль, що оновлений склад не робить вас краще. Були на концерті до дня комунальника, почули пісні на російській мові. Якась солістка нова, худа і пісні на російській мові в стилі Лободи та російської естради. Не втрачайте свою індивідуальність та рідну мову. Успіхів!