Славу пісні здобувають люди не менш як десяти професій, і одна з головних постатей – співак. Якщо він цікавий, для нього працюють композитори, поети, аранжувальники, диригенти. Популярна пісня, як правило, унаочнює вміння виконавця знайти сценічний і музичний образи, еквівалентні тим, що уявляються безпосередньо її творцям. Саме ця здатність відзначає солістку Укрконцерту Тетяну Русову.
Осторонь стильових різнобоїв, «модернізувань», доморощеного «біту» знайшла вона тиху пісенну стежку. У репертуарі співачки багато творів, написаних спеціально для неї. Згадаймо принаймні «Дві колії», «Фламінго» Олександра Білаша, «В краю дитинства» Віталія Філіпенка, «Моя земля» Івана Карабиця», «Дівочі страждання» Юрія Саульського. Всі ці пісні органічно вписуються в її ліричне амплуа.
Русова представляє на естраді традиції кантиленного співу, що сягає корінням перших інтерпретаторів радянської пісенної спадщини, а за влучним спостереженням Олександра білаша, наближається до неафектованої, «затишної») манери Анни Герман. До нової пісні вона береться зі знанням справи, професіонально, хоча й обережно, мало не з учнівською цнотливістю. Довго «виношує» твір, перш ніж опробувати його на публіці. Ця розважливість небезпідставна, адже в естрадному мистецтві один-два хибні кроки, невдало інтерпретована пісня, поспіх, недбалість моментально перекошують терези популярності, довіри, поваги до виконавця.
Щоденні заняття вокалом обов’язкові для Русової – на гастролях вона чи вдома. Це правило успадкувала вона від свого педагога — відомої камерної співачки Тамари Калустян, у якої вчилася в естрадно-цирковому училищі й клас якої відвідує понині. Мабуть, від неї у Русової і обов’язковість осмисленого трактування творів, добра вокальна школа: голос, рівний в усіх регістрах, звучить насичено, довго не втомлюється.
Гастролі Русової різноманітні. Вона буває і в найвіддаленіших куточках країни, і на Кіровоградщнні, де народилася, і в Білій Церкві, де випробувала сили в шкільній самодіяльності, і в Херсоні, де працювала солісткою обласної філармонії. Нерідкі виступи в програмах центрального і республіканського телебачення, по радіо.
Коректна обмеженість рухів, вишуканість, скромність вбрання, зосередженість. Такою Тетяну Русову знають численні шанувальники естради, люблять телеглядачі, радіослухачі. Співачці пишуть схвильовані листи, її виступів чекають з нетерпінням.
Віктор ГЕРАСИМОВ, «Культура і життя», №21 від 15.03.1979
Мала честь розмовляти-дочка навчалась в училищі Глієра..